Казки Місячної Лисиці

Драбина для Снів

У місті, де будинки були високими, а бажання — тихими, жила жінка, яка не бачила снів.
Вона спала, як всі, але щоночі прокидалась із порожнечею під повіками.
Її сни ніби десь ховалися — може, не встигали, може, боялись.

Однієї ночі Лисиця Снів принесла їй… драбину.
Звичайну, але чарівну. Вона стояла просто біля ліжка й вела кудись угору — у темряву, де тремтіло світло.

Жінка здивувалась, але вилізла. Сходинка за сходинкою — повільно, наче пригадуючи себе.
На вершині драбини її чекав сон. Один-єдиний. Маленький.
Про яблуню з дитинства, і вітрило з простирадла.

Вона прокинулась — і усміхнулась.

І хоч драбина зникла, тепер у неї щоночі залишався вибір: засинати — або підійматись угору.

Зеріус Нокс

Подобається

#2971 в Фентезі
#1583 в Різне

У тексті є: казки, мрії, місячний лис

Відредаговано: 25.08.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись