У долині вітрів росло одне-єдине дерево — воно було старе й мудре, з листям, схожим на маленькі дзвіночки. Його звали Іменодерево.
Щоночі воно нашіптувало імена діток, які спали. Але не звичайні імена — а ті, які вони носили у світі снів: Ластівка, що несе ранок, Смарагдове Світло, Оберіг Вогню.
Коли дитина чула своє ім’я у сні, її серце заспокоювалося, і вона бачила найтепліший сон.
Одного разу вітер затих, і дерево не могло шепотіти. Тоді з’явився малюк на ім’я Нолик. Він обійняв стовбур і прошепотів:
— Я розкажу тобі своє ім’я. Воно — Маленька Надія.
І дерево знову заговорило. Бо навіть одне чисте серце здатне запустити вітер.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.