Казки для дітей і дорослих (вип. 1)

"Я вишнею стати хотіла б ..."

На мотив вірша Лесі Українки
"Хотіла б я піснею стати ..."

Я вишнею стати хотіла б
І квітом кружляти своїм.
Щоб в очі зазирнув він людям
І сльози прикрив їм усім.

Березою — ні, не рябою,
Сережок не зношу її:
Вона причаїлась в діброві,
Як задуми надто чужі.

От я полечу тоді далі,
Кружлятиму наче вві сні, -
І білий мій квіт, мов медалі,
Знайде найсвятіші сліди.

А потім укрию могили
І в затінках смутку душі,
Я знову порину у мрії,
І вихром здіймусь до гори.

Метіллю принесу я Звістку
Народові — яву й живу,
Із ягід сплету я намисто,
І тишу в вишневім садку.

Хрущі загудуть там без страху,
Тривог і гучних стого'н,
А зорі вечірнії чисті
Хай скрасять фрамуги вікон.

Ах, мрії мої, мої мрії!
Допоки тримаюсь я вас -
Мій квіт від морозу не змліє
І віру збереже для вас!

Грудень, 2025, Київська обл.

Подобається

#1725 в Різне
#3126 в Фентезі

Відредаговано: 20.12.2025