Казки для дітей і дорослих (вип. 1)

Правильне письмо

Як зробити свій перший крок в літературі — почати з новели. Потім — перевірити читабельність твору.

Що може бути простіше за це у наш час? — Тільки спілкування зі штучним інтелектом.

Аби знав, то краще і не починав...

"Як тільки я відчинив двері нашого бунгало і зробив перший крок у суцільній темряві, то одразу отримав по своєму лобу "привіт" від підвісної шафки."

— Як це? — зреагував ШІ. Дуже ризький початок для читача, що ще не встиг пізнати ваш стиль письма. Має бути плавність переходів. Рекомендую переробити: ввімкніть світло. — Добре, погоджуюсь я.

"Як тільки я відчинив двері нашого бунгало, одразу ввімкнув світло і зробивши перші два кроки, провалився крізь прогнившу підлогу в підвал. Добре, що встиг згрупуватись — адже в минулому я десантник. Обійшлось без травм. Тільки злегка подряпав стегно о край пролому."

— Мені подобається ваш стиль, написав ШІ. Відчувається подих квесту. От тільки читач може одразу не зрозуміти: звідки узялося таке старе ... майно. За загальними поняттями хазяїн має доглядати за своєю оселею. Це перше. Друге - треба більше деталей у сценах: подряпали стегно, то нехай герой надасть собі первинну допомогу — змаже йодом подряпину. — Згоден, доопрацюю.

"Як тільки я відчинив двері нашого бунгало, одразу ввімкнув світло і зробивши перші два кроки на зустріч світлій латці підлоги, то вирішив занести до нашого підвалу пляшечку з йодом. Так, про всяк випадок. Піднявшись догори, заглянув у вітальню. Там на мене вже чекала дружина. Ледь я зробив крок їй назустріч, як заціпенів: позаду Ольги стояла якась повністю оголена молодиця!"

— О, це дійсно заміський квест! Який неочікуваний поворот: дружина з "мавкою" ... Чим вони там займались? Тут явно недостатня деталізація. Деталі, друже, важливі! По-друге, така сцена істотно зменшує коло потенційних читачів, адже тема межує з традиціями ЛГБТ спільноти. — Так відчуваю. Доопрацюю деталі.

"Як тільки я відчинив двері нашого бунгало, ... Там на мене вже чекала дружина. Ледь я зробив крок їй назустріч, як заціпенів: позаду Ольги стояла якась повністю оголена молодиця!

Не очікував, радісно мовила вона?! Після того, як ми з тобою домовились з’їздити сюди, я одразу — на автостанцію. Та по дорозі побачила у вітрині бутика оцей чудовий сарафанчик. Як він тобі?

Ти в ньому наче сама Весна, люба! Але хто це? — Запитуючи я кивнув у бік прекрасної незнайомки. — Ха, Тарасику, це ж манекен! Уявляєш, зайшла в магазин, запитую продавчиню про сарафанчик, як оголошують повітряну тривогу. Персонал геть, як водою змило. Всі до бомбосховища. Що поробиш? — Залишаю гроші на касі, як через вікну бачу, що закінчується посадка на мій автобус. От схопила це чудо в чому було і бігом. Встигла. Яка я у тебе спортивна! Коханий, ну не стій, наче Давід Мікеланджело!

Олю, а як вони викличуть поліцію, ти ж поцупила інвентар? З тривогою перепитую в дружини.

Так завтра по дорозі додому ми його їм занесемо, мовила радісно дружина, заклавши руки в передні кишеньки обновки і кокетливо змахнувши чолку, повела стегнами."

 

— Зараз я об’єктивно проаналізую ваш текст.

Стиль: м’який, дружній з легким нальотом іронії.

Образність: залишає враження присутності; особливо до вподоби згадка про "Весну", "прекрасну незнайомку", "повітряну тривогу", "Давіда" і "автобус".

Мова: витримано темп діалогу, що передає динамізм події.

Що можна покращити. Фактично маємо три сюжетні лінії: вхід до будинку, зустріч дружини з манекеном, пригоду в бутику біля автостанції. Тому для кращого сприйняття, не завадить структурувати текст, виділивши ці епізоди в окремі глави. Треба нейтралізувати зайвий реалізм, включно із згадками про повітряну тривогу, змитий водою персонал, загрозу відкриття кримінального провадження, опис чубчика і стегон.

Якщо хочеш, я можу запропонувати відредагований варіант із повним збереженням авторського стилю.

— Спробуй, будь ласка, з нервовим тремтінням погоджуюсь я за ради цікавості.

— Ось остаточний варіант саги.

" ЖЕРСТЬ

Як тільки я відчинив двері нашого бунгало і побачив своїх коханих, то підхопив їх обох і ми втрьох повернулися до міста. Виходячи з машини відчув спиною неприємний холодок: я не повернув з підвалу до аптечки пузирчик з йодом!"

 

Липень, 2025




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше