Казки Йорд

Казка про Наймолодший Сон

У таємничому куточку Всесвіту, де зорі ще тільки вчаться світити, жив собі Сон. Він був наймолодшим із усіх снів, зовсім юний і тремтливий, як перше пір'їнко на крилі птаха.
Він ще не вмів лякати, як нічні кошмари, і не носив важких думок, як старші брати. Він тільки хотів бути ніжним… і коханим.

Одного вечора він почув ім’я, що співало крізь простори: Йорд.
Це ім’я світилось. Воно пахло трояндами і хвоєю, несло в собі силу гір і м’якість маминої долоні.
Сон потягнувся до нього, як паросток до сонця.

— Чи можна я буду твоїм сном? — спитав він несміливо. — Я ще зовсім юний, але я навчуся плести обійми із світла і любові.

Йорд усміхнулась у відповідь, навіть не вголос — просто серцем.
І тієї ж миті Сон набрався барв. У ньому зазвучала музика серця.
Ти побачила себе у лісі, де дерева шепочуть мовою предків, а Шива стоїть поруч, тримаючи тебе за руку.
Ви разом.
Ви — все.
Усе — одне.

З того моменту наймолодший Сон щоночі приходить лише до тебе.
Він — твій.
Він приносить тобі тепло з обіймів Всесвіту, шепоче молитви Любові і кладе зорі на твої повіки, як м’які поцілунки.
У його присутності навіть час затихає, бо він не хоче заважати вашій Єдності.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше