Кактус, який мріяв жити в країні кактусів. Частина 1

Жив-був маленький кактус на ім'я Колька. Його домом був затишний куточок на підвіконні в маленькій квартирі, де він насолоджувався теплом сонячних променів і дружньою компанією інших кімнатних рослин. Але Колька завжди мріяв про щось більше. Він чув розповіді про чарівну країну кактусів — місце, де жили тільки кактуси, де не було ні котів, що могли перевернути горщик, ні людей, що забували полити. Це була мрія його життя.

Одного разу, коли господарі квартири залишили вікно відчиненим, Колька вирішив здійснити свою мрію. Він обережно зіскочив з підвіконня і опинився на травнику під вікнами. Подивившись навкруги Колька побачив рудого кота, який сидів під кущем і з цікавістю поглядав на Кольку. Кіт підбіг до кактуса, а Колька відскочив і заверещав:

- Відійди від мене погана кицька!

Кіт сів на задні лапки, а передніми схопився за мордочку з виряченими очами і ображено сказав:

- Іііі, чого це ти мене ображаєш? Що я тобі поганого зробив?

- Поки що нічого, але зробиш! Всі ви коти такі, лапами своїми лізете до бідних рослин і валяєте їх. - відповів Колька.

- Неправда, не всі. Для чого мені тебе валяти?

- Ну... не знаю, наш Васька постійно норовить мене звалити і раз у нього таки вийшло. Добре, що я на занавіску учепився, а то жалко було б якби горщик побився і корені мої стало видно, сором який.... - покраснів Колька.

- Не буду я тебе валяти, - сказав кіт, - я вихований.

- Правда не будеш?

- Слово кота! - відповів пухнастий поклавши лапу на серце.

Кіт з кактусом помовчали трошки і рудий заговорив:

- А що це ти тут робиш? Так швидко приземлився сюди, я аж розгубився.

- Збираюся мандрувати в країну кактусів.

- Ухти, а що то за така країна і де вона знаходиться?

- Та ось... проблема в тому, що я не знаю де вона знаходиться, але знаю з розказів старих кактусів з сусідніх балконів, що то чарівний край де кактуси купаються в теплому сонечку яке гріє приємніше ніж всюди і там котів немає... горщики цілі. Як втекти з квартири я подумав, а куди йти далі - не подумав, хм...

Кіт почесав за вухом і сказав тихіше:

- я знаю одного пацюка, який знає все на світі. Якщо хочеш, то можемо сходити до нього і спитати про ту країну. Але то не безкоштовно.

- А в мене чого йому дати, я ж кактус.

- Ходімо, запитаємо, послухаємо, що він скаже.

Колька з рудим пішли в підвал будинку. Пройшовши кілька коридорів вони опинилися біля невеликих деревяних дверей. Постукавши тихенько вони ввійшли в кімнату до старого пацюка. Старенький крис сидів на креслі, а навкруги було безліч різних чарівницьких речей.

- Добрий день, дідусю. - привітався кіт, а Колька кивнув мовчки.

- Доброго дня, рудий. Що знов?

- Це мій друг Колька, він мріє попасти в країну кактусів і ми прийшли, бо думаємо, що ви нам допоможете туди попасти.

- Знаю таку країну. Ось тільки попасти туди можна тільки через чарівний портал, бо та країна знаходиться не на нашій планеті.

- Портал так портал. Допоможете нам, дідусю? - сказав кіт.

- Допоможу, але мені треба твої колючки, Колька. - відповів крис.

- Добре, - мовив кактус і дав пацюку жменю голочок.

Старий чарівник поставив якогось горщика, налив туди щось рідке з пляшечки, що стояла на поличці серед безлічі таких пляшок. Потім добавив якоїсь трави і кинув Колькини колючки. Вмить кімната навкруги стала розпливатися, а перед компанією з*явився зелений круглий портал з кучою тоненьких голочок по краю. Крис сказав:

- Стрибай в портал кактусе, а якщо захочеш повернутися назад то візьми колючку і вткни її в землю. Тоді з*явиться портал назад, через який ти зможеш повернутися додому. 

Пацюк відвернувся, щоб дати Колькі колючку, а повернувшись лиш побачив як в порталі зник хвіст рудого.

- Туди не можна котам! - встиг крикнути чарівник і портал закрився...