Частина 23. Бій з Тугарином

Лін лиш встиг закінчити знімок пам'яті та деактивував підживлення сил, як Арель розбудила Нагі і з тривогою поцікавилася:
— Що там трапилось? Чому ти повернулася такою знесиленою?
Нагі мовчки створила голограму. Я досі не можу збагнути, як їй це вдається без кокону. Але зображення було найвищої якості. Всі мовчки переглянули бої, в яких без допомоги Нагі, Боси явно продули б, не в змозі впоратися з ворожими чоусами. Відтворення завершилося, і я, як самий нетерплячий, подав голос.

— Нагі, до тебе з’явилось декілька каверзних запитань. Хоча насамперед мене цікавить, чому Арель з Камом не попередили, що в одних «незначних» корах командуватиме арміями Тугарина його адмірал, командувач військами всього Великого Дому?
— Тугарин про цього адмірала нічого не думав, — поспішила заперечити Арель, — у нього всіма військами керував інший Дух. А його ми знищили в головному бою.

— Не згодна! Я чудово знаю, хто командував усіма військами, коли мене продали. То був адмірал Тсссхт! — не заспокоювалася змія.
— Стоп, — зупинив усіх Лін, — вони обидві мають рацію. Цей адмірал керував арміями Тугарина кілька тисяч років. Проте, коли вони поневолили мій Великий Дім під командуванням адмірала Тссссхта, Тугарин хотів його стратити, за те, що я уникнув смерті та зник. Але потім передумав і лише понизив його на посаді, передавши під командування одну з армій. А на його місце призначив іншого Духа. Про колишнього він незабаром забув. Тому в поточних ситуаціях Арель з Камом не зафіксували думок саме про цього адмірала. Коли побачимо знімок пам'яті Боса, ви самі переконаєтесь.

— Гаразд. Вважатимемо, що з питанням про адмірала розібралися. Але чому в обох сильних супротивників були кінцівки? Нехай трохи недорозвинені, та все ж таки кінцівки. Це питання цікаве, водночас не таке важливе. Найбільше мене зацікавили шакрами. Питання не в тому, звідки вони в тебе. А в тому, чим ти їх метала? І де вони були весь час? Ти ж без броні. Я, звісно, радий, що вони в тебе опинилися в потрібну мить, проте їх метати не так легко, як здається. Навіть істотам з рухливими, добре розвиненими кінцівками не завжди вдається справлятися з цією зброєю.

Люсі захихотіла.
— Шамане, спочатку про кінцівки супротивників. Наша цивілізація неоднорідна. Адже вона зароджувалася одночасно на трьох планетах однієї зіркової системи. Природно, умови на кожній з планет різні. Тому й образи виходили, хоча і схожі, але все ж таки мали свої відмінності. Протягом багатьох тисячоліть мешканці трьох планет перемішалися, утворивши одну цивілізацію. Ось і виходить, що в одних є якісь кінцівки, а в інших немає.

Природно й магічні здібності відрізняються. Найсильніші маги ті, у яких немає кінцівок. Ця здатність, як подарунок від природи за відсутність кінцівок. У нас є чотири види магії: магія хвостового тризубця, каптур, язик та мозок, що впливає через основні очі. А у тих, хто має кінцівки, ще й вони є магічною зброєю, хоча й найслабшою з усіх видів. Тепер про шакрами. Погляньте.

Ми подивилися на Нагі, яка на пару секунд деактивувала маскування. Здивованого вигуку не зміг стримати ніхто, окрім Ліна та Люсі. Лін тому, що це вже бачив. А Люсі тому, що це вона спроектувала. Частина тіла змії виявилася в елегантній, хоча і дуже міцній броні, конфігурація якої змінювалася разом зі зміною зміїного тіла. У цій броньці була величезна кількість кишень. Несподівано з десятка кишеньок зі швидкістю блискавки вилетіли шакрами, зробили «коло пошани» та повернулися на місце. При цьому Нагі не зробила жодного руху.

— Я на вас не вплинула магією, приховуючи свої рухи. У цьому випадку рухи тіла мені не потрібні. Політ шакрамів я забезпечую магічно. Як ви встигли помітити, запущені за допомогою магії, вони мають значно вищу швидкість, ніж запущені механічно. І ще щодо бійки з адміралом. Він мав магічну силу не меншу моєї. Проте його занапастила деза, яку він бачив, ніби в попередніх боях я билася без магії. Тому він вважав, що мої магічні бойові навички залишилися заблоковані та зволікав, передчуваючи легку перемогу і смакуючи, як він легко зі мною розправиться.

Це зволікання коштувало йому втрати бойового тризубця, каптура та магії кінцівок. Лише за допомогою магії кінцівок він міг зняти захисний шолом з голови, щоб мати можливість працювати магією основних очей та отрути язика. А вони в нього опинилися без випромінювачів (без кистей), пошкоджених шакрамами. Фізично дотягтися до шолома цими короткими кінцівками він не міг. Другий спосіб зняття захисного шолома механічний за допомогою хвоста. Проте моє тіло не дозволяло йому дотягнутися хвостом до шолома. Він прикладав усі свої сили, щоб позбутися стиснення шиї, тому йому було не до шолома.

До того ж отрута, яку мені вдалося нанести на свіжозагоєну рану кінцівки, не тільки знерухомила її, а й уповільнила реакцію противника на порядок, що аналогічно відповідному зменшенню сили, як магічної, так і механічної. В той же час броня, в яку він був одягнений, не дозволяла мені його передавити, поки шакрамом не пошкодила її в потрібному місці. На жаль, і себе ними порізала. Проте, якби я адмірала хоча б на мить відпустила, повторно мені не вдалося б так упіймати. Решту ви бачили та зрозуміли без додаткових пояснень.

— Люсі! Тебе потрібно покарати! — гаркнув невдоволено Дід.
— Вона все правильно зробила, — негайно всі пішли на захист дівчини. Бос засміявся.
— Люсі, бачиш, скільки в тебе захисників? Вони не розуміють, чому тебе потрібно покарати. Ти чому не спроектувала броню для Нагі для захисту всього тіла?! Чому не спроектувала для неї кокон останньої моделі?! Ось за що тебе треба карати.

— Діду, вона мені пропонувала, але я категорично відмовилася від загальної броні, а від кокону тим більше, яким я не вмію користуватися.
Навіть Лін обурювався відмовою Нагі.
— Я ж тобі казав, що ці засоби захисту потрібні, — хоча Нагі вперто намагалася заперечити.

— Досить мене шпиняти, як ворога народу! — на підвищених тонах невдоволено промовила Люсі, — ви всі відрізняєтеся ослячою впертістю та страждаєте на зоряну хворобу! Це не образа з мого боку, а спроба достукатися до вашого розуму. Для Нагі дійсно потрібно спроектувати бронювання відповідно до її фізичних особливостей. І кокон також. Я з цим не тільки згодна, а й намагалася її вмовити.

Що стосується інших, то, крім мене, ніхто з вас не має нової броні. У вас застаріла броня. Вона має на порядок (разів у десять) гірші характеристики, ніж та, в яку одягнена я. Не краща ситуація і щодо коконів. Так, ваші кокони справляються зі своїми завданнями. Справляються, поки не зустрілися з противниками, які набагато сильніші за вас.

Наприклад, якщо взяти посилення ваших фізичних сил, то за рахунок коконів сили можуть зрости втричі. А мій кокон дозволяє збільшити мою фізичну силу у 10-12 разів. Крім того, він може бути підсилювачем моїх магічних сил. Ваші кокони такої функції не мають. Від слова зовсім. То кого в цій ситуації потрібно карати?

— Люсі, — наблизився до неї Волох, — я цілком погоджуюся з вашими претензіями. А отримати нову броньку я дуже хочу, не кажучи вже про кокон новітньої моделі. Це справжня мрія. Пропоную поки що залишити сонного Тугарина в спокої, а спуститися глибше в минуле та зробити кожному кокон і броню.

— Я не згоден!
— Шамане, що тобі знову не так? — не приховуючи роздратування, відрізав Дід.
— Я дуже поважаю Боса Волоха, хоча він залишив без уваги важливу деталь. Нам необхідно не тільки пірнути в більш глибоке минуле, щоб мати достатньо часу на апгрейд наших захисних засобів, а й опуститися звідси, з 12мірки, в мікросвіт, у вимір Кама. Щоб усі наші вдосконалення не виявилися для нас пасткою при переміщенні в низькорівневі простори.

— Ну що? Вперед? — незворушно поцікавився Кам.
Замість відповіді Арель промовила:
— Ліліт, — тієї ж миті Тугарин опинився в статичній кулі кремніків.
— Нагі! — здалося, що куля з бранцем зникла. Запрацювала вуаль неуважності, приховуючи кулю від будь-якого погляду, будь-якої уваги, інтересу, до того ж така, що навіть ми її не відчували.
— Каме, веди!

Миттєво перенеслися разом з особистими кораблями через простори та час у мікросвіт, у світ електронів, протонів та інших частинок, які представляли тут свій неповторний та дивовижний світ, шлях до якого рідко кому підвладний. На місці в 12мірці залишилися лише численні армії, та сонний Тугарин у статичній кулі кремніків і під потужною вуаллю неуважності.

Почалося вдосконалення броні та коконів за допомогою особистого кріогенника Люсі. Решта корабликів лише допомагала, бо не було в їхніх програмах таких можливостей, як у Лаба, вірного кораблика Люсі. Дівчина в цей час, змусивши Нагі прийняти свій справжній образ та габарити, зафіксувала комп'ютером її антропологічні дані, і докладно розпитувала про точки на тілі змії, які потрібно захистити так, щоб захист не заважав її чарівним прийомам. У цьому випадку Люсі, як розробник, перевершила сама себе.

Броня для Нагі не лише захищала її тіло, а й служила підсилювачем для магічної сили змії. Це стосувалося не тільки бойового тризубця та мініатюрних грізних оченят каптура, а й трьох основних очей. Незважаючи на те, що голова змії затулялася суцільним прозорим броньованим шоломом, їй не потрібно його знімати, щоб застосувати магію очей. Навпаки шолом посилював у кілька разів цю магію. Телепатичне управління властивостями шолома дозволяло створювати вузький магічний промінь, на зразок лазерного, що створювало в певній точці магічний вплив, який перевищував в тисячі разів стандартне, звичне застосування.

Навіть для зміїного язика шолом не потрібно знімати. Варто висунути язик, як у тому місці, де він міг торкнутися броньованого шолома, перешкода зникала, ніби й не було нічого на голові змії. Мені чомусь  згадалось, як появлявся та зникав дверний отвір на моєму першому Фаетоні.

Окрім виготовлення коконів та броні, відпрацьовували користування цими чудовими захисними засобами. Найважче доводилося Ліну та Нагі. Ліну, як задзеркальцю, незвичне використання таких незвичайних засобів захисту. А для Нагі все нове. У міру освоєння почалися спаринги, в яких відточувалися нові незвичайні властивості та навички.

Якось Арель запропонувала парний спаринг. Проти неї з Хангом усі інші. Лін лише поблажливо посміхнувся. Хоча він ще не бачив, як захищаються подружні пари. Для лікування залишилася Анжеліка та Тріада. Такої бійки Лін навіть не уявляв. Час від часу ельфійка чи Анжеліка висмикували з бійки когось з атакуючих, підліковували та відпускали знову у бійку. На лікуванні побував кожен уже кілька разів, а вразити Ханга та Арель не вдавалося нікому. Відчувалося, що вони багато разів потрапляли в ситуації, коли доводилося битися удвох проти величезної кількості противників.

Несподівано почувся голос Драго:
— Інквіз!
Тепер подружжя почало пропускати удари. Адже після цього вигуку всі представляли один організм, який перебував у різних точках простору. Знову подив виходив лише від Ліна та Нагі. Особливо Нагі не могла зрозуміти, чому отриманий Кирсіром удар від Ханга викликав гострий біль у неї. Чи хтось інший не зміг ухилитися від удару чи магічного імпульсу, а відчувала вона теж.

— Стоп!
Незважаючи на те, що до останньої миті здавалося ніби у подружжя сили нескінченні, після зупинки Тріада з Лисицею миттєво приступили до лікування Арель та Ханга. Після такого парного спарингу пари почали змінюватись. Ліліт зі Стоуном, Ліч з Анжелікою, я з Лією, Тріада в парі з Дідом, Тритон з Афіною, Сенсей, Волох, Мавр теж найшли собі пари, а Люсі з Камом. В останньому випадку все пішло для атакуючих не за планом. Після того, як атакуючі об'єдналися, як інквізитори, мікробурасик, перебуваючи під потужним захистом Люсі, почав застосовувати прийоми, яких ми раніше не бачили. І невдовзі всі (!) до єдиного атакуючі одночасно опинилися на лікуванні.

— Каме, що за небачені фінти?
— Шамане, даремно ти обурюєшся, — спокійно відповів Кам, — усі свої знання та навички я свого часу передав пані Люсі. Вона поділилась з вами. А ви з іншими. Але специфічних прийомів, властивих лише моєму виміру, ви не застосовували. Як приклад, прийоми Боса Ліна. Він нам передав, але ми їх не розуміли, та й зараз не розуміємо. Так само і з моїми навичками. Тільки їх ще важче зрозуміти. Ось ви побачили їхнє застосування. У безвихідній ситуації ваш мозок сам видасть наказ застосування саме таких методів.

Парні спаринги продовжувалися. Найчастіше доводилося битися Нагі, бо билася по черзі: то в парі з Джином, то з Ліном. Мені здалося, ніби вони її ревнували один до одного. Коли вважали, що відпрацювання закінчено, всі опустилися перед Люсі (навіть Дід):
— Дуже дякую за такий універсальний захист, — навіть у цій ситуації Люсі показала свою норовливість.

— Звісно, мені дуже приємно ваше визнання моїх винаходів. Але чому ви вирішили, що на цьому все?
— А що ще? — обурився Дід.
— Я не наполягаю і не наказую вам, бо не маю таких повноважень. Та вони мені й не потрібні. Проте пропоную випробувати, як броню, так і кокони у високорівневих вимірах. Адже там увесь захист може поводитися інакше.
— Чому? — Не витерпів Лін.

— Знаю, що буде інакше. А чому мені це невідомо. Якщо є бажання, можете допомогти у дослідженні. Хоча мені здається, що це необов'язково. Вам головне знати, як це все там буде поводитись.
— Дівчинка абсолютно права, — підтримав її Волох, — я помічав зміни, але вважав, що мені це здається і я просто прискіпуюсь.

Вистрибнули в тривимірку. Обкатали броньку та кокони там. Потім у 12 мірку, 24 мірку. Навіть у 30 мірці спарингували, звикаючи до відчуттів. А відчуття дійсно виявилися незвичайними. Чим більш високорівневий вимір, тим легшою виявлялася броня, а кокони набували кращої швидкодії. Вже в 24мірці нам здавалося, що ми не в міцній броні, а в легкому одязі. Хоча за потужного удару, вона не тільки не пошкоджувалася, а й нівелювала силу отриманого удару, до величин у сотні тисяч разів менших, ніж насправді.

Кокони маскували нас так, що самі не могли побачити, лише відчували. А будь-який лазерний промінь чи постріл анігілятора відбивався коконом автоматично точно на того, хто стріляв, або ж розсіювався, не дозволяючи античастинкам досягти мети. А кокони Нагі та Арель до того ж мали подібні функції для магічної енергії.

Такі переміщення та тренування виявилися не зайвими для кожного. Ми ніби вчилися битися по-новому. У той же час кожен випробував усі навички, які згадав. Повернулися в 12 мірку до своїх військ та сонного Тугарина.

— Як вчинимо з цим негідником? Знищимо без суду та слідства? — поцікавилася Арель. Відразу почулися обурення.
— Якщо ми так зробимо, то чим ми відрізняємось від нього?
— Зважаючи на наші нинішні можливості, пропоную спробувати отримати від нього силу та знання. Якщо все виходитиме з-під контролю, тоді негайно знищимо і ніхто нам цього не дорікне.

— Джине, ви маєте рацію. Тим більше, що ми вже переглянули знімок його пам'яті і все стало зрозумілим. Тільки робити це все потрібно в 12 мірці. Перебування у тривимірці його знерухомить і Тугарин не зможе нічого передати. А в 24мірці йому легше з нами впоратися. Для того, щоб він залишався в невіданні щодо складу нашої команди, а можливо і армій, пропоную Босам та майже всім Янголам прийняти габарити тривимірки чи виміру Кама і переміститися в тіло Тугаріна. Кораблі теж мають бути під усіма видами маскувань.

На видноті залишиться лише наша невелика компанія. Хоча я б з неї виключила Ліна та Нагі. Нехай вони також знаходяться усередині. Об'єднуємося, як інквізитори. Підживлення секції теж на мене. Не побачивши Нагі та Ліна, він трохи заспокоїться, і лише після передачі сили вони можуть з'явитися. Природно, з уже отриманою додатковою силою, хоча Тугарин про це не знатиме.

Я так розумію, що ні Нагі, ні Лін від бійки з Тугарином не відмовляться, навпаки, наполягатимуть. Тому потрібно зробити так, щоб він побажав битися відразу з обома. А щоб він дійсно захотів битися відразу з обома, необхідно, щоб Лін показав, ніби він має таку силу, як під час його останнього бою за свій Великий Дім. А також уважно переглянути всю дезу, яку ми надавали Тугарину. Якщо Лін там виявиться з більшою силою, то показати саме таку силу. У всіх дезах Нагі билася без застосування магії.

Сподіваюся він повірить, якщо вона покаже загальну силу трохи вищу, ніж у дезінформаціях і не намагатиметься пробити маскування, вважаючи, що все легко побачив без видимих ​​зусиль. Навіть магічну силу можна показати такої самої величини. Адже до зустрічі з нами, її сила була в багато тисяч разів нижчою, ніж Нагі має зараз. Якщо швидко просканувавши, він побачить такі показники, то пробивати сканом ваше маскування, щоб визначити справжню силу, він не стане, а вважатиме, що вони або без маскування, або ж він легко пробив маскування.

Крім того, з метою безпеки інквіз має зберігатися і під час поєдинку. Ризикувати вашим життям я не маю наміру. Якщо все ж таки програєте, то доведеться відправити вас на відновлення, а Тугарина я знищу без суду та слідства. Але цього не має статися. Значить ви повинні битися вище своїх сил і можливостей. У кожній армії має хоча б один кріогенник фіксувати поєдинок. Сподіваюся, у нас вистачить кораблів на секцію, щоб виділити по кораблику?

— Арель, — подав голос Сенсей, — нам і нашим військам запис кораблів ні до чого. Адже наші кокони чудово записують. А якщо не вистачатиме кріогенників на створення секції, то на заміну корабля-спостерігача, що записує поєдинок, можна віддати особистий кораблик. Адже вони у побудові секції не беруть участі, крім того особистого кріогенника, хто транслює підживлення. А війська армій Босів-новачків (маю на увазі новачків у нашій команді) нехай самостійно виставляють спостерігача. Бо лише Босам-новачкам у нашій команді потрібні якісь докази. Тож це не проблема. Запитання в іншому. Чи зможуть наші кремніки створити кулю-пастку таких габаритів та необхідної сили, щоб усередині опинилися і всі наші армії?

Тритон лише кивнув, а Ліліт поглянула на Хруста та Афіну. Звісно отримала підтвердження.
— Королево Арель, куля-пастка буде багатошаровою, — подала голос дівчина, — зазвичай ми так не робили, проте це винятковий випадок. Багатошарова пастка вийде у кілька разів міцнішою, ніж у випадку однієї, але із загальною силою.
— Ліліт, це мене цілком влаштовує.

Арель почала роздавати накази. Кораблі утворили секцію 6-го рівня. Бойові Духи армій розмістилися біля кріогенників. Всі Духи, які знаходилися поблизу якогось з кораблів, об'єднувалися з командиром корабля, приміщення кораблів не пустували, а заповнювалися бойовими Духами. Звісно, в такому випадку кожен командир корабля виявлявся набагато сильнішим і сила підживлення секції теж. Водночас це дозволяло врятувати командирів кораблів під час максимального відбору сили. Крім того, всі Духи ділилися силою з королевою. Світло від далеких зірок зникло, перекрите багатошаровою непрозорою кулею кремніків. Використовуючи підживлення силою від секції, Арель накинула на Тугарина вогняні кайдани. Кайдани такої потужності Янголам не розірвати всім натовпом.

— Сон, — після цього наказу Кам відновив зв'язок у тілі Тугарина, а застосування бойових навичок заблокував. Він навіть здивувався настільки це легко вдалося. Адже, коли вони перебували всередині Боса удвох з Арель, для цього довелося прикладати всі свої сили.
Бос прокинувся миттєво та відразу спробував змінити свій вигляд на чоуса. Тільки вогняні кайдани не дозволили це зробити. Тоді він спробував метнути в Арель магічний імпульс.

Королева стежила з зовнішньою байдужістю за марними спробами бранця і ніби зволікала. Насправді вона дуже уважно відслідковувала його дії і аналізувала, чи вдається всім, хто перебуває всередині, утримувати бранця в покорі, і готова будь-якої миті послати в його напрямі спопеляючий імпульс.
— Вимагаю негайно передати мені свою силу та навички!

Тугарин уважно поглянув на Арель.
— Королева!? Вперше мені вдалося побачити справжню королеву зі свого виміру, адже місцеві мікроби мають мізерні сили. Проте чи ти знаєш, що й твої охоронці отримають цю силу? — Тугарин тягнув час, а сам намагався розірвати кайдани. Безуспішно. Ще раз спробував змінити вигляд. Теж невдало.

— Переконався, що ти набагато слабший? Приступай до передачі! — пішов максимальний відбір підживлення. Від такої сили наказу навіть ті, хто був у тілі бранця, були готові ділитися своєю силою з королевою. Не в змозі протистояти такій силі наказу, Бос почав передачу з максимальною силою, сподіваючись знищити «охорону» королеви. Проте, поглянувши на нас, і побачивши пики, які глузливо посміхались, зрозумів, що ми легко витримуємо цю міць. Ось тільки він не міг і припустити, наскільки важко нам було утримувати поблажливу усмішку.

Потужність виявилася такою, що мізки скручувалися в трубочку. Ми всі, крім Арель, опинилися на межі втрати свідомості. Нас рятувало лише об'єднання по інквізиторськи. А з огляду на те, що при такому об'єднанні ми отримували допомогу і від Арель, то свідомість не втрачали. Минула доба, друга, третя. Без води, без їжі, внутрішня енергія використовувалася, і наші сили поступово зменшувалися. Але й Тугарин перебував у такому ж стані.

Лише на четверту добу я став помічати надходження енергії, яка підживлювала нас короткими імпульсами. Арель такими короткочасними імпульсами поповнювала нашу енергію, а сама підживлювалася від секції. У найбільш комфортному становищі знаходилися командири кораблів та Духи, які були на борту. Їх підгодовували роботи. Використовувати звукове підживлення Духів не ризикували, щоб не демаскувати кораблі. Найгірше було Духам, що знаходились поза кораблями. Ніякого додаткового підживлення.

— Янголи, перемістіть до себе, у вимір, в якому перебуваєте, хоча б один особистий корабель, — телепатичний наказ королеви.
Невже ми настільки тупі, що не могли це зробити заздалегідь!!!? За мить кріогенник Діда опинився в тривимірці біля нас, проте розгерметизований. Невдовзі ми зрозуміли, чому Дід так зробив. Спеціалізовані корабельні роботи переміщалися до нас, поставляючи їжу відповідно до зовнішності. При цьому не доводилося вмикати шлюзування, бо корабель розгерметизований.

Тепер наші сили швидко відновилися, і довготривала передача протягом багатьох діб для нас не становила проблеми. А передача, незважаючи на величезну потужність, тривала вже кілька тижнів і, здавалося, що їй не буде ні кінця, ні краю. Лише під кінець четвертого місяця сила почала слабшати. Це нам так здалося, бо тепер наші сили зросли в сотні разів.

Колись я вважав, що неможливо зруйнувати чи перемістити багатотонний камінь лише за допомогою своїх ментальних сил. Зараз величезна зірка здалася б піщинкою. А вплив на неї, то досить лише важкого погляду на зірку, вона полетіла б у центр всесвіту. Я не уявляв, як може розумна істота мати таку колосальну силу. Але перед нами знаходилася істота з макросвіту щодо 24мірки, і володіла вона колосальною силою, більшою, ніж сила когось із нас. Зрештою, передача закінчилася.

— Королево, я виконав твій наказ. Тепер згідно із законами, ти зобов'язана відправити мене до нашого виміру.
— Нашого? Мого виміру чи твого? Якщо ти згадав про закони, то пригадай, як ти опинився в мікросвіті? Н-е-л-е-г-а-л-ь-н-о! І всі закони та правила, про які зараз мені нагадуєш, не діють. Тому, перш ніж перемістити тебе, незалежно куди: у твій вимір, чи у свій вимір, ти маєш постати перед місцевим судом.

— Королево, хіба ти не з мого виміру? — перебив Тугарин.
— На твій величезний жаль, ні. Я належу до мікросвіту того виміру, де ти незаконно чинив безчинства, знищивши справжнього Боса.
Арель трохи змінила вигляд. Тільки зараз до мене дійшло, що вона знаходилася в зовнішності, лише чимось подібній на свою королівську з тривимірки. У той самий час істотно вигляд відрізнявся від її рідного. Тугарин позеленів від несподіванки. Адже він приймав її за королеву зі свого виміру.

— Цього не може бути! Аборигени не можуть володіти такою силою!
Він спробував розірвати вогняні кайдани, проте безуспішно.
— Не смикайся і не марнуй сил. До тебе у місцевих дуже багато претензій. Хоча збирати всіх, тобою скривджених, мені ліньки. А ось декого я покличу. Лін! Нагі!
Вони, перебуваючи всередині Боса в тривимірці, негайно перемістилися до Арель.

Хоча такої ефектної появи ніхто не очікував. Лін, з'явився, як чеширський кіт. Спочатку очі, потім усмішка, а потім повільно з’явився і весь чоус. Лише повністю проявившись, він змінив свій вигляд на зміїний. Нагі з'явилася інакше. Біля королеви виник напівпрозорий величезний смерч. Швидкість обертання була неймовірною. Поступово цей дивний смерч набував реальних обрисів, його прозорість зменшувалася. Коли він став абсолютно непрозорим, швидкість обертання різко зменшилася і появилася Нагі у своєму істинному вигляді. Обоє відразу ввічливо привітали королеву. Вперто не помічаючи Тугарина.

— Багатьох вам років життя, королево. Уважно слухаємо вас.
— Ви знаєте, хто це?
Нагі та Лін різко розвернулися до Боса. В принципі, змії для цього не потрібно і повертатися (її третє основне око бачило ворога, проте змія дивилася на нього цим оком бездумно і ніби не помічала його). Хоча вона повернулася синхронно з чоусом. Моментально очі в обох заіскрились ненавистю. Не повертаючись до Арель, вони синхронно промовили.

— Королево, дозвольте мені знищити його!
У більш спокійній обстановці Тугарин моментально зрозумів би, що перед ним розігрують спектакль. Але зараз він перебував у глибокому шоці. Його не збентежило те, що місцеві схиляються перед представником низькорівневого виміру, хоча він уважно оглянув Ліна та Нагі. У чоуса він побачив у півтора рази вищу силу, ніж той мав під час знищення Великого Дому. Навіть у змії сила виявилася значно вищою за ту, про яку він знав. Але навіть їхня сумарна сила не перевищувала і десятої частини його сили. Тут їх обох під час передачі не було. Отже вдалося побачити їхню справжню міць.

— Кому саме?
— Мені!
— Ні мені! — Лін зі змією ніяк не могли вирішити, хто з них битиметься з Тугарином.
— Стоп! Я бачу, що ви скоро між собою почнете бійку. А мені це треба!? Тому нікому з вас не доведеться битися з ним. Відповідно до його законів, я маю повне право перемістити бранця у свій вимір! Нехай там подихає повільно та болісно.

— Королево, я готовий на поєдинок відразу з обома!
— З обома? Ні, це не чесно та не за законом. Готуйся переміститися разом зі мною.
— Мабуть, ви не всі закони мого виміру знаєте. Поєдинок можливий віч на віч чи по черзі. Крім того, якщо той, хто перебуває в меншості, погодиться, то може битися проти більшої кількості противників.

— Тугарину! Не диктуй мені умов! Тут я вирішую, як вчинити, а ти починаєш віч на віч, по черзі, більше, менше. Ти ще порахуй, скільки виставляв бійців на цей бій.
— Я згоден на одночасний поєдинок з обома. І якщо я переможу, ти мене відпустиш.
— Знову ти диктуєш умови!

— Королево, дозвольте нам одночасний поєдинок. Якщо він виграє, ви маєте право відпустити його, — синхронно промовили Лін з Нагі. Арель вдала, ніби задумалася.

— Як же ви мені набридли! Противник у вашому вимірі чинив безчинства, а ви намагаєтеся грати у шляхетність. Маєте величезне бажання обоє померти? Помирайте. Але врахуйте, що на час поєдинку я розблокую його бойові навички та приберу зброю Стража. У бій!
Кам відновив зв'язок усередині Боса та відразу ж злиняв звідти. Вогняні кайдани зникли. Тієї ж миті в напрямку Нагі зі швидкістю блискавки попрямував найпотужніший магічний імпульс, а Бос заволав на всю міць:
— Тсссхт! Допоможи!

Все ж таки він припускав, що його крик проб'ється крізь багатошарову кулю-пастку кремніків. Але сталося те, що він і припустити не міг. Його відчайдушний крик так і залишився нікди не вийшовши за межі пастки, Та й Тсссхта вже не було серед живих.

Нагі не стала навіть ухилятися від убивчого імпульсу, а її броня, як дзеркалом, відбила магічний імпульс. Тепер уже Тугарину довелося рятуватися від своєї зброї. Лін зник. Хоча ми його "бачили". Він зменшився до розмірів тривимірки та проник у тіло Боса. А той не зрозумівши, куди зник Лін, зневажливо кинув:

— Ну що? Втік твій партнер? Це він може. Оооой! — заволав Бос, бо Нагі випалила йому половину магічних оченят. А його спроба зробити те саме з Нагі закінчилася невдало. Ось, коли треба подякувати Люсі. Броня, що захищала каптур змії, не тільки врятувала від пошкодження її магічні очі, а й відбила магію, сконцентрувавши її у вузький пучок, на зразок лазерного, таким чином, що відрізала з одного боку частину каптура.
Тугарин вирішив застосувати основну зброю: бойовий тризуб. Знову щось пішло не так. Один з зубців, а саме середній, виявився зав'язаним у вузол (це попрацював Лін). В результаті замість того, щоб попрямувати до противниці, колосальна сила магії відірвала це вістря разом з вузлом. Тобто Бос сам собі відірвав вістря.

Щоб позбутися нестерпного болю, миттєво перетворився на чоуса. Коли Тугарин прийняв цей вигляд, Лін не зміг залишитися всередині, зате він опинився позаду Боса. У того вся увага була прикута до Нагі, і він навіть не відразу зрозумів, що горить. Я вперше побачив, як чоус (лінза) змінює свою кривизну. Лін був увігнутою лінзою, на зразок параболічної антени.

Від цієї лінзи до лінзи (Боса) простягнувся тоненький майже невидимий промінь. У тій точці, де він торкався супротивника, той починав горіти яскравим полум'ям. Це горіння виявилося більш руйнівним, ніж він би доторкнувся до кремніка. Ймовірно, він зрозумів від кого такий вплив. Тому, щоб загасити, знову перетворився на змія. І почав блискавичний розворот у напрямку Ліна.

Нагі в цей час метнулася до Боса, намагаючись дістати язиком до рани, яка з’явилась після відриву вістря тризубця. Чому ця рана не зникла після зміни зовнішності, незрозуміло. Хоча для того, щоб позбутися пошкоджень, необхідно кілька змін виглядів. Тугарину вже стало не до Ліна, він з максимальною спритністю спробував втекти від смертоносного язика. При цьому самому дістати до тіла змії. В результаті вийшов величезний «бублик». В якому незрозуміло, хто за ким гнався, і хто кого наздоганяв чи тікав.

Їхня швидкість виявилася настільки високою, що навіть з нашим гострим зором, не могли зрозуміти хто з них, і де. Все зливалося в один суцільний тор (бублик). Лін теж не міг втрутитись, бо міг замість Боса «зловити» Нагі. Він стояв та безпорадно спостерігав за цим «білячим колесом». Потім змінив свій вигляд на зміїний та метнув у цей тор магічний імпульс. Від цього імпульсу Нагі врятує бронька, а Бос спіймається.

Так і вийшло. На мить рух Тугарина сповільнився і Нагі вдалося «лизнути» рану. Тугарин, зрозумівши, що він втрачає сили, знову перетворився на чоуса. Тепер Нагі спостерігала за небаченою бійкою задзеркальців. Бос ніяк не міг збагнути, що його противник одягнений у міцну броню, незважаючи на зміну образів. Раптом Тугарин метнув у напрямку Ліна вогняні кайдани.

Поки вони долетіли, на місці чоуса опинився бурасик. Замість полону, Лін щільно «поснідав» кайданами. Уявляю радість Кама, що Лін вчасно згадав його науку. Зайнятий бійкою з Ліном, Бос випустив з уваги, що він б'ється з двома супротивниками, кожен з них готовий сам загинути, але його знищити. Нагі застосувала той самий метод, що перед цим Лін. Підпалила Боса. Він відразу ж перетворився на змія.

На жаль, він забув, що, коли на кону життя, хавальником не клацають, бо залишишся без нього. Варто було йому змінити вигляд, як до нього зі швидкістю блискавки полетіли шакрами. Такої зброї йому не доводилося бачити. Як захиститися від якогось предмета, що обертається? Який зі швидкістю блискавки мчить до тебе. Правильно, відбити його чи ухилитися. Коли їх летить понад два десятки, ухилитися від усіх не вийде. Значить відбити. А чим можна відбити? Звісно, ​​хвостом. Пізно він зрозумів свою помилку.

Ті шакрами, які він намагався відбити хвостом, чудово впоралися зі своїм завданням. Частина хвоста разом з бойовим тризубцем (хоча тепер уже двозубцем) виявилася відсіченою. Така ж доля спіткала і каптур. Миттєва зміна образів і Тугарин знову ціленький. Виходить, що всі старання Наги марні. Хоча, якщо уважно придивитися, то результат був.

Вплив отрути, яка проникла через рану, був очевидний. Навіть після зміни виглядів швидкість пересування Боса виявилася набагато нижчою, ніж спочатку поєдинку. Крім того, здавалося, ніби він зменшився у розмірах. Хоча це не здавалося, а було насправді. І це зменшення виходило після кожного нового підпалу Ліном.

Крім того, виявилося, що противник був одягнений у броню, яка відслідковувала образи господаря. Ось тільки ні тризуб, ні каптур, ні голова Тугарина не були захищені цією бронею. Поєдинок відбувався у повній тиші. Ніхто з противників не промовляв жодного звуку, навіть подумки. Після кожного ґрунтовного пошкодження тіла змія, він змінював зовнішність і ушкодження зникали. У такому разі бійка могла продовжуватися до нескінченності. Або ж поки не вичерпаються сили.

Хоча це здавалося лише на перший погляд. Варто було Тугарину хоч на мить прийняти вигляд чоуса, як Лін ніби відчував і відразу спалював частину лінзи, нехай і невелику, але все ж таки. Після цих підпалів тіло Тугаріна зменшувалося, а він трохи слабшав. Раптом у напрямку Ліна Бос метнув вогняні кайдани. Ухилитись чоус від них не встигав. Зате змінив вигляд.

— Бурасик! — почувся багатоголосий вигук. Лін справді встиг перетворитися на бурасика і замість полону чи отримання будь-яких пошкоджень, він знову просто зжер грізну зброю. А це йому додало сил, адже вони мали величезну енергію. Вийшло, ніби Тугарин підживив Ліна, при цьому сам витративши колосальну кількість своєї енергії на створення зброї Стража. Колись я підгодовував Кама та його одноплемінників вогняними кайданами. Але, як вони їх з'їдали, ніколи не бачив.

Зрештою, Нагі здогадалася, як давати собі раду з Тугарином. Як тільки він приймав образ Духа-змія, вона перетворювалася на Енергіка і починала смертельну мелодію. Босу нічого іншого не залишалося, як перетворюватися на чоуса. А в цьому образі його «підпалював» Лін. А приймав будь-яку іншу подобу, на нього обрушувалася мелодія смерті. Тоді він також перетворився на Енергіка і спробував дотягнутися енергетичним відростком до чоуса. Але той теж набув вигляду Енергіка і примудрився відсікти цей відросток.

Все ж таки тисячоліття його виснажливих спарингів з нами свою справу зробили. Це йому вдалося легко. А ось наступні дії невідомо, хто виконував. Можливо, Лін сам штовхав відірвану частину до Нагі, чи вона за допомогою магії притягувала до себе і, прийнявши свій справжній образ, з'їдала. Тугарин уже не знав, як йому рятуватися.

Зовнішність чоуса — підпал. Зовнішність змія – смертельна мелодія, яка моментально не могла вбити настільки потужної істоти, зате майже паралізовувала. Зовнішність Енергіка — у нього вже швидкості не вистачало, щоб Лін не відтяв хоча б трохи, а Нагі з'їдала. Поступово габарити Тугарина зменшувались, а гранична швидкість пересування знижувалася. Поки одного разу він не перетворився на Енергіка, а змія з чоусом, який теж прийняв вигляд цивілізації Нагі, не розірвали його навпіл і миттєво проковтнули. Не залишилося від негідника нічого, навіть душі. Хоча у задзеркальців немає душ, у нашому розумінні.

Поглянувши на задоволені пики Ліна та Нагі, я мало не розсміявся. У них був такий вираз, як у Вінніпуха, який зжер цілий глечик меду. А їхні кокони працювали на повну силу, обмежуючи емоції радості.
— Стоп запис! — наказ Арель, і кораблі-спостерігачі у кожній армії припинили запис. Поєдинок був зафіксований, як доказ для Босів-новачків.

— А тепер настав час повідати цю новину у Верховній раді Великого Дому! Армії поки не відпускаю, але секцію можна розформовувати. Лін, Нагі, вам поповнення енергії потрібно?
— Арель! Яке поповнення? Вони удвох зжерли Боса. Там енергії більше, ніж у кожного з нас, — засміялася Анжеліка.

— Тоді переміщуємося в сьогодення 24 мірки.
Мить і вся армада на місці.
— Страж!
— Чужинець… королева?! Незважаючи на те, що ви з'явилися з величезним військом, прошу вас залишити територію Великого Дому.

— Залишу. Звісно, покину, — миролюбиво відповіла Арель, — але спершу подивися на це.
Замигала голограма поєдинку. Варто їй завмерти, як Страж повернувся до Ліна та Нагі і покірно схилив голови.
— Вибачте, Босе. Вибачте, королево Великого Дому.
— Страже, не треба цього поклоніння, — невдоволено буркнув Лін, перебуваючи у вигляді змія, — Нагі, що скажеш?

— Я згодна.
— І це все?! — обурилася Люсі, — а де урочистість? Де освідчення в коханні?
— Люсі, вибач, але зараз не до цього. Спочатку треба навести порядки. Арель, можу я вас попросити поки що покомандувати? (Королева кивнула) Страже, до особливого розпорядження беззаперечно виконуй накази королеви Арель, — наказав Лін.

— Командире, слухаюсь та підкоряюся, — Страж повернувся до Арель, чекаючи її наказу.
— Необхідно зібрати повний склад Верховної Ради. Окрім цього, запросити сюди Стража Дому та королеву Духів Великого Дому. Незабаром верховники товпилися перед нами. Змія-королева Духів поглядала на Нагі, проте всі емоції були приховані. Лише місцевий Страж залишався незворушним і з цікавістю розглядав нас.

— Лисиця!
Анжеліка вилетіла із загального строю.
— Слухаюсь. Страже, ви дозволите? (Страж Великого Дому ствердно кивнув головами).
Дівчина з Камом, що приліпився до неї, мотнулася вздовж верховників. Незабаром близько сотні сонних верховників спочивали перед нами. Хтось спробував втекти, проте Арель повернула втікачів у загальний натовп. Після знімків пам'яті Лін залишив кілька розвідників, щоб повернути дружнім Босам. Решту знищили без суду та слідства. Потім прокрутили верховникам поєдинок, щоб не було пересудів. Усі погодились з новою владою.

— Королево Духів, до мене є претензії? — Поцікавилася Нагі.
— Жодних претензій. Присягаюся служити вам вірою та правдою.
— От і добре. З вашим чоловіком я потім познайомлюся.
— Це ваш батько.
— Не має значення, хто саме. Головне, щоб у вас з ним усе було погоджено.

З дозволу Ліна верховники розбіглися. А ми всією армадою рвонулися до Босів-новачків, демонструючи їм поєдинок та повертаючи їм їхні армії.
— Джине, ми ваші завдання виконали?
— Навіть перевиконали. Дякую за безцінну допомогу. Далі я вже й сам зможу навести лад у Домі.

Мотнулися до Фараона Хеопса. Повернули йому медиків. Подякували за допомогу.
— Шановний Хеопсе, ми ваші завдання всі виконали?
— Ви давно їх виконали і навіть більше. Не смію більше затримувати вас.
— Якщо побажаєте поцікавитися, чим ми займалися і навіщо просили ваших медиків, то головний лікар має записи всіх боїв. Прощавайте.
Повернулися в 12 мірку. Боси з арміями урвали на свої місця дислокації. Арель з Хангом у свій Притулок. А Янголи до своїх цивілізацій, які поки що були в минулому.

Кінець книги.

P.S. Можливо, нові пригоди Олекси (Шамана) та його друзів продовжаться у наступній книзі.
Всім дякую за те, що читали.
З повагою, Монашка.