— Ерцгерцог Карт, дозвольте невелике зауваження, — подав голос один із верховників.
— Звісно. Ви маєте на це повне право, — невдоволено відповів Джин, — хоча вам відразу ж попередження за розголошення таємниці. Мого істинного імені та бойового позивного поки що ніхто не знає, крім деяких верховників і мого друга Фараона, якого всі присутні знають лише під позивним Хеопс. Ви ж видали моє справжнє ім'я. У будь-якому іншому випадку вам довелося б відповідати за балаканину. Але для цих друзів дана інформація не є неприпустимою. Тому надалі попрошу думати, перш ніж щось сказати. А тепер уважно слухаю ваше зауваження.
— Перепрошую, більше подібного не повториться. Мене бентежить одна обставина. При поєдинку з попереднім бранцем проти нього виступав боєць, точніше Дух Духів, яку підживлювали силою присутні бійці. У цьому випадку це не було порушенням. Він не обіймав жодної посади у Верховній раді. Але якщо розпочнеться поєдинок з Господарем, то використання сили інших бійців під час поєдинку категорично заборонено.
— Дякую за нагадування. Хоча і в даному випадку існують деякі способи, як оминути таку заборону. Це посилення обраного поєдинщика перед боєм. Якщо Господар вимагатиме поєдинку, то я обіцяю, що ніхто не посилюватиме його супротивника. Є ще один момент. Звісно, малоймовірно, але Господар може побажати не одного поєдинщика, а двох, трьох чи більше. Залежно від його бажання. Хоча задовольняти це бажання чи ні, залежить лише від ворогів Господаря, від тих, хто утримує його в полоні.
— Дякую, за докладне роз'яснення, — чемно сказав верховник, який робив зауваження.
Господаря помістили перед нами. Я помістив його в вогняні кайдани, а кремніки створили найпотужнішу кулю-пастку, під якою помістилися всі. Крім того, верховники виявилися захищеними силовою стіною.
— Кам, — мікробурасик відразу ж «розбудив» Господаря. Той вмить спробував злиняти. Вогняних кайданів не став навіть розривати, та вони й не утримували його від коротких переміщень. Ця спроба закінчилася для нього не дуже приємно. Він знесилено повернувся на колишнє місце, так і не пробивши захист кулі. Щоб прийти до тями, йому знадобилося кілька миттєвостей.
— Вирішив закінчити своє нікчемне життя суїцидом? — Підколов Господаря. Той не відповів мені, лише обвів тяжким поглядом присутніх. Помітивши за силовою стіною верховників, яких він нещодавно допитував, зрозумів усе.
— Я так і припускав, що це твій бунт. Карт, навіть якщо ти викличеш мене на поєдинок, то програєш. А я не прощатиму тебе. Тож це твої останні миті.
— Господарю, точніше диверсанте під маскою Господаря, ти не в нього, а в мене в полоні, і мені вирішувати, чи дозволяти тобі поєдинок чи ні, — я спробував звернути його увагу на себе.
Тільки зараз він звернув увагу на те, що я сиджу в кріслі, яке дуже нагадує трон, а всі інші, з Джином включно, стоять поруч. Миттєвий скан. Господар побачив у мені слабкого Духа. Ще один скан. Знов слабенький Дух. Звісно, він би пробив моє маскування, проте всі Янголи були об'єднані, як єдиний організм з сумарною силою всіх. Тому його сили не вистачило. Звісно і кайдани на ньому були такої ж сили, інакше він би їх розірвав.
До Господаря дійшло, що слабенький Дух не може сидіти в присутності першого заступника Дому. Значить, йому не вдалося пробити маскування. Він почав гарячково сканувати всіх, кого бачив поблизу мене. Проте пробити маскування йому вдалося лише у Хеопса, сила якого виявилася трохи нижчою, ніж його власна.
У Джина він побачив таку силу, про яку він знав до того злощасного бою. Жодного Янгола не пробив (адже всі перетворилися на одне ціле). Сила Босів, як для мікросвіту, то виявилась колосальною, хоча втричі нижчою, ніж у нього. Дивно на цьому тлі виглядала королева Притулку, сила якої для її виміру була неймовірною. Для цього виміру вона була вищою за середню навіть для Фараонів, хоча на порядок нижчою, ніж у нього.
— Якщо вже ти організував бунт проти мене, то згідно зі світовими законами, я вимагаю поєдинку з тобою, — з ненавистю дивлячись просто в очі заму, сказав Господар, потім повернувся до мене, — я не знаю хто ти, і що тобі потрібно в моєму Домі. Але якщо ти не бандит, то надаси мені можливість захистити владу на моїй території. Твоя охорона дуже потужна, і вони не мають відношення до влади у моєму Домі, а з рештою я готовий до поєдинку.
— З усіма одночасно? — з іронією поцікавився у Господаря. Той хотів уже погодитись, але відчувши смертельну небезпеку, відчуття якої від моїх слів різко зросло, він передумав.
— Ні. Одночасно з Картом та королевою Притулку, а Боси потім самі перейдуть на мій бік.
— Ваш перший заступник, безумовно, вийде з вами на поєдинок. Щодо королеви, я сумніваюся. Мені не хочеться втрачати Духа Духів.
— Шамане, дозвольте мені скласти пару першому заму, адже це не суперечить загальновизнаним законам, — Арель грала чудово. Вона опустилася на коліно та покірно схилила голову. Якщо чесно, то я пошкодував, що не змогли її умовити об'єднатися з нами. Проте якщо вона так просить, значить, щось вигадала. Хто-хто, але Арель вміє дивувати. Хоча все ж вирішив відмовити.
— Королево, ви ж Дух Духів. Я маю сумнів, що вам можна битися проти потужного бійця.
— Я готовий битися проти них двох: королеви та Карта. Я вимагаю такого поєдинку! Бій до повного знищення!
— Я не примушував тебе до цього. Це твоє бажання і лише твоє. Карте, ви згодні, щоб королева склала вам пару в поєдинку проти Господаря?
— З мого боку нечесно брати когось у допомогу собі.
— Я вимагаю поєдинку лише одночасно з двома! — його чуйка в порівнянні з тим, що вона кричала при пропозиції бійки відразу з усіма Босами і Джином, трохи стихла, і він вважав, що з двома він справиться. Адже скан показав силу заступника незмінну і значно меншу від його власної. А королева взагалі на порядок слабша, отже, вона мало, що зможе. Тільки доведеться відмахуватися від неї, як від набридливої мухи.
— З двома, отже, з двома. Це твоє бажання. Початок поєдинку збігається зі зникненням кайданів!
Джин з Арель наблизилися до Господаря і розташувалися спинами один до одного. Крім того, ніхто не знав, що вони об'єдналися, як єдиний організм. Хоча таке розташування стандартне. Прикривати спину. Проте варто було мені деактивувати кайдани, як Арель з Джином рвонулися в різні боки.
Дурні! Що ви творите?! Так вважали всі, крім них, крім двох наймогутніших магів. Вони розлетілися так, що всі троє опинилися на одній прямій (Господар посередині). Моментально Господар застосував здатність дистанційного удару. Тим більше він знав, що його заступник є чистим магом, а проти такого удару магія безсила. При цьому він примудрився зробити удари по обох супротивниках одночасно.
Хоча те, що сталося за мить, не чекав навіть ніхто з нас. Ні Арель, ні Джин не стали ухилятися від цих ударів, а застосували той самий прийом, що й Ліліт проти сина Господаря. Тільки вона це зробила за безпосереднього контакту, а в даному випадку наші поєдинщики замість магії використовували такий самий дистанційний удар для захисту.
Не прикладаючи великих зусиль, їхні долоні дозволили зламати противнику кисті одночасно на двох лапах. При цьому вони синхронно змістилися від свого положення не більш ніж на півметра. І смертельні удари зламаних кулаків-кувалд промайнули повз (так і хотілося сказати просвистіли).
Миттєва зміна Господарем вигляду для усунення пошкоджень. Знов обоє застосували той самий прийом, що й Ліліт. У той момент, коли Господар перетворився на Енергіка, кожен відщипнув від нього частину енергії (ймовірно, вже за допомогою магії), які з блискавичною швидкістю попрямували до поєдинщиків. Запрошувати їх «пообідати» не довелося.
Ось так за кілька миттєвостей два досвідчені маги зменшили силу їхнього супротивника майже вдвічі. При цьому самі одержали додаткове посилення. Проте Господар все ще залишався грізним бійцем. Він випустив чистильників. Ймовірно, цей вид зброї тут вважався чарівним, дієвим. Але проти них застосували також нову зброю: силові парасольки. Так само, як і при зустрічі з плювком, парасольки зупинили чистильників.
Якщо при зустрічі плювка та парасольки починалося пузиріння, то в даному випадку три-чотири чистильники знищували одну парасольку. При цьому виходило лише кілька світлових квантів та якась незвична енергія. Така анігіляція відбувається при зіткненні електрона та позитрона. Від зустрічі двох антиподів не залишається нічого матеріального, лише кілька квантів світла. В даному випадку все виявилося незвичним.
При анігіляції чистильників та парасольки виділилась величезна кількість енергії, проте не світлової, а нерухомої нейтральної енергії, яка залишалася у місці виникнення. Несподівано ці два енергетичні вогнища рвонулися до Джина та королеви. Те, з якою швидкістю вони рухались до них, не залишало сумнівів, що ця енергія «проткне Духів наскрізь» і порятунку від неї немає.
Напевно, так само порахував і Господар, хоча він теж дивувався, чому ця енергія «атакувала» його супротивників. Адже вона мала залишатися на місці. Він на мить навіть застиг від подиву. Що виявилося для нього неприємною несподіванкою. З обох боків на нього обрушилися могутні магічні удари. Ми всі припустили, що це їхні останні, передсмертні удари, бо за мить, згустки енергії їх уб'ють, знищать, і поєдинок закінчиться беззастережною перемогою Господаря.
За мить перед тим, як ці згустки енергії досягли наших поєдинщиків, вони перетворилися на Енергіків і відразу ж повернулися до образу Духів. Хоча за цей мікроскопічний час нейтральна енергія виявилася приєднаною до них, збільшивши міць та компенсувавши втрачені від бійки сили. Господар зрозумів, що рукопашнику битися дистанційно проти двох магів марно.
Він спробував зблизитися з Арель, але та тікала від нього, а з протилежного боку, він у цей час отримував потужних звіздюлєй від свого заступника. І це незважаючи на те, що вигляд Духа він прийняв незвичайний, триокий. Третє око на потилиці. Таким чином він бачив обох супротивників одночасно, не обертаючись. Варто йому почати ганятися за Джином, як ззаду на нього обрушувалися невидимі, проте нищівні удари королеви. І це виявились нокаутуючі удари бійця з силою не нижчою за його власну. Лише тепер він зрозумів, що при скануванні він не зміг пробити маскування королеви, а побачив лише те, що вона хотіла показати.
Втративши велику частину своєї енергії, зрозумів, що йому двох магів не здолати. Також чудово розумів, що живим його не залишать, тому продовжив поєдинок з запеклістю та відчаєм пораненого звіра. На його величезний жаль, хоч якось нашкодити комусь з двох магів не вдавалося. Ніхто з них не йшов на прямий контакт, постійно тікаючи. В цей час інший завдавав сильних пошкоджень.
Не допоміг навіть вигляд фабрина. До нього з двох сторін метнулись черги з файєрболів упереміж з аісболами. Перші мали пекельну температуру плазми, а другі температуру абсолютного нуля. Тепер Джин з королевою могли легко відсікти йому вогненною скакалкою голову, проте не робили цього, намагаючись змусити Духа покинути своє зранене тіло.
Ймовірно, у разі відсікання цей Дух міг відродитися, отримавши при цьому силу вбивці, точно так, як колись робили темні. Незважаючи на те, що результат поєдинку вже був вирішений наперед, ні Арель, ні Джин не розслаблялися. Лише коли Дух почав покидати вмираюче тіло, вогняна скакалка його розчленувала, а частини Духа притягувалися до цієї грізної зброї та згоряли, як метелики в полум'ї свічки. Зробив це Джин.
— Члени верховної ради, претензії до поєдинку є? — поцікавився я у верховників, прибравши захисну силову стіну. Замість відповіді, всі верховники покірно схилили голови перед Джином.
— Шановний Господарю Карте, вітаємо вас зі вступом на цю престижну посаду, — прозвучало синхронно від верховників.
— Підніміться. Не треба відбивати поклони, мені потрібне беззавітне служіння на благо розумного життя. Є в мене ще одна дуже важка та ризикована справа. Це не наказ, а лише прохання. Кожен з вас має повне право відмовитися і за відмову не буде покарання.
— Господарю, наказуйте. Ми без роздумів готові пожертвувати собою.
— Мені потрібні не жертви, а допомога. Ви бачили мою силу під час поєдинку. Але цієї сили замало, щоб утримати в покорі ще одного бранця.
— Цього бранця неможливо втримати навіть за допомогою армій, яких ви бачите, — сказав Страж Дому, про якогоо чомусь всі забули. Але виглядав він задоволеним та радісним. Крім того, на мою думку, у нього на порядок додалося сил.
— Це хтось з Великого Дому? — поцікавився один із верховників.
— Шамане, покажи їм знімок пам'яті контрика.
Замелькала голограма. Коли вона завмерла та зникла, ніхто з верховників довго не міг відійти від шоку.
— Господарю, те, що цей шпигун заслуговує на смерть без можливості воскресіння, сумнівів не викликає. То чому його не знищити, доки він у сонному стані?
— Ви пропонуєте мені стати подібним до покійного Господаря і вбити безпорадного?
— Шановний Господарю, ви припускаєте, що не вистачить вашої сили та всіх присутніх? Але ж кожен з нас має свою армію. Те, що ми особисто використаємо свою силу на всю міць – само собою. Незважаючи на те, що наші армії слабші за ті, які тут присутні, їх кількість велика. Тільки, як використовувати силу наших армій з повною віддачою, я не знаю. Потрібен полководець, який зможе з цим упоратися. Або ви особисто цим займитесь. Я вам не вказую, а лише розмірковую.
— Ага. Ще один дипломат на кшталт Шамана знайшовся, — усміхнувся Джин.
— А я нічого. Я білий та пухнастий.
— Є полководець із таким досвідом. Це королева Арель.
— Ви підкорятиметеся королеві Притулку? — здивовано вигукнув хтось з верховників.
— І не вперше. Арель, приймайте командування.
— Слухаюсь та підкорююсь. Увага всім членам Верховної Ради. Ми зараз перебуваємо в мікросвіті мікросвіту від вашого вимірювання. Те, що ви тут живі, не означає, що ваші бійці зможуть підтримувати тут свої життєві сили, якщо їх сюди перемістити. Наказую всім присутнім активувати маскування сил та переміститись за мною у вимір вашого Дому, але в минуле. Готові? За мною!
За мить ми опинилися в минулому 24 мірки. Переконавшись, що не лише ми зі своїми арміями, а й верховники перейшли, Арель продовжила.
— Верховники! Сподіваюся, вам немає сенсу пояснювати, що кожен повинен у минулому застосовувати повне маскування сили. Це стосується не лише вас особисто, а й усіх ваших бійців, які за вашим наказом з'являться тут. Зараз попрошу верховників перемістити сюди всі підконтрольні вам війська.
Не лише бойових Духів, а й кріогенники. Заперечення, що ваші володіння залишаться без захисту, не приймаються! Адже ви зможете їх повернути з минулого на місце дислокації лише на мить пізніше, ніж заберете. Крім того, чим більше буде військ, тим більший шанс утримати у покорі бранця. Прошу розосередитись так, щоб нові армії не зіткнулися одна з одною. (а я навіть не подумав про подібне)
Верховники кілька хвилин намагалися розташуватися так, щоб майбутні армії не заважали одна одній. Нарешті, всі зайняли відповідні координати.
— Вперед! Чекаю вас за мить.
Верховники зникли, а за мить з'явилася така кількість військ, що мені ніколи не доводилося бачити.
— Верховники! Сподіваюся, командири флотів у вас досвідчені. Тому прошу передати управління своїми військами їм, а ви самі зобов'язані перебувати якомога ближче до Шамана. Вам сили посилюватимуть ваші кріогенники. Духи силу Шаману. А зараз приготуватися до маневрів кораблів. Духам поки що залишатися на своїх місцях.
Арель лише вказувала місце, куди повинен перебазуватися флот, не забувши попередити, що треба зближуватися до моменту фізичного торкання кораблів один до одного. Невдоволення верховників витало в просторі, проте ніхто не наважився не послухатися. Адже це наказ Господаря Дому. Незабаром світло далеких зірок померкло, перекрите корпусами кораблів. Скільки вийшло шарів, знала лише королева. Нарешті кораблі завмерли.
— Наказ Духам-бійцям! Зайняти вільний простір між своїми кораблями!
Почався двіж Духів. Але вони розмістилися набагато швидше за кріогенники.
— Всім командирам кораблів! Запустити з невеликою потужністю підживлення Духів живильною мелодією. Враховуючи, що ми в космосі, то звукове підживлення вимагатиме великих ресурсів. Тому для підживлення використати корабельну гравітаційку. Прошу заздалегідь командирам кораблів поставити обмеження потужності, щоб випадково не знищити своїх же бійців. Доповідь про готовність по ланцюжку!
За деякий час я почув доповідь Пронири, що в нього порядок. Арель, вислухавши доповіді про готовність, перейшла до подальших дій. "Дістала" з особистого корабля сонного контрика.
— Послідовно флотам підживлення на своїх командирів!
— Командувачам бойовими Духами! Послідовно підживлення на Шамана!
— Шамане, наша сила з тобою, — багаторазово прозвучало в голові.
— Верховники! Ваша черга!
— Янголи!
Після команди Янголів свою силу додав Джин з Хеопсом, а останніми Боси.
— Шаман! — Короткий наказ королеви, і я, використовуючи підживлення силою по максимуму, полонив контрика в вогняні кайдани.
— Кремніки! — Новий наказ королеви на активацію кулі кремніків.
— Готово! — дзвінка відповідь Афіни. Чому не Тритон, мене не цікавило, адже всіма керувала Арель. Їй видніше.
— Активувати фізичне маскування! Усім перебувати у вигляді Духів чи кремніків!
Біля мене стояли лише Ліліт зі Стоуном. Інші «розчинилися». Навіть численні кораблі та Духи зникли. Хоча й світло далеких зірок не з'явилося, перекрите великою кількістю суцільних слоїв кораблів упереміж з Духами.
— Кам! — мікробурасик, увійшовши в тіло бранця, відновив порушений зв'язок.
Бранець, тільки прийшов до тями, відразу ж, не звертаючи уваги на сильні опіки, спробував розірвати кайдани. Марно. Він навіть їх розтягнути не зміг.
— Прийняти образ Енергіка! Прошу передати мені силу та навички! — гаркнув, використовуючи максимальну силу підживлення. Проти такої сили контрик виявився безсилим. Хоча утримувати його у покорі було важким завданням. Він постійно намагався змахлювати, щось приховати чи взагалі вислизнути з покори. Доводилося імпульсами з максимальною потужністю використовувати підживлення Духів. За кілька годин мене почала пронизувати поживна мелодія змінної гравітації.
Постійна боротьба з бажанням бранця вийти з-під контролю дуже вимотувала, і поживна мелодія була дуже доречною. Скільки часу тривала для мене ця мука, не знаю. Рахунок часу втратив. Але дуже довго, незважаючи на колосальний потік сили. Ймовірно, спочатку верховники навіть свідомість втрачали. Якби не підживлення силою своїх флотів, то жоден з них не вижив би. У міру наближення закінчення передачі моя чуйка почала сигналити про смертельну небезпеку.
— Захист! — заволав я, не дочекавшись кількох секунд закінчення передачі. Тієї ж миті контрик опинився в мільйонах силових полів, виставлених мишоловами. А за мить з цих мільйонів неруйнованими виявилося не більше кількох тисяч. Колись темні Духи для самознищення збиралися в чорну кулю, яка потім розривалася. У цьому випадку, навіть з нашими здібностями, з нашими блискавичними швидкостями, ніхто не встиг помітити, чи бранець перетворювався на кулю чи так вибухнув.
Але цим колосальним вибухом знищено мільйони пасток, з яких навіть одну не міг знищити цілий флот кораблів. Якби я заздалегідь не видав наказ на захист, то зараз від нас не залишилося б жодної живої істоти. Вийшов би грандіозний бабах, і лише мертва енергія розліталася б на всі боки, як від вибуху наднової.
Щонайменше хвилину всі були, як чумні, від останніх подій.
— Підживлення силою деактивувати! Фізичне маскування можна знімати! — взялася Арель за справу, — бойовим Духам повернутися в попередні координати. Повертатися можна не поспішаючи. Ніхто вас не підганяє.
Почекавши, доки армії займуть свої місця, королева продовжила:
— Увага командирам флотів! Розпочати розосередження! Насамперед відлітають ті флоти, які знаходяться зовні. Лише переконавшись, що перед вами перешкод немає, можна розпочинати рух.
Кораблі почали розлітатись. Коли всі завмерли, знову почувся голос королеви.
— Я від щирого серця дякую кожному бійцю, кожному кораблю та його командиру за виконання завдання. Мені поки що невідомі втрати. Але будь-який загиблий боєць, який загинув за праве діло. Загинув за життя інших та процвітання розумного життя у вашому світі, а отже, недаремно. Як про загиблих, так і про бійців, що вижили, пам'ятатимуть у віках!
— Верховники, свої армії поверніть на місця дислокації, а самі повертайтеся.
Мить і кількість армій набагато зменшилася, залишилися лише наші. А ще за мить верховники повернулися.
— Моя місія завершена? — звернулася Арель до Джина.
— Королево, дякую. Ви дуже добре організували. Незважаючи на свій бойовий досвід протягом тисячоліть, мені довелося вперше зустрітися з організацією та безпомилковим управлінням такої кількості військ. А чуйка Шамана врятувала всіх нас. До речі, всі верховники живі?
— Усі,— відповів один за всіх,— живі завдяки наказам королеви. Якби не постійне підживлення від наших армій, ніхто з нас не вижив би в перші секунди після початку передачі. Хоча з’явилось запитання до Господаря. Нас випадково поставили на отримання сили чи навмисно? Адже зараз сила будь-кого з нас вища за силу Фараона. Не боїтеся, що ми почнемо агресію проти інших світів?
— Агресію? Хоча ви мене й не бачили, проте я був присутній, коли Шаман із Лисицею перешерстили вашу раду. Невже вони не всіх агресорів та негідників виявили?
Верховники здивовано переглядалися, потім один із них наважився.
— Вибачте. Ніхто з нас не стане просто так нікого атакувати. Але в нас зараз безвладдя. Призначте Фараона у нашому світі.
— Хіба самі не в змозі вибрати? Не обов'язково поєдинок.
Усі верховники обернулися до одного.
— Я зрозумів. Самовідведення не буде? — вибраний лише заперечливо крутнув головою, — от і добре. Але не думайте, що все скінчилося. Адже зараз ви всі дійсно маєте силу, яка значно перевищує силу більшості Фараонів. Так, що цілком можливо, багатьом з вас доведеться очолити інші світи. Вас влаштовує таке?
— А як же наші обителі?
— Проблеми треба вирішувати в міру їхнього виникнення. Я ж не сказав, що настав час комусь збиратися на чужину та наводити там порядок.
— Господарю, вибачте, але ми маємо величезну проблему. Вирішити її ми можемо.
— Зовнішня агресія?
— Зовнішня агресія, це проблемка, а не проблема. У нас повним ходом йде виродження розумних істот тому, що немає жодної матері Духів.
— Хеопсе, допоможеш у вирішенні цієї проблеми у своїх ворогів?
— Та які вони тепер вороги? Вельта немає, сподіваюся, верховники, що залишилися, до мене кровної ворожнечі не мають.
— Колего, якщо ви не заперечуєте, то я пропоную укласти з вами довгостроковий та міцний мир. Незалежно від того, допоможете ви нам з відновленням народжуваності чи ні, — сказав новоспечений Фараон.
— Я не заперечую проти миру. Пропоную це питання спочатку обговорити на рівні дипломатів, а потім завершимо особисто. Але в мене зустрічне запитання. Якщо у вашому світі з’явиться моя Дух Духів, то чи не будете ви її вважати шпигуном? І друге. Мати Духів може народжувати Духів Духів лише у тому випадку, якщо вони з майбутнім чоловіком сподобаються один одному. Чи є у вас Духи Духів, здатні виконувати роль отця Духів?
— Я почну з другого питання. У нас мільйони Духів Духів з чоловічою енергетикою. Будь-хто з них буде безмірно щасливий, якщо дівчина вибере його. Щодо першого питання, то Дух Духів ніколи не шпигуватиме та не діятиме на шкоду тій території, де знаходиться її обитель. Крім того, якщо ви все ж таки наважитеся відпустити в наш світ хоча б одну Духа Духів, то я особисто гарантую їй максимальну охорону. Втратити її, все одно, що занапастити життя у всьому світі. Я не наполягаю, але цікавлюсь, відпустите хоча б одну?
Хеопс замислився. А потім, ніби зважившись, наказав.
— Підрозділ медиків до мене. Головний лікар!
— Слухаю вас, — дівчина, що з'явилася, схилила коліно перед Хеопсом.
— Я не наказую, лише цікавлюся. У твоєму підпорядкуванні є дівчата, які захотіли б у цьому світі утворити пару з місцевим Духом Духів?
— Я бажаю.
— Тебе не відпущу.
— Тоді почекайте, я зараз поцікавлюсь.
Дівчина зникла, а за деякий час з нею з'явилися ще семеро.
— Вибачте, але ніхто більше не бажає.
— Гаразд. Вільна, — головна лікарка випарувалась, — ви добре подумали?
— Шановний Фараоне, кожна Дух Духів мріє створити пару для продовження роду. Хоча те, що ми постали перед вами, як охочі оселитися в чужому світі, не означає, що це відбудеться. Не вважайте бунтом, але ми хочемо побачити тих, хто хотів би створити пару. Якщо відбудеться взаємна симпатія, кожна захоче перевірити, що може її обранець і як він поводитиметься. Таке можливо?
— Можливо, можливо, — поспішив заспокоїти місцевий Фараон, — зачекайте.
Він зник, а за мить поле сколихнулося від появи понад мільйона найпотужніших Духів, які не змогли стримати захопленого вигуку, побачивши дівчат, яких у їхньому світі не було вже багато тисячоліть.
Несподівано Анжеліка захвилювалась.
— Джине, дозвольте?
Той лише кивнув. Поки Анжеліка оглядала Духів, ті напружено стежили за нею і не розуміли, чому це звичайний Дух-боєць їх оглядає. Кама, що приліпився до неї, ніхто з них не бачив. Коли вона повернулася до нас, перед Джином мирно сопіли п'ять Духів. Місцевий Фараон знав, що робить Лисиця, проте він був упевнений у своїх Духах, вважаючи, що вона помилилася. Джин спритно зробив знімки пам'яті. А потім Кам «будив» когось з цих Духів, а Лисиця полонила в кайдани. Джин демонстрував моменти зради. Місцевий Фараон й ніс повісив. Адже він особисто привів шпигунів.
— Ну що переконався, що не всіх виловили у твоєму світі? Немає їх тільки в твоїй раді, — спокійно і беззлобно промовив новий Господар Дому (Джин). Потім повернувся до дівчат і запитливо поглянув на них. Одна з дівчат простягла лапу у напрямку Духів. Семеро перебували у слабких силових полях. Джин висмикнув їх до себе.
— Дівчата, що далі?
— Господарю, зараз ми підійдемо до своїх обранців, якщо симпатія виявиться взаємною, то тоді поєдинки на човниках, після цього рукопашка. Але вони не мають човників. Надати наші?
— Не треба, — заперечив місцевий Фараон, а за мить недалеко завмерли гарні кораблики. Дівчата підійшли до своїх обранців. Хто б сумнівався, що хтось з них відкине дівчину. Усі семеро дивились закоханими очима на Духів Духів.
— Джине, дозвольте мені продовжити? — Попросила Тріада. Той згідно кивнув.
— Отже, кожен з вас знає, з ким доведеться змагатися. На човниках користуватися лише лазерною указкою. Хоча справжня зброя не вимкнена. Тому будьте уважні. Поєдинок триває лише одну хвилину. Незалежно від результатів, відразу після його закінчення, без додаткових сигналів починається хвилинний рукопашний бій. Фулконтакт! По завершенню будь-хто з вас може відмовитись від свого обранця чи обраниці. Готові? На кораблі! У бій!
Фараон вибрав потужних та досвідчених Духів. Верткі човники виписували такі віражі, що в мене дух захоплювало. Місцевий Фараон знову зажурився. Його бійці не могли зробити жодного вдалого пострілу, всі лазерні указки проносилися повз, а в дівчат уже було не менше ніж по десятку влучень. Раптом, як на замовлення, вони почали помилятися і в кожній парі спочатку рахунок зрівнявся, а потім дівчата почали програвати. За п'ятнадцять секунд до кінця хвилини вони почали наздоганяти за кількістю влучень. На останній секунді у всіх парах виявилася нічия.
А ось рукопашка принесла несподіванки. Чотири Духи лише захищалися від ударів, але самі не завдавали. Хоча і дівчата смертельних ударів не застосовували. Два Духи відмовилися від рукопашки, мотивуючи тим, що негідно бійця битися зі слабкою дівчиною, але у відповідь отримали по такому удару, що в обох свідомість «втекла» та сказала, що не скоро повернеться. Джин запитливо поглянув на них.
— Нічого страшного. Пошкоджень немає, а вони за хвилину прийдуть до тями, — телепатично відповіла йому одна з дівчат.
Сьомий бій взагалі виявився незрозумілим. Буквально з перших секунд Дух пішов в атаку. Дівчина вдало боронилася. Проте коли Дух спіймався на зустрічний удар, то почав застосовувати смертельні удари, від яких дівчина майстерно ухилялась, майже на кожен роблячи болючий удар у відповідь. Дух шаленів. Злість, лють він навіть не приховував, а намагався невловимого супротивника вбити, знищити.
Все марно. Джин кілька разів хотів зупинити цей поєдинок, проте Тріада виставляла протестуюче лапу. Жоден удар Духа мети не досягав, а сам отримував у відповідь дуже болісні удари, хоча всі без значних пошкоджень. За кілька секунд до закінчення рукопашки дівчина холоднокровно провела серію блискавичних ударів, переламавши Духу всі кінцівки. Він моментально залишив тіло і кинувся на дівчину. Вона теж встигла залишити своє тіло, і тут сталося те, чого я не можу пояснити.
Сказати, що два безтілесні Духи зчепилися в жорстокій сутичці – це нічого не сказати. Дух проти дівчини нічого не встиг зробити, а вона його скрутила в баранячий ріг. Ну, як можна одним туманом, скрутити інший туман? Але це виглядало саме так. Тільки один з цих туманів задихався, життєві сили його покидали.
— Здаєшся? — незворушно поцікавилася дівчина. Дух уже навіть нічого не міг відповісти.
— Стоп! — Наказ Тріади. Усі на мить завмерли. Чотири пари почали обійматися. Двоє Духів ледве приходили до тями, дивлячись на оточуючих осоловілим поглядом, як після гарної пиятики. А від останнього Духа його супротивниця вже віддалилася на кілька десятків метрів. Потім обернулася і зробила лапою якийсь рух. За мить Дух прийшов до тями. Але навколо витала зневага від інших претендентів. Усі засуджували його поведінку.
— Шановний Хеопсе, дозвольте мені не залишати свого світу. Якщо мій майбутній чоловік готовий мене вбити в спарингу, то й у повсякденному житті в нас розуміння не буде.
— Дівчинко, згоден із тобою. Ти чиниш мудро. А що ви скажете? — звернувся він до тих двох, що залишилися.
— Вони не визнають нікого, окрім себе. «Негідно бійця битися зі слабкою дівчиною». На перший погляд, ніби вчинок шляхетний. Ну і хто з нас слабкий? Противника ніколи не потрібно недооцінювати. Вони отримали те, що заслужили. Ні з одного, ні з іншого справжнього отця Духів не вийде. Можливо, вони гарні бійці. Але отець Духів не тільки боєць. Він стратег, захисник, оберіг, а не самовдоволений павич, який вважає себе крутішим за всіх. Ми також відмовляємося. Вибирати з тих, що залишилися, теж не будемо. Не хочеться знову помилитись. Вибачте, шановний Фараоне, — звернулися вони до місцевого правителя, — але ми відмовляємося селитися у вашому світі.
— Все правильно. Справжніми отцями Духів їм не стати.
— Фараоне, одну хвилинку, — зупинила Тріада господаря цього світу, — ще не все. Ці створені пари мають обрати собі обителі. Не поспішайте запевняти, що ви дасте їм все, що треба.
Вона створила голограму зоряного розсипу цього світу.
— Звідки у вас ця мапа? — з тремтінням поцікавився місцевий Фараон.
— Це мої дані, — відповів Джин, — я попрошу відпустити всю верховну раду та невдалих претендентів.
Мить і верховників з Духами, як вітром здуло. Залишився тільки Фараон та чотири новостворені пари.
— Лисице, вперед.
Анжеліка почала шастати картою зоряних розсипів світу. В одному місці вона повернула голову вбік, поглянувши на Дума, і продовжила шастати далі. Тієї ж миті мільйон Духів-бійців разом з легіоном кораблів, виділених Пронирою (які для кожної пари спорудять захист не тільки обителі, а цілої галактики), невидимі, як ніндзя, рвонулися в минуле минулого у всесвіт, який буде захищений від будь-яких посягань, та можливості виявити обителі Духів. А згодом деякі пари виберуть собі обителі в інших місцях світу, щоб рівномірно розміститися по всьому світу.
#229 в Фентезі
#30 в Бойове фентезі
#31 в Фантастика
#19 в Бойова фантастика
інші незвичні форми життя, інший світ та небезпечні пригоди, небезпечні кровопролитні бої у космосі
Відредаговано: 02.09.2026