Частина 6. Перевірка друзів

— Перш ніж ринутися назустріч небезпекам, дозвольте вдосталь познущатися з нових корабликів.
— Якщо ви приймаєте у ваші бійки на кріогенниках і нас із Хеопсом, то я лише ЗА!
— Командире, боюся, що ви можете залишитись без свого кріогенника, — заперечив Фараон.
— Ви настільки впевнені у їхньому мистецтві пілотування?
— Не те, щоб у мистецтві пілотування, але все ж таки, — завагався Фараон, не наважуючись розповісти, як він нам програв на своєму кораблі.

— Джине, не вважайте, що я злякався. Але я прошу поки що відстрочити бійку з вами.
— Ні, Шамане, ти дійсно злякався. Але все ж таки я хочу почути в твоїй інтерпретації причину перенесення.
— Пропоную, негайно переміститися у швидкісний простір точно на місце останнього бою, лише в сьогодення.
— Навіщо?

— Сам не знаю, хоча мені здається, що Хеопсу необхідно ще під час переміщення активувати свою навичку знерухомлення.
— Шамане, ти нестерпний нахаба! Роздав накази мені та Фараонові, ніби ми твої підлеглі.
— Джине, вибачте, — залебезив Фараон, — але застосовувати цю навичку не можна. Адже ви мене наділили майже рівною силою. І не в спарингу я не маю права застосовувати проти вас бойову навичку, адже від неї виявляться знерухомлені будь-які істоти з силою нижчою чи рівною моїй. Ця навичка діє на всіх, хто знаходиться поблизу, якщо не вказано конкретний об'єкт.

— Хеопсе, а покататися на вас можна? — поцікавився я з усмішкою і вмить отримав від Арель болючого стусана.
— Що ти маєш на увазі?
— Скільки часу вам знадобиться, щоб знерухомити все живе навколо вас? І чи діятиме це знерухомлення на тих, хто з'явиться після припинення впливу цієї навички?

— Часу потрібно приблизно стільки, як вам для знищення за допомогою змінної гравітації легкого озброєння кораблів. Якщо хтось з'явиться після того, як деактивувати цю навичку, то на них впливу не виникне жодного. Хіба що знову активувати. Але це нераціонально. Легше довше повпливати, не деактивуючи. Що ти задумав?

— Інтуїція мені підказує, що зараз у тих корах твориться щось погане. Ось тому я і цікавлюся, чи можна на вас покататися, прийнявши на потрібний час розміри мікросвіту мінус другого ступеня? А потім після припинення дії вашої зброї знерухомлення миттєво повернутися до нормальних габаритів. Хеопсе, вам жаль зробити лише одне переміщення?
— Шамане, інтуїція чи ні, але я вважаю, що це лише твоя забаганка. Якби там щось було, Страж мені вже повідомив би.

— Хеопсе, а я все ж таки не проти побувати на місці моєї поразки. Адже для нас з тобою пройшло вже не одне тисячоліття, хоча ні ти, ні я, там не побували в реальному часі.
— Командире, даремно ви йдете на поводу у Шамана, але якщо ви наказуєте, то я не смію заперечувати.
— От і добре, що не заперечуєш. Янголи, готові?
— Джине, у даному випадку ми маємо бути готовими до будь-яких несподіванок, хоча ми, як піонери, завжди готові.

Тільки-но ми встигли, прийнявши мікроскопічні розміри, «приліпитися» до Фараона, як він рвонувся через простори та час на місце останнього бою. За кілька секунд ми повернулися до звичайних габаритів і не побачили нічого. Не побачив ніхто, окрім кремніків.
— Хеопсе, ви знерухомили чотирьох розумних істот, — почувся тихий потріскуючий голос Хруста.
— Які істоти!? — одночасно заревів зам з Фараоном.
— Оці, — Хруст за допомогою телекінезу підтягнув чотири мляві кам'яні уламки. Тепер зблизька і ми змогли їх побачити.
— Фабрини, — здивовано промовила Арель.
— Це ж шукачі Господаря, — сказав задумливо зам, — а ти стверджував, що Страж тобі повідомить.

— Перепрошую, але я їх не міг зафіксувати. Вони навіть для мене були приховані, — «проявившись», винувато вимовив Страж, — командире, але ж не тільки я їх не бачив і не відчував, а навіть шановний заступник Господаря.
— Ага, маскування в них чудове. Вони знерухомлені і не можуть послати нікому жодного сигналу. У той же час фіксують все, що зараз бачать. Каме, переведи їх у стан сну.
— Джине, завдання не з легких. Доведеться витратити деякий час.

Кам зник з поля зору. Минуло понад десять хвилин. Ми вже вважали, що в мікробурасика нічого не вийшло, як раптом він з'явився у своєму справжньому образі, радісно блимаючи.
— Готово, — сказав він, перетворившись на Духа, — вибачте, що так довго, але я вважав, що крім сну, необхідно заблокувати також їхні маячки. Хоча навіть для сну довелося дуже довго шукати потрібний зв'язок у їхніх організмах. Мені вперше довелося це робити з фабринами. Будова їхніх організмів відрізняється від Духів, кремніків, білкових. Про Енергіків не йдеться, у яких взагалі тіла немає.

— Каме, я дивуюся, як вам це вдається. Терміново забираємо їх та пірнаємо у минуле.
Мить і ми вже на нашій планеті. Джин моментально приступив до знімків пам'яті.
— Шамане, дивно, але твоя чуйка не підвела. Помилуйтесь!

Джин створив голограму та вихопив момент, коли шукачі отримували завдання від Господаря. Їм потрібно було з'ясувати як, та що трапилось з арміями Господаря, а також виявити, чи з'являлися там війська першого заступника. Якщо так, то куди вони зникли. Звісно виявити будь-що зама. Адже він також зник.

Сищики відразу ж метнулися в тривимірку обителі верховників світу (для Янголів 24 мірка). Але жодних ознак бою там не виявили. Тоді вони перемістилися у швидкісний простір і зрозуміли, що бій відбувся там ще до стрибка. Війська Господаря не встигли вистрибнути, їх противник уже чекав в швидкісному просторі. Але якою зброєю виявилася знищена багатомільярдна армада кріогенників та Духів, їм було незрозуміло.

Фабрини змогли лише визначити, що кораблі виявилися знищені якимсь з видів хвильової зброї. Ймовірно, і Духи загинули від тієї ж зброї, проте вони вирішили пізніше розібратися, що це за зброя. Вони виявили, що війська заступника дійсно тут з'являлися. Билися вони відчайдушно та грамотно. Але армії противника у вигляді кремніків методично їх знищували, серед яких були бійці з силою вищою сили верховників. Сліди цих бійців дуже виділялися на фоні інших.

Навіть засікли, де саме бився Фараон власною персоною. Шукачі ніяк не могли збагнути, чому ці невідомі бійці, Фараон, а також багато хто з верховників гинули (чи майже гинули), і за мить знову вступали в смертельну сутичку ніби зі свіжими силами. Також шукачам здавалась незрозумілою поведінка кораблів. Як кораблів заступника, так і кораблів противника. Якщо припустити, що перед початком бою вони порушили стрій під впливом мага з колосальною силою (хоча звідки такий маг узявся, теж незрозуміло, бо Фараон – рукопашник), то потім дії кораблів не піддавалися тверезому розуму. Численні флоти кораблів ущільнювалися настільки, що починали заважати один одному. Але таке можливе лише у випадку, якщо їх зганяли разом тисячі інтерполівців (у мікросвіті інквізитори). А потім кораблі знищувалися хвильовою зброєю. Ймовірно, кораблями супротивника. Хоча кораблі апріорі не могли мати такої зброї. Дія була дуже схожа на гравітаційну, але гравітаційкою кріогенники стискаються до нейтронки, а в даному випадку вони всі вибухали.

Проти величезної кількості кораблів заступника виступали такі ж кріогенники, лише кількість на порядок менша. Чомусь кораблі заступника не могли прицільно стріляти по супротивнику, бо втрат у супротивників практично не було. Таке могло статися, якщо кріогенники зама не могли виявити кріогенників противника. Отже, у них були чудові невидимки. Виявили шукачі на місці незвичайного бою також сліди перебування заступника та його охорони. Але ще до закінчення бою ці сліди зникли. Зам не втік з поля бою. Він просто зник, розчинився. Навіть його маячок замовк.

Після того, як виявились знищені всі кріогенники, зникли і бойові Духи. Враження таке, ніби їх знищили за допомогою зброї кремніків (вогняної кулі). Проте щоб створити таку потужність кулі, навіть сили Фараона замало. Та й боєм керував не Фараон. Адже він особисто бився з бойовими Духами.

Перед шукачами виникали запитання, на які неможливо відповісти. Раптом вони всі виявились знерухомленими, побачили появу Фараона, потім з'явився перший заступник у супроводі шістьох бійців. Несподівано спати захотілося так, що чинити опір цьому сну марно. Хоча на них ніхто не впливав магією сну.

— Я вперше за мільярди років побачив кропітку роботу шукачів. Раніше чув лише їхні доповіді про виконану роботу, — задумливо промовив Джин.
— Командире, я теж. Якось не задумувався над тим, як вони шукають необхідну інфу. Але що нам тепер з ними робити? Якщо ці не повернуться, Господар пошле нових. Нам їх постійно ловити?

— А що, коли Господареві підсунути дезу?
— Королево, ви пропонуєте покопатися в їхній пам'яті?
— Звісно, тільки я не уявляю, що потрібно змінити.
— Але я знаю. Тільки вам доведеться на деяку відстань віддалитися, щоб не потрапили під вплив.
— На яку відстань треба віддалитись, щоб ми все ж таки змогли з вами ділитися силою?
— Згоден. Підвищення сили не завадить. Особливо, якщо Господар не повірить і вирішить сам у них зробити знімки пам'яті. Ось тому я і змінюватиму у всієї четвірки синхронно. Таким чином, Господар не зможе вирахувати зміни.

Незабаром Джин почав копатися в пам'яті детективів. Я вперше споглядав таке. Все ж таки робив він це професійно. У принципі для бою з арміями Господаря він змін майже не вносив, лише приховав, що армії виявилися знищеними, п'ятіркою Енергіків, а зробив так, ніби це зробила багатомільярдна армія Духів.

Бій зі своєю армією дуже змінив. Тепер у пам'яті детективів значилося, що армії заступника знищені в кровопролитному бою зі значно переважаючими силами противника. Крім того, противник ще на початку бою знищив всю його охорону, а його вбив та розірвав. А потім методично добивав його бійців. Все зводилося до того, що противників було набагато більше, ніж у арміях заступника.

Залишив він також і магічний вплив на кораблі авангарду. Така інформація говорила про те, що даного Фараона захищає хтось з Великого Дому. Принаймні складалося таке враження. До того ж Джин зміг створити такі ситуації ніби той, хто керував боєм, мав силу в десятки тисяч разів більшу, ніж сила заступника. Справді, це така деза, яка змусить Господаря задуматися і протягом тривалого часу не посилати нову групу детективів, щоб не опинитися в опалі у Великого Боса.

— Янголи, забирайте детективів, поверніть на те місце, звідки їх притягли, бажано в той же час. Але перш ніж Кам виведе їх зі стану сну, покличте Стража, нехай він їх проганяє, ніби це він їх виявив.
— Джине, я чекаю їх на місці бою, — почувся в головах голос Стража. Хоча він так і не появлявся.

Мить і ми вже на місці бою, тільки без зама та Фараона. Відразу побачили там Стража. Він з великою цікавістю дивився, як Кам зник, а незабаром заворушилися шукачі. Але бачили вони лише Стража, та з ним кілька слабеньких фабринів.
— Прошу негайно покинути територію мого світу. Якщо щось Господарю потрібне, нехай з'являється разом із Стражем Дому. Геть!!!
Миттєво детективи зникли. А Страж усміхнувся і теж «розтанув», а ми з Камом рвонулися до решти.

— Тепер можна зробити бійку на кріогенниках. Джине, ви волієте битися одному проти всіх? Чи бажаєте, проти когось з нас?
— Проти всіх.
— Командире, — заволав бортовий комп корабля заступника, — не можна цього робити! Ми відразу ж програємо! Адже їхні кріогенники близькі за характеристиками до моїх. Тільки віч-на-віч!

— Перестань панікувати! — огризнувся зам, — гадаю, що з двома-трьома Янголами я впораюся. Хеопсе, тебе я в розрахунок не беру. Адже ти відмовишся зі мною битися, а якщо підкоришся наказу, то спеціально програєш. Янголи! Вибирайте, хто виступить проти мене. Якщо у складі групи буде Арель, то їй на допомогу когось одного. Якщо ні, тоді троє проти мене.
Ми переглянулись між собою. Погляди зупинилися на кремніках.
— Я згоден на спаринг з Джином, навіть без Ліліт, — почувся тихий з характерним потріскуванням голос Хруста.

— Чому ти? Я теж можу самостійно впоратися, — обурилася Ліліт.
— Нарешті я побачив серед вас суперечки, — засміявся зам, — якщо ви настільки самовпевнені, то зробимо так: після того, як я здолаю Хруста, проведу спаринг з Ліліт. Влаштовує?
— Джине, а якщо ви не зможете перемогти Хруста? Або виявиться пошкоджений ваш кріогенник? Тоді як?

— Шамане, такого апріорі не може трапитись. Проте, якщо раптом станеться неймовірне, і Хруст здобуде перемогу, то я визнаю поразку від Ліліт, навіть без спарингу.
— Джине, я вас не примушував до такої відповіді. Поміщати поєдинщиків у силову кулю?
— Не треба. Ми від найближчих зірок на великій віддалі, а під час поєдинку це тільки заважатиме маневрам. Прошу всіх, окрім Хруста, віддалитися на відстань поразки! Арель, ви як арбітр.

— У бій! — Наказ королеви.
Заступник сподівався на тисячолітній досвід боїв, хоча він не знав, що Хруст ще до того, як самостійно вселився в кремніка, був командиром спецлегіону Енергіків, створеного для пошуку та знищення команди «смертників». І теж мав величезний бойовий досвід. Хоча досвіду на такому високотехнологічному кораблі він не мав.

Проте в Джина був звичайний, високотехнологічний корабель зі штучним інтелектом, а в Хруста високотехнологічна вогненна комета, а це високотемпературний корабель кремніків. З перших миттєвостей закрутилася справжня карусель. Обидва противники використовували не тільки маневрові двигуни, а й основні. Зам підловив Хруста та вистрілив термічним зарядом.

Корабель Хруста міг легко уникнути цього пострілу, але він спеціально затримався. Адже кораблю кремніків до дупи термічні заряди. Навпаки, він поглинає енергію пострілу і може у потрібний момент її віддати, повернути в невідповідний момент, для звичайного корабля.

Несподівано кремнік пішов на таран. Кораблик зама виставив йому назустріч силову стіну, об яку той повинен розбитися. Проте вогненна комета Хруста зникла, перемістившись у тривимірку, а виникла вже між цією стіною та кораблем заступника. Той спробував ухилитись, ввімкнувши основні двигуни на всю потужність.

На його жаль, вогненна комета Хруста виявилася занадто близько. Хруст навіть не намагався змінити траєкторію, щоб протаранити корабель супротивника. Цілком достатньо було прослизнути поруч з кріогенником заступника, щоб більшість функцій відмовила. Від високої температури кораблик ніби «осліп», бо всі зовнішні датчики розплавилися, а у багатьох місцях розплавилася броня корпусу. Одним з таких місць виявилося «серце корабля», де знаходилися численні швидкісні мікропроцесори, які таким чином охолоджувалися холодом безмежного космосу. Вони не витримали такої пекельної температури, адже прикривалися лише тонкою бронею, яка рятувала від випадкового влучання. Корабель "помер".

— Стоп! Бій завершено! — як постріл, пролунав наказ королеви.
Негайно всі зібралися за межами кораблів. Лише зам у вигляді Духа зі сльозами на очах гладив оплавлену броню свого корабля. Його зараз не хвилювало, що він продув поєдинок. Він горював за своїм кораблем, за своїм загиблим другом.
— Вибач, рідненький. Вибач мені, це через мої амбіції ти загинув.

— Джине, ваш кріогенник можна врятувати, — ніжно торкнулася його Арель, але той лише з тугою та болем так поглянув на неї, ніби вона в цьому була винна.
Королева озирнулася на мікробурасика. Той зрозумів усе. За мить Джин спав сном праведника. Лисиця вирізала з пошкодженого корабля блоки пам'яті і мала намір використовувати їх для відновлення інформації, але Кам сказав, що немає сенсу у відновленні. Адже пам'ять не пошкоджено. Простіше виготовити новий корабель, «впихнувши» в нові блоки пам'яті інфу зі старого.

— Забираємо з собою залишки корабля і пірнаємо в мій вимір.
Незабаром у мікросвіті красувався такий самий новенький кораблик. Точний аналог загиблого та зі збереженою пам'яттю. Кам «розбудив» заступника.
— Шановний Джине, ваш бойовий друг зачекався на вас, а ви вирішили відпочивати поза ним.

— Командире, прошу на борт, — навіть ми почули запрошення бортового комп'ютера. Почувши знайомий голос і побачивши свій корабель (адже всі наші кораблі мали оригінальну будову, властиву лише їм. І жоден не був схожий на корабель заступника), він стрілою метнувся до нього. Почав кружляти довкола корабля з такою величезною швидкістю, що здавалося ніби кріогенник чимось підперезаний. Мені це нагадало танці Драго, коли вдалося Велеса врятувати від смертельного вірусу.

Незабаром "пояс" зник. Як спілкувався зі своїм кораблем заступник у нього на борту, ми не чули, лише терпляче чекали, коли вичерпається ейфорія неймовірної радості від «воскресіння» кріогенника. Раптом Джин опинився перед нами.
— Приношу щирі вибачення за те, що ставив себе вище за вас, а також від щирого серця дякую за відновлення мого кріогенника, — він опустився перед нами і схилив голову. Арель миттєво підняла його.

— Шановний Джине, не личить господареві простору схиляти коліна перед своїми підданими. Щодо поразки вашого кріогенника від корабля кремніків то, по-перше, це не бій, а лише спаринг. По-друге, якщо не пошкоджено пам'ять кріогенника, то ми можемо повернути до «життя» будь-який з наших кораблів. По-третє, ваш корабель відноситься до низькотемпературних кораблів Духів чи білкових, і виграти у високотемпературного важкого корабля кремніків він не зміг би, навіть у випадку слабкіших технологій корабля кремніків.

Погляньте! Жоден з наших кораблів не схожий на інших. Хоча у вигляді Духа ви не побачите різниці між кораблями Хруста та Ліліт, а, перетворившись на кремніка, помітите величезну різницю між ними. Крім того, корабель Ліліт не тільки у вашому вимірі, а й у її рідному може змінювати свій зовнішній вигляд, «перетворюючись» на звичайний низькотемпературний кріогенник. Хоча всередині корабля температура залишиться у десятки тисяч градусів.

Корабель Хруста так не може, бо йому некомфортно в низькотемпературному вигляді Духа чи білкового. Люсі кожному сконструювала кораблі, щоб вони могли відстежувати справжні образи. А Ліліт потрійна: Дух, білкова, кремнік. В інших, кріогенники, не змінюючи свого зовнішнього вигляду, можуть змінювати свою систему управління, заточену під білкового чи під Духа. Ваш же корабель має керування комфортне для Духів і змінюється лише у двох варіантах: з фізичним тілом чи без нього. Тобто так, як вам зручно.

— Зрозумів. Хоча уваги на це не звертав, бо мій кораблик забезпечував комфортне керування. Але чому ви такі впевнені, що він не в змозі впоратися з кораблем кремніків?
— Джине, вибачте, — почувся потріскуючий голос Хруста, — я мав попередити, що мій корабель має перевагу перед будь-яким низькотемпературним кріогенником. Це переважно за рахунок високої температури. Будь-який таран корабля білкових чи Духів не зможе завдати найменшої шкоди моєму кораблю. Корабель кремніків просто розріже його, як ніж масло.

— Вік живи, вік учись, — миролюбиво парирував зам.
— Джине, дозвольте нагадати, що нашому Фараонові необхідно мати надійних союзників, а ми ще не перевіряли навіть його друзів.
— Серед моїх друзів-Фараонів зрадників нема.
— Я б не був у цьому так впевнений, — сказав Страж, що «проявився».

— А я зараз взагалі ні в чому не певен. Янголи перевернули все з ніг на голову. Наприклад, я був на всі сто впевнений, що серед моїх особистих охоронців немає зрадників. Але ж деякі з них зрадили, намагаючись врятуватися. До речі, Хеопсе, як у тебе з адаптацією в інших світах?
— Командире, навіть у світах моїх друзів у мене мізерна адаптація. Відчуваючи себе ослабленим, я постійно намагався уникати переміщення в їхні світи.

— Все зрозуміло. Янголи, а що у вас з адаптацією?
— Лише Арель чутлива до переміщення. Ліліт небагато, а решті все одно в якому світі перебувати.