— Ти впевнена?
— Звісно. Я миттєво знатиму про будь-яку подію на Феї.
— Я тобі вірю. Хоча Віса поки що на Фею не пущу. Йому до тебе на Прониру можна, так само, як і тобі на борт Хитруна. Але на Фею категорично забороняю, — Дух знітився, та й Тріада була засмучена. Вони намагалися запитати, чому не можна, але кожен не наважувався з різних причин. Лія, лише почувши мою категоричну заборону, вирішила не втручатися. А Арес був тільки радий, тому що на планеті він не зможе виконувати свою місію нагляду.
— Одіссею, необхідно терміново виготовити броню (панцир) для Віса та кокон найновішої модифікації.
— Командоре, броню я виготовлю за двадцять чотири хвилини, а кокон не в змозі.
— Чому? Якщо у тебе немає необхідного обладнання, запитай виготовлення на спеціалізованих кораблях.
— Не вийде. На жодному з вільних жителів кокон для Віса виготовити неможливо.
— Шамане, навіщо мені броня та якийсь кокон? Білкові не зможуть убити Духа, — усі не стримали поблажливої усмішки. Усміхалися навіть Духи.
— Не зможуть? Тоді поглянь.
Я показав Духу бій, коли Духи атакували Нею. Після того, як монстр злиняв, залишивши відрубану кінцівку на місці бою, то члени Верховної Ради Неї легко розправилися з сонними Духами, розриваючи їх.
— Шамане, пані Нея — Повелителька Всесвіту?
— Звісно. Що тебе дивує?
— Адже тільки Повелителів охороняють не лише білкові, а й Духи.
— Можливо, ти не помітив, але її захищали бойові Духи з двох Всесвітів.
— Я побачив, що Духи-захисники відрізняються. Але це нонсенс. З Іншого Всесвіту не могли прийти Духи на допомогу чужому Повелителю.
— Вісе, можливо. Все можливо в нашому тлінному світі. Все ж таки питання не в тому, що вони захищали чужого Повелителя, а в тому, що білкові розривали Духів, знищуючи їх. Ти можеш заперечити, що жоден білковий не зрівняється зі швидкістю Духа. І це буде твоя помилка. Стверджуєш, що тобі не потрібна броня. Тоді вдар мене.
— Я не можу бити командира. Це категорично заборонено.
— Дурень ти, хоч і Дух, та ще й сильний. Бачив, як я бився зі своїм фантомом? Зі своїм привидом, тому, що не було напарника для спарингу. Крім того, на турнірі ти ж робив постріли по інших кораблях і при цьому засмучувався, якщо промазав. Ось і вважай, що це спаринг зі мною з фулконтактом. Якщо я все ж таки отримаю пошкодження білкового тіла, то або зможу сам загоїти, або допоможе хтось із присутніх. Бий з усієї сили!
Дух пішов у атаку. Спочатку несміливо, але побачивши, що я встигаю відвертатися, почав набирати швидкість. Протягом кількох хвилин Вісу не вдалося завдати жодного удару.
— Шамане, ви ж не білковий, а Дух у вигляді білкового.
— Ні, Вісе. Ти не правий. Я білковий. Хоча, мабуть, помиляюся. Ми з тобою однакові. Ми обидва Енергіки. Різниця лише в тому, що я потрапив у білкове тіло з власної волі. А тебе примусово помістили в Духа.
Дух намагався щось згадати і не міг. Він шостим почуттям розумів, що я говорю правду, але не міг зрозуміти, як це можливо.
— Вісе, не потрібно мучитись, намагаючись згадати. Не завжди те, що вдається згадати, виявляється хорошим. Прийде час і згадаєш. А зараз повертаємось до реальності. Я знаю, що ти маєш величезну силу. Але ті, хто заточив тебе в Духа, дуже хотіли, щоб твоя сила застосовувалася лише для вбивств. Хоча вважаю, що за рівної сили двох бійців, той виявиться переможцем, хто має кращий захист. Для наочності я знову вимагаю, щоб ти мене вдарив, застосувавши максимум сили. Вперед!
Дух завдав мені потужного удару. Я навіть не намагався увернутись. Адже я був у броні! Дух закрутився від болю. Його кінцівка від удару об мою броню потрощилася. Тріада миттю кинулася до нього.
— Замри! — гаркнула вона щосили, і Дух слухняно завмер, незважаючи на величезний біль. Не більше секунди знадобилося Тріаді, щоб не тільки роздроблена кінцівка Віса була відновлена, а й увесь біль зник.
— Вісе, вибач за жорстокість, але на пояснення, до того ж такі, щоб ти беззастережно повірив, що броня тобі потрібна, знадобилося б дуже багато часу. А так лише кілька секунд і ти зрозумів, що без броні у фізичному тілі не можна. Геро, проводимо півхвилинний спаринг з фулконтактом, — Лія, не відповідаючи, пішла в атаку.
Те, що за нашим спарингом стежили Духи, полегшувало завдання. Не треба було знижувати швидкість та силу ударів. На все приміщення командної рубки лунав гучний брязкіт броні об броню, ніби стикалися танки на швидкості реактивних літаків. Лія, навіть без підказки з мого боку, зрозуміла, що саме зараз потрібно демонструвати. І ми не намагалися ухилитися від ударів один одного, а лише виставляли блоки. Універсальна броня легко витримувала такі удари. Тож болю не було.
— Змінюємо вигляд, — телепатично сказав Лії. За мить брязкіт броні продовжився, але тепер перед очима Духів продовжували битися вже не люди, а монстри, що дуже скидались на Ареса.
— Вісе, побачив навіщо потрібна броня? — поцікавився я в Духа, коли час спарингу минув.
— Шамане, змінивши вигляд, ви передбачили моє запитання. Хоча я навіть зараз не можу збагнути, яким чином броня виявилася підігнаною під інший вигляд. Хоча у вас обох швидкість та сила ударів не поступалися Духам, — азартно випалив Віс.
— Ось тобі і доказ того, що Гера літала на Кроносі сама і її реакція була, як у Духів, — сказав Арес, — хоча, що таке кокон, навіть я не знаю.
— Аресе, дізнаєшся. До речі, тобі теж треба придбати кокон. Одіссею, є в мене ідея. Зв'яжися з Горгоною, а точніше мені потрібна Софія.
— Шамане, — почувся голос бортового комп'ютера Горгони, — Софія зайнята дослідженнями, її не можна відволікати.
— Навіть так? Горгоно, я не погрожуватиму розібрати тебе на запчастини, бо мені за тебе Гера і голову відкрутить, але всіх дослідників, які у тебе на борту, я негайно заберу, крім тих, що ти підсадила від імені Гери. Одіссея буде покарано за самоуправство, або ж йому доведеться тебе розстріляти за смуту та непокору командувачу флоту. Дослідників усіх до єдиного (крім тих, що Гера додала) Повелителі командирували особисто до мене. Значить вони всі у моєму безпосередньому підпорядкуванні. Питання вичерпане?
— Так, командоре, це моє порушення. Вибачте, — миттєво з'явилася голограма із Софією, яка щось розглядала під мікроскопом. Зрозумівши, що її відволікають, вона невдоволено відірвалася від свого заняття.
— Софійко, — почувся голос Одіссея з такими інтонаціями, наче парубок звертався до своєї дівчини.
— Одіссей?! — здивовано вигукнула вона.
— Так, це я. Софійко, вибач, подружко, що ми всі тебе відволікаємо, але у мене виникли величезні проблеми і тільки ти зможеш мені допомогти.
— Одіссею, розповідай. Своєму другу я готова допомогти з величезним задоволенням.
— Софійко, мені Шаман наказав виготовити кокон для свого друга, а я не можу виконати його наказ.
— Для кого потрібний кокон? — поцікавилася Софія і Одіссей миттєво оточив Віса слабеньким силовим полем, щоб вона зрозуміла, кому необхідний кокон. Побачивши, що кокон потрібний для монстроузного тіла Духа, дівчина запротестувала.
— Нічого не вийде. Кокон це секретне високотехнологічне обладнання, призначене лише для людей.
— Софійко, — перебив Одіссей, — але ж усі командири ескадри Людин у флоті Землян теж у коконах.
— Так, вони в коконах, але Людини мають такий самий вигляд, як і Земляни. Лише тому кокони можуть працювати з їхніми образами. А для цього фізичного тіла, якщо воно є істинним, необхідна модернізація кокона. Адже він змінює свої функції так само, як і універсальна броня, якщо виготовлений для справжнього вигляду тіла.
— Софійко, я зрозумів, але як мені виконати наказ свого командира?
— Гаразд, я тобі, як другу, допоможу. Скинь на мій кокон усі антропологічні дані тіла разом із зображенням. Я розрахую, які зміни потрібно зробити. А потім можна буде виготовити у лабораторіях пані Неї. Або на Землі, але там набагато повільніше. Я не впевнена, що у них є новітні розробки.
— Софійко, ти мене врятувала, дякую. Ти справжній друг.
— Софіє, і від мене велика подяка, — я зробив низький уклін. Софія збентежилася, а Одіссей миттєво перервав канал зв'язку.
— Так ось чому Софія чудово почувалась на борту Одіссея, — сказала Лія, — а Горгону майже знищила.
— Геро, вона мене теж мало не вбила, але потім ми потоваришували, — в Одіссея від радості, що виконав непосильне завдання, явно починався словесний пронос.
— Базікало — знахідка для шпигуна, — телепатично підколов Одіссея і той скривджено замовк.
— Так, із коконом майже вирішили. Одіссею, зв'язок з Неєю.
— Вітаю. О, навіть мати Тріада на борту Одіссея, дуже рада вас бачити. Шамане, що за проблеми?
— Неє, для Віса потрібно виготовити кокон. У твоїх майстернях це можна зробити найшвидше.
— На жаль, ми не можемо виготовити для нього кокон. Адже його справжній вигляд відрізняється від людей.
— Цю проблему ми вже вирішили. Завтра чи післязавтра розрахунок модернізованого кокона для вигляду Віса буде готовим. Потрібні лише майстерні. На вільних жителях кокон ми не зможемо виготовити.
— Чудово. Хоча бачу, що в тебе з Герою кокони не останньої моделі. Я видам наказ, щоб і вам на заміну виготовили кокони найновішої модифікації. Та й Тріаді я б із величезним задоволенням виготовила кокон. Вважаю, додатковий захист зайвим не буває.
— Щось ти сьогодні добра. Тоді, якщо не важко, то і для мого заступника Ареса виготови кокон.
— Без проблем. До речі, як мої дослідники? Сумлінно працюють?
— Працюють, як бджілки, — замість мене відповіла Лія.
— Дякую вам за організацію потужного дослідницького центру. Успіхів. Якщо запитань більше немає, то бувайте, — голограма Неї розтанула.
— Шамане, все ж таки ви не простий білковий. Так фамільярно розмовляти з Повелителькою може лише Володар чи Керуючий.
— Вісе, Нея для нас із Шаманом донька. Хоча й не кровна.
— Ну що? Із коконами вирішили. До того ж настільки вдало, що й для Ареса з Тріадою теж. Я повторю слова Гери, коли вона мені пояснювала, що таке кокон. Це захист бійця, його плащ-невидимка, це дуже потужна зброя. Та й взагалі корисних функцій кокона сила-силенна. Для Духів це буде неперевершений захист. Я маю на увазі анігіляцію та знищення вогнем. А тепер лікнеп для Віса про зброю проти Духів. Вісе, ти бачив таку зброю? — я показав тригранний багнет для знекровлення Духів, дороблений Анжелікою.
— Якийсь ніж чи меч. Зброя білкових, для Духів вона марна.
— Вісе, — гаряче заперечила йому Тріада, — це найстрашніша зброя, крім вогню, проти Духів. Призначена для миттєвого знекровлення фізичного тіла Духа, щоб потім, коли Дух залишить тіло, що помирає, його можна було розірвати. Притому цей зразок доопрацьований таким чином, що йому не перешкодить будь-яка броня.
— Нісенітниця, — хмикнув Віс.
— Я так не думаю, — заперечив я Духу і попросив Одіссея показати, як було знищено темних у Повелителя Бахура. Віс (Арес теж) уважно дивився, як в одну мить було знищено всіх темних Духів.
— Вісе, це був бій Духів, хоча і у фізичних тілах.
— Я бачу, що то Духи. При цьому Духи, які з'явилися, працювали занадто злагоджено, хоча цілком можливо, що вони з'явилися там незаконно, або примчали до когось на виручку. Зважаючи на закони цього світу, таке в порядку речей, допомагати друзям. Це дуже добрі закони. Але навіщо це знати?
— Вісе, це все для твоєї безпеки. У бою на борту Хитруна, тобі це майже не потрібно. Ще раз повторюю: майже. Бо і там, за певних обставин, захист може знадобитися. А на планеті тим більше, — Тріада зневажливо пирхнула.
— Мати Тріадо, не забувайте, що зараз триває кровопролитна війна не лише з іншими світами, а й з іншими Домами, а на війні всі методи хороші. Чи ви забули атаку темних на Фею? — ельфійка сором'язливо схилила голову.
— Шамане, ви маєте рацію. Я піддалася на свої почуття. До речі, я каюся, але втрати у флоті Мора на моїй совісті. Це згідно з моїм наказом з борту Пронири, флот вистрибнув у тривимірку, без сканування перед стрибком і замість стотисячного флоту зустрілися з півторамільйонним. Пронира заперечував, але мій наказ виконав.
— Я, звісно, жалкую за загиблими, але в нас кажуть: після бою кулаками не махають. А визнання своїх помилок робить вам честь. Ось тому я й намагаюся всіма силами відмовлятися від влади, але не завжди це виходить. Повернемося до багнету, — я віддав багнет Аресу і відразу ж прийняв монструозний образ Духа, — наміснику атакуйте багнетом, намагаючись знекровити. Не імітуйте удар, а виконуйте його по-справжньому, як у бою.
Зі швидкістю блискавки смертельна зброя помчала мені прямо в серце. Але я легко уникнув від нього, навіть на порівняно невеликій для себе швидкості. Понад десяток спроб і все повз. Щоразу я ухилявся іншим способом від удару. Деякі ухилення були «активними». Тобто я не тільки ухилявся, але й вибивав зброю з лапи Духа чи блискавичним рухом лапи розвертав багнет у напрямку Ареса. Варто було зробити найменший рух, і він устромився б йому в серце.
— Вісе, запам'ятав прийоми захисту?
— Звісно. Але навіщо потрібна броня, якщо вона не врятує від цієї зброї?
— Бронька, може затримати на якусь мить цю зброю, і ти зможеш її або вибити, або ухилитись. Але якщо почнеться бійка, то залишати фізичне тіло не можна, бо тебе можуть противники миттєво розірвати. А в тілі ти зможеш протистояти багатьом безтілесним Духам.
— Але Духи можуть почати душити мене, і мені доведеться покинути тіло.
— Можуть, якщо дотягнуться до твого горла. Хоча задушити вони тебе не зможуть, адже ти будеш у броні. У той же час підкорити собі іншого Духа ти зможеш, якщо виявишся сильнішим за нього.
— Як? — здивовано перепитав Дух. Миттєво Тріада залишила своє фізичне тіло і опинилася у тілі Віса. Через кілька секунд тому довелося покинути своє тіло, а слідом за ним і Тріада вийшла, відразу ж повернувшись у своє тіло.
— Все, боєць, повертайся назад, — глузливо промовила вона. Віс був збентежений.
— Для того, щоб підселитися в інше тіло, потрібно спочатку змусити Духа, що живе в ньому, покинути тіло. Але так, щоб два Духа в одному тілі неймовірно.
— Вісе, у нашому світі Духи, без фізичного тіла, щоб знищити білкового, підселяються у потрібне білкове тіло і необов'язково виганяють із нього господаря. Можна його підкорити собі (якщо вистачить сил). А можна вселитись у тіло і вигнати господаря з тіла, і тоді твої друзі його розірвуть.
— Я в шоці. Не знав, що це можливо.
— Вважаю, на сьогодні тобі достатньо. Але після того, як тобі виготовлять кокон, ми будемо займатись спарингом. Я дуже хочу, щоб ти засвоїв усі ті прийоми, які я знаю.
— Командоре, а можна й мені повчитися? — попрохав Арес.
— Звісно. Потрібно лише бажання та завзятість у досягненні мети. А зараз усі вільні, — Духи зникли. Залишилися ми з Лією вдвох.
— Льоню, чому ти заборонив Вісу появлятися на Фею?
— Ліль, коли Тріада попросила дозволити йому з'явитися на планету, мене захлеснуло відчуття смертельної небезпеки для нього. Смерть, неминуча смерть.
— Але я нічого не відчувала.
— Я отримував від нього знання, тож і відчував. Хоча, звідки може загрожувати ця небезпека, не розумію. Адже це її рідна планета. Вона там повна господиня. Її духи знищать будь-якого агресора, який з'явився туди. Проти духів Тріади не встоїть навіть вся команда Керуючого. Поодинці вони слабкі, але їх безліч. Ось тому я вирішив, перш ніж відпустити його на Фею, підготувати до будь-якої небезпеки. Щось мені нашіптує, що туго йому доведеться.
#150 в Фентезі
#20 в Бойове фентезі
#12 в Фантастика
#7 в Бойова фантастика
важкі бої у космосі, багатовимірні_простори_8_10_12вимірні, переміщення в минуле
Відредаговано: 14.03.2026