Частина 7. Відлітаєм! Терміново!

— Тріадо, в мене виникло таке відчуття, що ви дуже поспішаєте. Хоча, наскільки я розумію, до народження маленьких Духів ще, як мінімум, п'ятирічка, — вирішив задовольнити свою цікавість.
— Шамане, ви помиляєтесь. Часу нам залишилося менше року. З якихось причин, що не залежать від мене, народити я маю набагато раніше терміну. Крім того, що я особисто це відчуваю, але і Дум побачив, що розвиток малюків відбувається значно швидше, ніж зазвичай. З чим це пов'язано – я не знаю. І мене дуже лякає ця обставина.

— Мати Тріадо, я, звісно, в цьому нічого не тямлю, але повірте на слово, що в цьому немає нічого страшного. Я бачив, як ви дивувалися швидкому розвитку Анжеліки. Адже вона теж народилася набагато раніше терміну. Природно і після народження розвивалася набагато швидше за своїх однолітків. Тож я не бачу в цьому проблеми.

— Шамане, у даному випадку ви лише підтвердили мої припущення, і я дуже рада цьому. Але небезпека в іншому. Ви ж стільки часу прожили зі мною та Соніком і чудово знаєте, що, не дивлячись на будь-яке маскування, Духи відчувають появу нових Духів. Те, що нас досі не виявили місцеві Духи цього часу, не означає, що вони не кинуться на пошуки, коли відчують сплеск сили. Адже новонароджені Духи не мають здатності маскування сили.

Природно через добу-дві після їх появи на світ, місцеві Духи примчать з'ясувати джерело сили, що з'явилося. І якщо зі світлими можна якось домовитися, то темні на чолі з Нором намагатимуться нас знищити. Та й світлим показуватись небажано, адже ми тут інкогніто. Залишається лише одне вирішення проблеми — Грім із його можливістю повільного руху у минуле.

Більше я запитань не ставив, лише щодня приносив більше нових представників фауни, яких відправляли в коматозному стані на корабель. Втім, Тріада почала перебирати тваринами. Прослухавши інфу від Кроноса, що цей вид тварин робить, як харчується, про користь та шкоду, вона вирішувала: повернути їх назад чи відправити на корабель. Набралася така кількість різних видів тварин, птахів та комах, що мені вже було не під силу запам'ятати. Доводилося для нових пошуків користуватися підказками Кроноса. Хоча деякі види тварин доводилося на замовлення Тріади додавати до наявних.

Інші теж займалися своїми звичайними справами. В один із днів, коли Лія збиралася на полювання (чи по молоко), Тріада побажала вдалого повернення. Раніше такого вона нікому не казала. Минуло вже кілька годин. Раптом я відчув величезну небезпеку для Лії.
— Лія у смертельній небезпеці! — гаркнув телепатично і вмить телепортувався до неї. Проте ймовірно є якась швидкість телепортації. Бо, коли я опинився біля неї, то на мить деякі особи нашої команди мене випередили (ті, хто знаходився до неї набагато ближче). Я нікого з них під невидимками не бачив, проте чудово відчував.

З'являючись, кожен миттєво посилав Лії телепатичну допомогу (моя сила з тобою). Відразу, не змовляючись, ми взялися за руки, об'єднавши свої сили. Негайно пролунала команда:
— Спааати!
Побачивши, що противник Лії опускається на землю в глибокому гіпнотичному сні, я покликав на допомогу ще й Горгону та Одіссея.

— Одіссею, Горгоно! Негайно наблизитись на мінімальну відстань та з максимальним ефектом посилити наші сили!
— Командоре, тоді не буде повного огляду планети, — спробував заперечити Одіссей.
— До біса огляд! Підсилюй нас!

Тільки зараз вдалося озирнутися. Лію атакував Дух. До того ж настільки потужний, що без нашої допомоги вона могла протриматися не більше кількох секунд. Її врятувала чуйка. Побачивши у джунглях безпорадну жінку, Лія хотіла їй допомогти. Але чуйка засигналила про небезпеку. Тому, перш ніж наблизитися до цієї жінки, Лія активувала захисні функції кокона. Чому вона це зробила, Лія навіть після того, що сталося, не могла пояснити. До того ж активувала захист проти Духів.

Наблизившись до жінки, що лежала, вона не встигла навіть зреагувати, як Дух-чужинець покинув знесилене тіло жінки і спробував увійти в тіло Лії. Духа на якусь частку секунди затримав захист кокона, проте Дух цей захист швидко знищив. Хоча це дозволило їй відскочити від Духа та накинути на нього вогняні кайдани. Вперше за весь час застосування цієї грізної зброї дівчина промахнулася. Точніше Дух встиг зреагувати і знову блискавично кинувся на неї. Але тут з'явилися ми, і він заснув.

Невдовзі я відчув надходження сили від обох корабликів. Хотів накинути на Духа варканівську сітку і переміститись туди, де ми знищували чужинців.
— Не можна! — почувся в голові голос Тріади, — він може втекти. Цей Дух не простий, якщо його сила значно перевищує силу Господаря Дома.
— Мати Тріадо, за кілька хвилин Грім зможе додати посилення, — заперечив Ліч.
— Гаразд, нехай додає. З максимальною швидкістю робіть знімок та будьте обережні.

— Зрозумів. Шамане, у мене немає цієї навички. Ви чули, що сказала Тріада. Значить, знімок робити вам.
— Звісно, — і тут я відчув підсилення, яке почав транслювати Ліч від Грому. Наша сила збільшилась у кілька разів. Володіючи лише тією силою, яка в мене була до цієї подорожі в часі, я від надлишку такого підсилення «захлинувся» б, не кажучи вже про Василину чи Вяліса. Поруч із «копіюванням» пам'яті запустив «відтворення».

Спочатку нічого не говорило про те, чужинець це чи ні. То дійсно був син Енергіка 12 рівня (рівень Великого Боса). Будучи у зрілому для Енергіка віці (близько 400 000 галактичних років), він самостійно вселився в Духа. Далі пішов розвиток та зміцнення цього Духа. Лише за сотню тисяч років, коли він був уже дуже сильним бійцем, Енергік-батько взявся особисто його тренувати.

Але всі ці тренування відбувалися потай. Бос знаходив такі місця, куди Енергіки намагалися не з'являтися. Хоча все таємне з часом стає явним. Розсекретили їхні тренування. Тоді Великий Бос (батько Духа) призначив його своїм замом (не першим, але замом). У будь-якому випадку Дух став його найвірнішим помічником. А далі все відбувалось одноманітно упродовж тисячоліть.

Участь у різних військових конфліктах між Великими Домами. Скрізь, де цей Дух бував, він був ніби на другому плані. Ніколи не був у перших лавах бійців. Але Великий Бос завжди мав повну картину бою. Те, що для нас це чужинець, стало зрозуміло, бо Великий Бос був не наш. Я вже думав, що нічого більше цікавого не буде, але останні миті знімка мене шокували (мить знімка = десятиліттю реального життя).

Надійшла інформація від одного з розвідників про те, що в іншому Великому Домі вижив Дух Духів (точніше, вижила). Враховуючи, що в них давно почалося виродження Духів, Великий Бос вирішив захопити Духа Духів. Але він чудово розумів, що ворожі шпигуни є і в нього. Тому сказав, що нападуть за п'ять галактичних діб. І тільки цей Дух (його син) знав, що час початку атаки – хибний.

Насправді вони атакували за дві доби. Господар одного з ворожих Домів (Господар Мар) особисто привів багатомільярдне військо ворогів до місця, де за його припущенням знаходився Дух Духів. Вони зустріли запеклий опір. Мільярди найсильніших Енергіків загинули у цій бійні. Мільярди бійців втратив і супротивник. Але опір було зламано.

Духа Духів захопили (я відразу ж зрозумів, що це відбувалося на Феї). Її партнера знищили. І якнайшвидше злиняли зі здобиччю. Проте коли Дух Духів постала безпосередньо перед Великим Босом, той розлютився. Це був лише двійник Духа Духів. Великий Бос зрозумів, що його випередили, а Духа Духів сховали. Тоді він, використовуючи дані та територію свого шпигуна (Господаря Мара), почав засилати велику кількість поодиноких шпигунів у цей Всесвіт.

Лише одному з десяти вдавалося вижити і хоч якусь інфу надати. Та й ті більше за добу-дві не могли залишатися непоміченими. Контррозвідка Господаря цього Дому та Володарки світу працювали чудово (хоча насправді Володарки там не було. Адже Анжеліка була з нами. А кумець сам розхльобувався за двох). Та й контррозвідка Володарки Всесвіту не дрімала (Глен працював сумлінно). Незрозуміло, як, проте найкращі шпигуни гинули за лічені дні. Все ж таки вдалося з'ясувати, що Духа Духів сховали в минулому.

У минулому, звідки з'явився один із бунтарів у цьому Всесвіті. Тоді Бос посилає численний загін своїх Енергіків до Господаря Мара. А звідти вони мали переміститися на потрібний час у минуле та захопити Духа Духів. Він хотів і свого сина з ними надіслати, але той запропонував інший варіант. Пірнути в минуле самостійно поза загоном Енергіків. Цілком можливо, що там загін може зустріти опір.

Враховуючи, що в той час (у минулому) місцевий Великий Бос не пред'являв нікому жодних претензій, та й покійний Господар Дому не піднімав на той час жодної тривоги, то опір міг бути не більше ніж бійців Повелителя. Тому найпотужніших бійців Великий Бос не став посилати, а послав численний загін бійців середнього рівня (як і передбачав Ліч).

Цей Дух не покинув борт свого корабля, коли командир Енергіків прокидав портал, а почав рух далі в минуле. Хоча щось пішло не так. Корабель лише почав рух у часі та й завмер. Дух не став з'ясовувати причину, а прокинув невеликий, майже непомітний портал і, прийнявши звичайний образ Енергіка, подолав його, відразу ж «згасивши». Він мав інфу, яку саме зоряну систему шукати та яку планету.

Незабаром він опинився на Землі. Але появи сили не відчував. Та й сам активував усі маскування сили, якими володів. Проникнувши у тіло одного із Землян (щоб не витрачати власну енергію для підтримки життя), він під час сну господаря тіла, покидав його та мотався по всій планеті. Але ніде нічого не виявляв, та й чуйка його мовчала. Він уже зневірився щось знайти.

Якось відчув хвилювання. Зрозумів, що небезпека за межами планети. Залишивши тіло землянина, «причепився» у вигляді Духа до одного з літальних апаратів землян, який знаходився на орбіті Землі. Озирнувся, проте нічого цікавого не помітив. Збирався повернутися на планету, як раптом побачив портал, з якого почали вилітати Енергіки.

— Ну, нарешті. З'явилися, не запилилися, — встиг подумати. Аж раптом серед Енергіків почалася запекла бійка. Притому вона розпочалась в одному місці. У навколишній простір понеслась колосальна кількість мертвої енергії від загиблих Енергіків.
— Хто ж там їх трощить? І чому вони не можуть знищити одного бунтаря? — думав він, спостерігаючи за боєм.

Незабаром помітив ще одного дуже потужного Енергіка, який бився за допомогою вогню. Ага, ще один, знищує дистанційно. Але звідки вони з'явилися? Адже він не відчував сили. Зрозумівши, що окрім цих трьох Енергіків більше нікого немає, а також, що у них уже сили закінчуються, він роздумував, прийти на допомогу своїм, чи почекати. Звісно віч-на-віч він будь-якого з ворожих Енергіків міг здолати, але сам проти трьох можливо і не впорався б.

Все ж незрозуміло, звідки тут взялися Енергіки з силою Господаря Дому. Та й не кожен Господар має таку величезну силу. Раптом він завмер від страху. Хтось незрозумілий прийшов трьом знесиленим Енергікам на допомогу, знищивши миттєво численний загін.

Це були живі істоти, але такої форми життя він ще не зустрічав. Раптом побачив, як двоє Енергіків захопили за допомогою якоїсь сітки третього і перемістилися на корабель, що миттєво зник. Як він раніше не помітив цього корабля? Тим більше, що корабель явно зник, переміщаючись у часі. Він роздумував, що ж йому робити? Повернутись? Чи залишитись?

Якщо повернеться, то не знатиме, чи Дух Духів тут, чи це лише дезінформація? Адже більше половини найпотужніших бійців загинули лише заради того, щоб захопити самозванку. Хоча, якщо міркувати логічно, то недарма цей кораблик з'явився тут. Або ж в оточенні Великого Боса є зрадники безпосередньо біля самого Боса, або ж Дух Духів дійсно існує і знаходиться тут.

Він був схильний до останнього варіанту. Повернувшись на планету, він не став розшукувати те тіло, в якому раніше був, а вселився в інше, вигнавши з нього душу. А за кілька років відчув, як планету очищають від мертвої енергії загиблих бійців. Не дарма Повелитель зайнявся цією планетою. Ох, не дарма. Те, що з загону врятувалося кілька Енергіків, він знав і відчував їх. Але своєї присутності не став видавати.

Продовжив свої пошуки. Одного дня він несподівано відчув присутність, різкий сплеск знайомої сили. Але чому ця сила з планети метнулась у космос? Він роздумував, варто поцікавитися чи ні. Адже це сила лише одного із тих бійців, які вижили після розгромного бою. Буквально за кілька секунд ця сила зникла. Але зникла не маскуванням, а поступово, ніби Дух з'їдав Енергіка у бою.

Якщо в бійку вступила Дух Духів, то, звісно, могла знищити Енергіка. Але задля цього вона не себе демаскуватиме. Отже, тут є потужні Духи, здатні впоратися з таким сильним Енергіком. Але чому йому не вдається їх відчути? Адже він уже довгий час перебуває тут. Після глибоких роздумів з усіма запобіжними заходами вирішив дізнатися, що трапилось в космосі на місці бою.

З'явившись туди, він, як гончак, «винюхував» залишкові сліди. Йому вдалося виявити, що на цьому місці нещодавно побувало ще вісім розумних істот. Один Дух та шестеро Енергіків. Але Дух якийсь дивний (ніби він не місцевий), та й сліди перебування Енергіків говорили, що вони незвичайні. Хоча цілком можливо, що вони незвичайні саме для нього, тому що він тут чужинець. На превеликий жаль він не зміг визначити, ні звідки вони з'явилися, ні куди зникли.

Ох, як йому не сподобалася поява цих Енергіків. Припустив, що це конкуренти намагаються також знайти і отримати Духа Духів. Ну, ні. Він так просто цього не залишить. У його розпорядженні ще багато часу. Головне, щоб встигнути виявити Духа Духів до народження малечі.

Роки йшли, а він ні на крок не наблизився до своєї мети. Навіть обстеживши всю планету, не виявив присутності Духа Духів та її охорони. Але те, що вона знаходилася тут, він анітрохи не сумнівався. Йому вдалося виявити місце, де загинули Енергіки, які дивом уціліли після незвичайного бою у космосі. На той час, коли він з'явився в горах, там слідів майже не лишилося. Все ж таки він відчув сліди енергії свого Дому. На його величезний жаль, він зрозумів, що всю цю енергію було знищено.

Дух вирішив пошуки продовжити далеко від цього місця. Не може поблизу знаходитися Дух Духів. Це ж дурнем треба бути, щоб з протилежного боку планети приволокти чужинців до свого лігва і тут знищувати. А противник йому попався не простий. Все ж, де б він не шукав, ніде не міг виявити слідів Духів чи Енергіків. Можливо, він перемудрив, і треба пошукати поблизу того місця, де було вбито Енергіків?

Знову ніде ні Духів, ні Енергіків. Якось він побачив, несподівану появу білкового, що полював не так, як звичайні мисливці. Цей білковий ніби телепортувався до цієї точки. Дух не став наближатися, а лише тоді, коли той зник, обстежив місце телепорту. Так, безперечно, це телепорт, але дуже слабкий слід. По залишковому сліду Дух перемістився на ту точку, куди цей білковий телепортувався.

Не дивлячись на те, що він з'явився там не більше ніж через хвилину, сліду нового стрибка він уже не зміг виявити. Таке можливо, якщо білковий має дуже маленьку силу, або під найпотужнішим маскуванням, на яке здатні лише Духи. Але те, що це був не Дух, він був упевнений на всі сто. Залишається лише вистежити.

Жаль тільки, що тіло білкового, в яке він підселився, не витримувало таких навантажень. Йому доводилося самостійно підтримувати життя у такому слабкому тілі. Все ж таки він зміг дочекатись і цей білковий, побачивши безпорадного землянина, вирішив допомогти йому. Тільки-но той встиг наблизитися, як Дух миттєво рвонув до нього, намагаючись заволодіти тілом цього незвичайного білкового.

Несподівано доступ до білкового тіла був перекритий потужним електронним захистом, орієнтованим на Духів. Але проти його сили цей захист довго не протримався. Хоча за цей час білковий встиг відсахнутися та метнути зброю Стража. Такого з ним ще не траплялося, щоби білковий встиг зреагувати на його величезну швидкість. Ухилившись від грізної зброї, він азартно кинувся в нову атаку, але лише встиг відчути, що засинає.

— Сподіваюся, всі зрозуміли, який нам гусь спіймався, — поцікавився я в інших.
— Я зрозумів лише те, що ми притупили пильність і були надто безтурботні.
— Ліче, але силу він має величезну, навіть порівняно з вами, — сумно промовила Лія.
— А хто нам заважає отримати його силу? — азартно вигукнув Віс.
— Синку, це дуже небезпечно. Ми можемо його не втримати, і тоді загинемо всі.

— Ліче, — звернулась Анжеліка, — а може, Віс усе-таки має рацію? Наша спільна сила за підтримки наших кораблів становить набагато більшу силу, ніж у чужинця.
— Ще раз повторюю! Це небезпечно!
— Ліче, — почувся телепатичний голос Тріади, — частково ви маєте рацію, проте знищувати таку величезну силу, не отримавши її, теж безглуздо. Адже я бачила відтворення знімка. Знімок дуже якісний. Це означає, що підтримки корабликів достатньо, щоб утримати супротивника у покорі. Крім того, можна взяти його під приціл та поставити захисний купол. Та що я вам пояснюю відомі істини. Адже ви краще за мене знаєте, як треба діяти в такій ситуації.

— Тріадо, думаєте, мені не хочеться отримати додаткову силу? Але я розумію, наскільки це небезпечно.
— Ліче, вмовляти я вас не збираюсь, але попереджаю, що з рішенням треба поквапитися. Це Дух, дуже сильний Дух. Його тренував сам Великий Бос. Такі Духи-бійці мають здатність поступово нейтралізувати магічний сон. Якщо він прокинеться раніше, ніж ви щось вирішите, то буде біда.

— Все! Вирішено! Отримуємо знання! — категорично заявила Анжеліка і всі схвально загули. Лічу нічого іншого не залишалося, як скрегочучи душею, погодитися. Лія з нашою допомогою накинула на сонного Духа вогняні кайдани. Виставили непрозорий купол Мауренів. Ліч, використовуючи силу всіх, виставив захисні куполи (від проникнення Духів та Енергіків) і прийняв образ Енергіка. Віс теж за порадою Ліча набув вигляду Енергіка.

Решта перебували у вигляді білкових (у істинних образах). Не активували невидимку лише Лія, Анжеліка та Василина. Інші активували абсолютно все відоме. Дракон додав на полоненого свої кайдани.
— Досить спати, — наказала Лія. Дух, прокинувшись, хотів кинутися на неї, але обпікшись, зрозумів, що не зможе розірвати кайдани. Та й втекти не вдасться. Він моментально засік захисні куполи і зрозумів, що навіть з його силою не зможе їх подолати, навіть якщо зміг би розірвати вогняні кайдани. Крім того, він не в змозі пересуватися через ненависну зброю Стража.

— Я прошу передати мені свою силу та навички! — з натиском сказала Лія. Дух бачив лише трьох білкових і не міг зрозуміти, як вони втримують його. Він відчув і Енергіка, хоча і не бачив його. У той же час Дух не міг просканувати чи відчути силу цих білкових. Вони були для нього закриті. У будь-якому випадку, його утримувала сила набагато більша, ніж у нього.
— Якщо я почну тобі передавати силу, то її отримають і ті двоє, що поряд з тобою. Прожени їх, і я передам, — почав викручуватись Дух.

— Ще раз повторюю! Передай мені свою силу та знання! Негайно!
Тоді Дух вирішив вбити їх величезною силою передачі. Хлинув такий потік сили, що, не маючи сили Ліча, ми б захлинулися. Побачивши, що дівчата всі троє захиталися і схопилися за голови, Дух вирішив, що в нього все вийде і ці білкові «захлинуться» від такої сили. Адже він знав, що такого потоку не витримала б більшість Господарів Домів, не те що білкових, простих смертних. Він так зосередився на максимальній потужності, що пізно зрозумів свою помилку.

— Не знижуй потужності передачі! — грізно гаркнула Лія, коли він, дивлячись на них, зменшив лавину сили та знань. Але тепер він не міг хоч якось чинити опір. Такої сили наказу йому не подолати. Дві доби поглинали ми його знання та силу. Анжеліка кілька разів попереджала Духа, щоб не махлював і не приховував своїх знань. Нарешті Дух безсило завис на вогняних кайданах, закінчивши передачу. Миттєво Ліч набув вигляду білкового і розірвав Духа. За кілька хвилин димові спіральки розтанули. Від Духа навіть сліду не залишилося.

Після цього випадку той, хто відлучався за межі табору, завжди знаходився під усіма видами невидимок. Розташування кораблів на орбіті Землі змінили. Тепер Горгона постійно була над нашим табором. Ліч вимагав негайно відлітати, але Тріада не погоджувалась.
— Ліче, потерпіть ще трохи. Скоро полетимо, — умовляла вона Ліча.

Якось серед ночі всі прокинулися від тривоги.
— Прошу всіх, окрім жінок, покинути борт Кроноса, — категоричний телепатичний наказ Тріади. Всі повилітали на свіже повітря. На небі лише яскраво сяяли зірки. Місяця не було, народжувався новий. Поки я розглядав зірки, Дум накрив Кроноса потужною антизвуковою завісою плюс захист від Духів. Незабаром і решта додала свою силу до цього маскування.

— Боюся, що нам доведеться терміново відлітати, — стурбовано промовив Дум.
— Думе, ви, як і Тріада, відчули небезпеку? Звідки вона походить? — якщо щось стосувалося безпеки, то Ліч миттєво намагався у будь-який спосіб уникнути проблем.
— Вона раніше була непомітною. Небезпечні місцеві Духи. Ми всі під потужним маскуванням. Лише тому ні Духи, ні Повелитель поки що не зацікавилися нами. Новонароджені Духи не мають здатності маскування сили. Цю здатність їм можна буде передати пізніше. Але за добу-дві тут будуть усі бойові команди місцевих Духів.

— За дев'ять-десять галактичних діб, — перебив я Дума.
— Ні, Шамане, вони з'являться набагато раніше.
— Думе, я мав на увазі, через який час треба передавати новонародженим Духам здатність маскування.
— На превеликий жаль, у цьому випадку ви теж помиляєтесь. Ви були б абсолютно праві, якби їхній розвиток йшов стандартними темпами. Але в нашому випадку розвиток і становлення Духів відбуватиметься набагато швидше. Адже вони і на світ з'явилися набагато раніше, ніж зазвичай.

— Виходить, що вони недоношені? Якась патологія? — з тривогою поцікавився Ліч.
— Ні, шановний Ліче. Просто їх розвиток проходив набагато швидше, ніж зазвичай. Я не знаю, з чим це пов'язано, але вони розвивалися швидше, — той з полегшенням зітхнув.
— Коли вилітаємо?
— Ліче, не треба бігти попереду паровоза. Думе, коли Тріада буде у нормальному стані?
— Шамане, вона ж Дух. Вона і зараз чудово себе почуває. Просто новонародженим потрібно хоча б кілька годин побути у спокійному стані. Тріада сама знає коли можна стартувати.

Ми продовжили марну чоловічу суперечку. Адже ніхто, крім Дума, у цьому нічого не тямив. А той лише посміхався та мовчав. Раптом я помітив, що зникла вуаль.
— Тріада запрошує всіх на борт, — сказав Дум. Цікаво, чому він все відчував краще за Віса? У мене з'явилася невиразна підозра, що Тріада з Думом є рідними братом та сестрою. Ще в той час, коли я обробляв Духа, відчув знайому енергетику, але не надав цьому значення. Хоча втручатися у ці справи та з'ясовувати істину не став.

— Малята! Міцного вам здоров’я! — промовив я, побачивши цілий натовп мініатюрних, майже прозорих Духів. — Тріадо, вітаю вас із вдалими пологами.
— Шамане, дякую. За півгодини ми з невеликою швидкістю відлітаємо на Грім. А поки що на території табору необхідно прибрати незвичні сліди нашого перебування. Якщо буде щось схоже на перебування Землян, то нехай залишається, — тільки-но ми почали виходити з корабля, просто на груди Лічу кинулася Киска і вчепилася в нього, не бажаючи відпускати.

— Спати, — тихо промовив Ліч і опустився на землю разом з пумою, що миттєво заснула. Ліч зрозумів, що пума відчула розлуку і не хотіла його відпускати.
— Ліче, переведіть Киску в кому та забирайте її на борт.
Ліч простягнув руку в напрямку сонної пуми і відсмикнув.
— Тріадо, я не можу, — тремтячим голосом промовив він, — вона ж мій друг, мені дуже шкода її.

Я не роздумував. Торкнувся сонного звіра, переводячи його в кому.
— Ліче, заберіть Киску на борт Кроноса. Тріадо, а що робити із зайцями, адже вони можуть спілкуватися із Землянами?
— Шамане, вони можуть спілкуватися лише з нами. Спілкування із звичайними Землянами їм недоступне. Точніше недоступно Землянам.
— Не згоден. Доведеться їх або знищити, або забрати з собою. Якщо з'являться гості, то вони зможуть їх розговорити.

— Льоню, не треба їх вбивати. Я зараз розберуся з ними, — Лія всіх зайчиків приспала, перевела в кому та забрала на Кронос. Незабаром він повільно злетів і попрямував до Одіссея. Коли Одіссей неквапом підлітав до Грому, Горгона разом із Велесом уже давно були пришвартовані в ангарах. Маленькі Духи злякано тулилися один до одного. І хоча ми всі (крім Ліча та Тріади) були біля них, але лише Дум зміг їх заспокоїти та роз'яснити, що ми просто летимо.

Малеча миттєво визнала в ньому вчителя і беззаперечно виконувала всі його вказівки. Ось так несподівано найпотужніші бійці виявилися безпорадними щодо новонароджених Духів. Якби не Дум, то ми нічого не змогли б зробити з десятитисячним «військом» Духів. А Тріада з Лічем у цей час перебували в командній рубці корабля, проте чомусь не стали летіти в часі, а полетіли невідомо куди тривиміркою.

Дивне пересування цим кораблем у просторі. Немає ніяких перевантажень, але те, що швидкість переміщення на порядок вища за швидкість Одіссея чи Горгони на маневрових двигунах, це точно.
— Шамане, поки ми на борту Кроноса, накажіть, щоб бортовий комп'ютер виконував мої накази, — попросив Дум.
— Навіщо?
— Малюкам потрібне поповнення енергії.

— Кроносе, потрібна мелодія, від якої Віс у паралельному світі тащився, — кораблик миттєво запустив шафл. Через кілька акордів гучність зменшилася, але поступово бортовий комп'ютер підняв гучність до потрібного рівня. Духи підживлювалися енергією звукових хвиль. А на мене запитливо дивився Віс разом із Думом. Проте в кожного було своє запитання.

Віса цікавило, коли він балдів у паралельному світі від цієї мелодії (хоча я чітко бачив, що він і зараз підживлювався), якщо він там ніколи не бував. А Дума цікавило, звідки мені відомо про те, що Духів треба «підгодовувати» енергією звуку.
— Вісе, ти забув, що я тебе назвав на честь свого друга з паралельного світу? Думе, не дивуйтесь. Мене з Герою так помотало іншими світами, що ви за свої сотні тисячоліть не випробували. Так що я знаю не тільки, як підгодовувати Духів, а й як їх паралізувати чи зняти параліч. Недарма в мене псевдо Шаман. Адже Земні шамани закликають Духів та керують ними.

— Це дуже до речі. Шамане, ваші знання стануть у нагоді, — радісно промовив Дум.
— Друзі, у мене таке відчуття, ніби я лечу додому, — збентежено промовив Драго. Але зненацька відчуття польоту припинилося, і ми почали політ у часі. Незабаром до нас з'явилася Тріада з Лічем.

— Що це за неподобство? — невдоволено пробурчала Тріада, звертаючись до маленьких Духів, — те, що ви маленькі, не дає вам права пустувати. Тим більше, у присутності своїх вчителів. Відчуваю, що Вчителя Дума ви вже визнали. Це добре. А оце батько Віс, — вона підштовхнула Віса до малюків, — його теж ви маєте слухатись беззастережно. Зараз залишаєтеся разом із батьком тут. І не смійте нікуди вилітати за межі приміщення. Вам ясно!

— Ясно, — прошелестіла телепатична відповідь малюків. Віс залишився з дітьми на борту Кроноса, а решта телепортнулися в командну рубку Грома. Тріада одразу ж на нас накинула захист від Духів та антизвукову завісу. Дум посилив.