Частина 1. Гаряча зустріч блудних діток

Частина 1. Гаряча зустріч блудних діток

— Одіссею, терміново активуй маячки «свій-чужий».
— Зараз, чи після проходження порталу?
— Тобі незрозуміло? Негайно! Поки що ми лише підлітаємо до порталу! До того ж активуй не місцеві. А ті, що ми використовували вдома.
— Виконую. Хоча вони вже застаріли.

— Знаю. Але буде хоч кілька миттєвостей, поки нас не розстріляли дозорці вільних жителів. Скільки часу минає від виявлення корабля, який долає портал, до його знищення?
— З огляду на те, що дозорець уже чекатиме, хто з’явиться з порталу, то близько секунди. А якщо буде увімкнено маячок, який він почує, то ще секунда, щоб узгодити знищення порушника зі старими кодами.

— Чи завжди це узгодження проводиться?
— Якщо вартовий не почує розпізнавальних маячків, то може спробувати знищити без погоджень. У будь-якому випадку, він деякий час зачекає, щоб переконатися, що через портал пройшло лише два кораблі.
— Але ж у пам'яті дозорців має бути вигляд Горгони і тебе.
— Командоре, останнім часом апгрейдами мій зовнішній вигляд змінено до невпізнання.

— У такому випадкуі ще на виході з порталу необхідно помістити Горгону в силову пастку максимальної сили, а сам врубай основні двигуни на максимальну потужність і повертай направо-вниз. Час роботи двигунів не має перевищувати часу для стрибка у швидкісні виміри. Потрібно набрати таку швидкість, щоб вартовому мимоволі довелося проводити аналіз з приводу надто високої швидкості.

Якщо по тобі відкриють вогонь — обороняйся. Для захисту застосовуй не лише термічну зброю, а й гравітаційну. Від зарядів використовуй також силове поле. Краще нехай воно зруйнується, ніж ти. Не зможуть розпізнати, нехай отримують здачі.
— Командоре, але ви встигнете за цей час телепортуватися, скажімо на Землю.
— Одіссею, я по-твоєму схожий на негідника? Якщо настав час загинути, значить гинутимемо разом. Я тебе на поталу вільним жителям не віддам!

— Командоре, але тоді ви можете загинути.
— Одіссею! Це не обговорюється! Сказав разом – значить разом! Наказ зрозумілий? Крім того, зменш час твоєї реакції на ручне керування вдесятеро. Щоб ти швидше відгукувався на мої накази.
— Виконую.
Лише встигли подолати портал, Одіссей врубив основні двигуни так, що мене мало не розплющило в протиперевантажувальному кріслі, я заволав на всю горлянку і телепатично:

— НЕЯ!!! — за кілька миттєвостей фантом Неї вже був поряд зі мною, на Одіссеї. Я ж за ці миті напевно встиг посідіти. По Одіссею було випущено дуже багато термічних зарядів. Не дивлячись на те, що було включено на повну потужність гравітаційне відштовхування, доводилося ухилятися від термічних зарядів, які летіли на мене, з дозорця та знищувати ці заряди. Легко сказати, ухилятись. Спробуй ухились такою махиною, як Одіссей.

— Командоре, є кори дозорного!
— Вогонь!
У цей момент на Одіссеї з'явився фантом Неї.
— Припинити вогонь! — проте було вже пізно. Дозорний корабель перетворився на невеликий блукаючий астероїд, в одну мить стиснутий гравітаційною зброєю Одіссея до невеликого шматка нейтронної речовини. Одіссей виявився спійманим у декілька десятків тисяч силових пасток (мишолови спрацювали).

— Олексо, навіщо ти знищив дозорця?!
— Нея, а не пішла б ти нахер! По-твоєму, краще було б, якби він Одіссея розстріляв і мене разом із ним?! — вона миттю заспокоїлася.
— Він все правильно робив. А зараз ти під прицілом усього флоту вільних жителів.
— Ну то й що? Нехай розстрілюють.

— Вільні жителі! Чому не стріляєте? Знімайте силові поля та розстрілюйте! Вогонь! Вам мало ворогів, то ви стріляєте по своїх?! Дятли недороблені!
— Шамане, ми не можемо стріляти. У тебе на борту Володарка.
— Мірто, хрен ти моржовий! Зажрався?! Якби Неї не було на борту, ти розстріляв би Одіссей і Горгону? З якого часу твої вільні жителі почали розстрілювати своїх? Я тебе суку зараз особисто розстріляю!
— Спокійно, Шамане, спокійно. Ніхто нікого не розстрілюватиме.

— Мірто, відбій бойової тривоги.
— Відбій, — почувся наказ командувача своїм кораблям, — повертаємось в зетку. Володарко, дозвольте викликати Шамана на бій за образу.
— Подивимося, телепортуйся до мене, — за мить командувач флотом вільних жителів Володарки з'явився на Одіссеї, — Олексо, Лія на Горгоні. Одіссею, запрошуй її сюди.
— Повелителько, я не можу виконати ваш наказ, — голос бортового компа Одіссея. Нея здивовано поглянула на мене.

— Неє, тут така справа. Ми з Лією посварились.
— Як посварилися, так і помиритесь. Вперше, чи що?
— Поки що мир неможливий. Вона мені зраджувала.
— Начебто ти їй не зраджував.
— Не в тому річ. То був Нор.

— Що?!
— Те, що чуєш.
— Яке відношення має Нор до вас? І чому вас обох ніде неможливо було відшукати упродовж стількох років?
— Неє, ми були у паралельному світі. Ось тільки тебе там не було. Тебе, як дружину Повелителя вбили ще 20 000 років тому, — Нея завмерла від почутого. Вона намагалася осмислити цю ситуацію, але не могла.

— Володарко, ви дозволяєте бій із Шаманом?
— Та робіть, що хочете, — Нея ніяк не могла відійти від шоку.
— Шамане, захищайся!
— Як ти мене дістав!

Я не став морочитися, а в одну мить переламав Мирті всі кінцівки (хоча той від нестерпного болю не проронив ні звуку) і повернувся до Неї, яка все ще була в прострації.
— Неє! Прокинься! Ти ж тут і ти жива! А там зовсім інша реальність!
— Гаразд. Забули, — і тут вона побачила Мирту, що корчився від болю, з переламаними кінцівками.
— Льоню, навіщо ти покалічив командувача?

— Він хотів бій — він його отримав. Замість визнати свою провину в тому, що його дозорний відкрив вогонь по своїх кораблях, він почав вимагати компенсації за образу.
Нея за кілька секунд склала переламані кінцівки і загоїла.

— Мірто, бажаєте реваншу? Я  ж можу дозволити Шаманові і вбити вас. Бій – це бій, тим більше, що я мушу вас покарати за порушення. Адже у вас залишалися дані про зовнішній вигляд Горгони та Одіссея. Крім того, було організовано пошуки цих зниклих кораблів. А ваш дозорець відкрив по них вогонь на поразку і за це поплатився власним життям.

І взагалі, поразка дозорця на вашій совісті. Це означає, що існують великі проблеми у бойовому навчанні. Дозорний флот Повелительки програв бій з цивільним кораблем! Недаремно Шаман сказав, що ви зажерлися. Мірто, вільні. Я з вами пізніше розберуся, — командувач розтанув, як привид.

— Олексо, я зрозуміла чому вартовий програв. Він накинув пастку на Горгону, щоб знищити спочатку Одіссея, було втрачено час.
— Неє, це силове поле накинув Одіссей ще в порталі. Лише тому Горгона врятувалася від перших пострілів дозорця, а потім уже реакція Лії дозволила Горгоні не потрапити під його постріли.

— Льоню, Лія вважає, що це помилка дозорця, силова пастка на Горгону.
— Я зрозумів, ти примудряєшся знаходитись у двох місцях одночасно.
— Ти правильно зрозумів, але не в двох, а в тисячах місць водночас. Посада зобов'язує. Але я хотіла б подивитися ваші пригоди в паралельному світі.

— Неє, пропоную дивитися в компанії. Хотілося б, щоб окрім тебе, глянув і намісник Рона. А якщо він вирішить, то й сам Рон.
— Льоню, корона не тисне? Думаєш, як розправився з моїм командувачем, то можеш вимагати зустрічі на найвищому рівні?

— Уїдливість твоя не доречна. Перш ніж я доведу, що наміснику обов'язково бути присутнім, а можливо й Рону, дай відповідь мені на декілька простеньких запитань. Хоча секунду. Одіссею, покажи нам Місяць у динаміці, — з'явилася блідо-жовтого кольору голограма Місяця, що повільно рухався.
— А тепер те саме, але в запису, — голограма змінилася на чорно-білу.
— Неє, помітила різницю?
— Колір?

— Саме так. Немає жодного запису в кольорі. Хоча це фігня. Тобі, як Володарці, має бути відомо, що на будь-яке космічне тіло впливає дуже багато різних сил. Але на Місяць це не поширюється. Багато тисячоліть цей супутник Землі знаходиться весь час на такій відстані від Землі, що ідеально підходить за кутовим розміром до Сонця. І пофіг цьому супутникові сонячний вітер, удари об його поверхню астероїдів найрізноманітнішого розміру.

Цьому супутникові пофіг навіть те, що Земля мотається навколо Сонця не по колу, а еліптичною орбітою. Місяць завжди за будь-якого сонячного затемнення ідеально закриває наше світило. Крім того, всі ці тисячоліття ми бачимо лише один бік Місяця. І ще багато різних протиріч космічних закономірностей можна провести щодо Місяця.

Те, що це штучний супутник Землі, я тобі продемонструю наочно. Але лише у присутності намісника. Тому що Місяць є бойовою секретною базою темних. І ця база не тільки на наш Всесвіт. А на весь світ. Ось чому я пропоную, щоб був присутній намісник.

— Це серйозна заява. Я не сумніваюся у твоїх словах. Викликати намісника мені важко. Це не в моїй компетенції. Хоча я спробую, — Нея з'явилася особисто і якийсь час ніби перебувала у прострації. Але раптом на Одіссеї з'явився Дух і одразу ж закрився невидимкою.
— Наміснику, прошу вас зняти невидимку.
— Шамане, це знову ви? — невдоволено пробурчав намісник, «проявившись».

— Вибачте, що доводиться викликати вас, але річ дуже важлива. У нашому Всесвіті є бойова база темних світового рівня. Для цього нам доведеться подивитися записи Одіссея та мого кокону, — намісника почали трясти конвульсії, але незабаром він упорався зі своїми емоціями.
— Шамане, для перевірки правдивості ваших слів, я мушу створити комісію і ґрунтовно все перевірити.
— Ти, сука, а не намісник! Може, ти продався темним? Так я тебе паскуду зараз знищу!

— Білковий, не занадто багато ти собі дозволяєш? Думаєш, як ходиш у улюбленцях Повелительки, то можеш ображати намісника? Спааати! — Нея, як сніп соломи, посунулась у глибокому гіпнотичному сні, але для мене його сили виявилось замало.

— Наміснику, може ти ще й побитися вирішив? — Дух, не відповідаючи, провів блискавичний удар, намагаючись відітнути мені голову. На свій подив, я встиг не лише ухилитися, але й завдати нищівного удару, переламавши йому відразу ж дві кінцівки. Він почав залишати фізичне тіло, хоча я йому цього не дозволив, накинувши вогняні кайдани.

— Наміснику, ти зараз у мене в полоні. Клич Рона, інакше я змушений буду тебе вбити.
— Шамане, ти собі підписав смертний вирок.
— Знаю, знаю. Ти зараз викличеш свій спецназ, і вони мене знищать? Дарма сподіваєшся. Я щойно повернувся з паралельного світу. Перед самим поверненням я особисто бився з Нором. Подивися, — я запустив голограму, яка показувала мою бійку з Нором. Десь посередині бою намісник спокійно попрохав:

— Шамане, будь ласка, деактивуйте зброю Стража, — я деактивував вогняні кайдани, і ми продовжили перегляд бою. Я зупинив відтворення лише тоді, коли дух Нора був розірваний.
— Шамане, вибачте, я помилявся.
— Гаразд. Забули! Рона запрошуватимете?
— Ризикую позбутися посади, але безпека Всесвіту насамперед, — за мить Рон з'явився на борту Одіссея, хоча і без фізичного тіла.

— Знову Шаман? — невдоволений телепатичний вигук Рона.
— Роне, ви з'явилися без фізичного тіла, щоб я вам морду не начистив?
— Це ж за що? — з усмішкою запитав Рон, коли за мить він постав перед нами у своєму фізичному тілі.
— Це з вашої ласки ми опинилися в паралельному світі.

— Можливо, я якось причетний до вашого переміщення, але я не маю знань для створення порталу в паралельний світ.
— Ось ти себе й виказав. Я сказав, «опинились», але не згадував про портал. Портал створений не тобою, але ти порадив Рону паралельного світу мене з Лією. Щоб ми допомогли у боротьбі з темними.
— Навіть якщо так, ви ж повернулися живі-здорові?

— Гаразд. Я не злопам'ятний, але намісник тебе недаремно сюди запросив. Він нічого не порушував, а діяв з метою безпеки не лише нашого Всесвіту, а й усього світу нашої реальності. Вся річ у тому, що Місяць – штучний супутник Землі. Він створений сотні тисячоліть тому. Створений цивілізацією, яка могла освоїти енергію не лише зоряної системи, а цілої галактики.

Куди ця цивілізація зникла і чому, я не знаю. Але знаю, тепер уже знаю, будову цього штучного супутника. Крім того, знаю, що темні не можуть розібратися з усіма пристроями цього тіла. Темні використовували Місяць, як свою базу для перекидання та укриття своїх сил.
— Шамане, це казки. Ми давно їх там виявили б.

— Роне, якщо ви накинете вуаль непомітності на якийсь об'єкт, ваш намісник виявить цей об'єкт?
— Не виявить.
— Все правильно. А все тому, що ваша сила більша. Точно так накинуто вуаль непомітності на Місяць. Накинута найімовірніше цивілізацією, що створила цей об'єкт. Але не будемо марнувати вашого дорогоцінного часу, а подивимося записи Одіссея і мого особистого кокону.

Почався прискорений перегляд з того моменту, коли Одіссей виявив силу на Місяці, потім розбірки з Духами. Рон уважно дивився, не висловлюючи жодних емоцій. Намісник сидів тихо, немов миша. Навіть Нея, яку я розбудив, дивилася, вражена. Показав навіть, як ми з Лією досліджували Місяць. І зупинив.
— Шамане, це все?
— Це те, що стосувалося темних та безпеки Всесвіту.
— Шамане, прошу вас. Показуйте все, аж до повернення додому.

Продовжилося швидкісне відтворення. Рон знову дивився, не висловлюючи жодних емоцій. Я хотів зупинити, коли все стосувалося моїх особистих стосунків із Лією, але Рон наказав показувати не вибірково, а все поспіль. Я змирився. Близько двадцяти хвилин з шаленою швидкістю перед нами проносилося те, що відбувалося на протязі не одного року.

Проте коли я зміг підняти Лію з коми, викликавши неконтрольовані ревнощі, Рон посміхнувся. Особлива увага відчувалася в ті моменти, коли з'являвся Нор. Заключну бійку з Нором Рон змусив сповільнити. Відчувалося, що його роз'їдає цікавість, як зміг білковий впоратися із самим Нором (хоча і колишнім). Коли зазвучала паралізуюча мелодія, обидва духи виявилися майже паралізованими. Після припинення мелодії, вони ще кілька хвилин приходили до тями. Відтворення закінчилося, а Рон сидів у задумі.

— Шамане, я вам вдячний за те, що покликали. Наміснику, при дослідженні Місяця, ви особисто з усіма бійцями беззаперечно підкоряєтесь Шаману. Можливо там у нашій реальності немає темних. А якщо є, і це їхня база, то знадобляться усі ваші бійці. У ваше розпорядження я надам ще стільки ж бійців. Елітних бійців.

Звісно, часу для мене втрачено багато, хоча це того варте. Шамане, все ж таки у мене залишилося декілька запитань. Нор згадував про флот намісника. Що це за флот і чи маєте ви відношення до його зникнення?
— Так, шановний Роне. Маю і безпосереднє. Це ми знищили два темні флоти: флот намісника і флот його заступника, — Рон дуже зацікавився.

— Я хочу подивитись, — знову почалося швидкісне відтворення. Нея дивилася з Духами і не відчувалося, що це грізна Володарка Всесвіту. Панували звісно Духи. Закінчилося відтворення і знову Рон сидів замислений та ніби закляк.

— Повелителько, — повернувся Рон до Неї, — я розумію, що Лія ваша мати (біологічна чи ні, ролі не грає). Але зрозумійте, вона повернулася темною. Вона вам не підвладна. Якщо вона піддалася впливу Нора, самостійно їй цього впливу не позбутися.

Великого лиха не було б, якби вона була звичайною білковою. Але вона має величезну силу. Ця сила перевищує вашу силу, силу Володарки Всесвіту. Крім того, вона має знання Духів. Мине деякий час, і вона вас знищить. Темні отримають перевагу у вашому Всесвіті. Цього допустити не можна.

— Роне, навіть якщо вона мене вб'є, я не можу підняти на неї руку і, доки жива, нікому цього не дозволю.
— Повелителько, я й не казав, що треба її фізично вбивати.
— Вигнати з неї бісів? — вирішив я пожартувати.
— Шамане, це можна назвати по-різному. Є знання, за допомогою яких можна забрати вплив темних.

— Я знаю. Я володію цим знанням.
— Чудово.
— Толку — нуль. Ми з Лією маємо однакову силу. Нічого не вийде.
— Вийде. Якщо звісно Володарка погодиться.

— Вважаю, всі присутні тут мають це знання. Але позитивний результат буде лише в тому випадку, якщо і ви, шановний Роне, використаєте разом з нами свою силу.
— Дякую вам, Володарко. Ви не заперечуватимете, якщо ми об'єднаємо сили, але працюватиму особисто я? У мене більше досвіду роботи проти темних.

— Роне, пропоную всім телепортуватися на мій особистий корабель. Шаман закриється невидимкою. Я Лію запрошу, і можете починати працювати, — без зайвих слів усі телепортнулися за Неєю.
— Повелителько, ми всі, крім вас, закриємося невидимкою, щоб Лія в перший же момент нічого не запідозрила, а потім вона вже нічого не зможе вдіяти.

— Згодна, — таке враження, ніби на кораблі залишилася одна Нея. Утворили коло, але треба було зробити так, щоб Нея сиділа природно.
— Зв'язок із Горгоною, — на голограмі з'явилася Лія.
— Ліє, маю термінову справу до тебе. Телепортуйся до мене.
— Щось погане відчуваю. Неє, з тобою все гаразд?

— Ліє, потрібна твоя допомога.
— У чому саме? Знову в паралельний світ летіти?
— Ти так кажеш, ніби я тебе туди відправляла.
— Я відчуваю Олексу поряд з тобою, хоча і не бачу.

— То ти відмовляєшся мені допомагати? Справа твоя. Тоді я попрошу його допомогти мені, — за мить Лія з’явилась на кораблі та відразу ж завмерла, як паралізована. Я відчував, як Рон працює над Лією. Маючи це знання, я розумів, що він робить і як. Крім того, відразу ж відчув, що Лія має на порядок меншу силу, ніж я. Мені чомусь подумалося, що в мене збереглася та сила, з якою бився з Нором (можливо тимчасово).

Після закінчення нам довелося відразу ж усамітнитися з Лією в каюті відпочинку. Коли шалений секс закінчився, і ми з Лією вийшли в командирську рубку, Нея сиділа сама. Духів уже не було. Рон зумів прибрати вплив Нора на Лію, а також усі спогади про нього. Це все я відчував під час роботи Рона (Нея теж). Тому ми не стали нагадувати їй щось. Все забулося, як кошмарний сон.

Місяць дійсно виявився базою темних. Ми використовували мелодії, що паралізують. Зважаючи на те, що на світлих Духів теж діють ці мелодії, довелося звертатися за допомогою до Неї. Вона мені на допомогу послала Драго, обох лордів та Глена. Найбільше темних шокувала не так мелодія, як вигляд Драго. Вони відразу вважали, що це сам Страж. Що полегшувало нам можливості впоратися із темними.

Намісник спочатку був дуже незадоволений, що доводиться підкорятися білковому. Але я з ним поговорив і пояснив, що Рон це зробив на користь справи. Я при всіх ним не командував, а робив усе так, ніби це його рішення. Ні Драго, ні лорди, а тим більше Глен, навіть не здогадувалися, що понад два мільйони світлих бойових Духів на чолі з намісником ведуть запеклі бої.

Духи (світлі) мало зіштовхувалися з моїми друзями. Тому друзі навіть не здогадувалися про ці бої. Я суворо дотримувався правила, що Духи не можуть з'являтися перед білковими (я маю на увазі світлих). Після того, як база була повністю захоплена світлими, друзі повернулися у своїх справах, а я взявся наміснику та його заступникам пояснювати все, що знав про нутрощі Місяця.

— Наміснику, я розповів вам усе, що знав. Більше мені вам нема чого розповісти.
— Шамане, — намісник опустився на коліно, — я вам вдячний за науку.
Я навіть слухати його не став (хоча ми були самі), а підняв із коліна.
— Не люблю я поклоніння. Ви ж бачили, що я з вами ділився знаннями не з примусу, а добровільно.

— Шамане, я радий, що доля звела нас. Тепер мені зрозуміло, чому Духи так тепло прощалися з вами. Я на вас не ображаюся за бій. Ви мали рацію. А зараз я вам пропоную дружбу. Щиро.
— Наміснику, я, звісно, задоволений, що сам намісник буде другом. Але без образ, друзі ми лише без сторонніх. В інших випадках ви намісник, Повелитель Духів Всесвіту, а я звичайний цивільний. Не варто дискредитувати свою посаду.

— Дякую, Шамане. Ми розуміємо один одного з півслова. Я готовий прийти на допомогу своєму другові у будь-якій точці Всесвіту.
— Судячи з надто «теплої» зустрічі блудних дітей, допомога мені може знадобитися. Будь здоровий, друже.
Я метнувся на наше з Лією місце на Землі. Кронос там уже розгорнув свої «вітрила».