Ти на суші, я на морі, ми не зустрінемось ніяк

... Молода дівчина з чарівною зовнішністю та ідеальними пропорціями античної статуї  повільно йшла по перону залізничного вокзалу, як по подіуму. Пропорції безперечно переживали почуття глибокого розчарування, тому що були оформлені в строгий англійський костюм. У невеликій сумці були документи на ім'я Марини Лаури, банківські картки з солідним вмістом і запрошення на навчання від юридичного факультету Гарвардського університету. Потяг, потім літак, автобус, і минуле життя виявиться відрізаним назавжди. Більше ніколи не буде - морських курортів, яхт і великих теплоходів. Ніяких заходів і світанків на березі моря, басейнів і навіть ванн (всіх цих джакузі з пелюстками троянд та ароматичними свічками!). Тільки душ, холодний та прагматичний. Це рішення прийнято остаточно та оскарженню не підлягає...

...Все починалося, як в казці, та, власне, в казці мабуть і відбувалося. Маленька Русалонька (чомусь згодом названа кінематографістами ім'ям Аріель, що не відповідало дійсності – ну, гаразд) гуляла на хвилях, в останніх променях потопаючого в морі сонця. Сьогодні море було вщерть заповнене вітрилами та чарівною музикою придворного оркестру. Галасливо та метушливо було, як у театрі. Гарний фрегат з файним принцом на борту вийшов у відкрите море, він ніс радість людей. На палубі снували стюарди, розносячи келихи з шампанським і різнобарвне морозиво у вазочках. Вишукано одягнені панянки сміялися, обмахуючись витонченими китайськими віялами. Допитлива ундина підпливла ближче, ігноруючи указ Морського Царя, який забороняє будь-які контакти з людьми. Ось ще, це ж так цікаво! Правда, постріли королівської піротехніки приголомшили та навіть налякали морську принцесу. Як з'ясувалося, не дарма! Морське свято з феєрверком блискавично перейшло до стадії пожежі з корабельною катастрофою, де миттєво загинула велика кількість цих ошатних людей, якi тільки що були щасливими. Файного принца врятувала Русалонька, ризикуючи при цьому життям серед палахтючих уламків корабля. Цю привабну казку знають усі.

Тільки от далі події відбувалися трохи не зовсім таким чином, як заведено уявляти. Хоча, так, принц був доставлений живим і неушкодженим до берега, просто на палацовий пляж. Задоволена рятівниця, з почуттям виконаної примхи, махнула хвостом і зникла в глибині. Затриматися з файним принцом, що підкорив її уяву? Залиште ці дурниці: кохання морської принцеси - штука самодостатня, як і сама майбутня володарка морів і океанів, і не потребує ані  прив'язі, ані прихильності!

... Як же вона була здивована, коли феєрверки, пожежа та корабельна троща повторилися з убивчою точністю всього через декілька днів! Русалонька знову врятувала принца. І відтодi цей жах почав відбуватися з нею регулярно. Рятувати принца ставало все важче, все частіше вона, знесилена, занурювалася з ним на дно. Все більше і більше часу принц перебував під водою, але - диво, - він залишався живим! І навіть якось дихав під водою! Русалонька незмінно повертала його на берег. Наступного дня все повторювалося знову. Одного разу він відкрив очі прямо під водою і промовив: «Риба моя! Як мене заводять такі холодні штучки, як ти, з великими хвостами! ». Погляд його був при цьому каламутний та недобрий. А ще він небезпечно клацнув зубами. Іноді він бурмотів дивні слова: «Я на суші, ти на морi, ми не зустрінемось ніяк...»

Коли Русалонька принципово не підіймалася з глибини, то вранці наступного дня вона бачила, як принц спокійно розгулює по дну.

Розумiння було внесено рибою - вченим секретарем (іноді вона навіть друкувала наукові статті через підставних осіб у журналі «National Geographic»):

- Хлопець знаходиться під дією важких наркотиків, які виробляють з водоростей морського кактуса (і замішана в цій брудній справі Морська Відьма). Випадок виявився нетиповим, бо жертви швидко розлучаються з людською душею від його дії та гинуть. Найзатятіших з них ваблять зарості цієї рослини на дні, вони кидаються в воду та потопають. Цей же хлопець був спочатку «з вогником», це він сам навмисно влаштовував аварії корабля. Додатково він ще придбав частину волі морської істоти, натомість людської душі, що вислизала. Випадково. І це зробили ви, принцеса, своїм бажанням врятувати його!

Русалонька почала регулярно підкидати принца на пляжі гарних принцес різних королівств - у надії, що їх кохання поверне йому людське життя та душу. Але її незмінно чекало розчарування. Земні принцеси були досить практичними особами та відчували підступ, тому ввічливо виставляли принца за межі своїх королівств. Своїх проблем вистачає, державі потрібна тверда рука, і кого цікавить чуже горе! Принц призвичаювався до дна моря, став шукати Русалоньку та переслідувати її своєю присутністю. А ще вона просто змучилася, виганяючи його з заростей морського кактуса. Потім довелося викуповувати його таємно та неодноразово у Морської Відьми, це було соромно та лячно У хід мало не пішла її царська діадема, але тут скандал дійшов до Морського Царя. Русалоньку викликали на перламутровий килим, куди була поспiхом зібрана вся вчена рада морського світу.

- Біда в тому, дитинко, що ми не можемо повернути цього перевертня до світу людей. Якщо уявити навіть, що ми будь-яким засобом заборонимо йому кидатися у воду, до своєї біологічної смерті він завдасть дуже багато шкоди. Ти уявляєш цей потенціал небезпеки, коли він серед людей буде періодично перетворюватись на акулу? Або на крокодила? Морським мешканцям він поки що не може завдати шкоди, якщо вас ізолювати один від одного (його тепер притягує та підтримує в воді твоя воля, а воля - не вирішення людини, її не можна змінити). Ти ніколи не станеш морською царицею, інакше він, володіючи часткою твоєї волі, перетвориться в катастрофічне чудовисько, напевно - в гігантського спрута. Ти будеш жити на самоті, у віддаленому палаці, а чудовисько не підпустять до тебе близько. В небезпецi будуть тільки люди в морi та їхні кораблі, на них і буде полювати цей монстр. А далі - час покаже. Нейтралізувати чудовисько зовсім ми не можемо, тому що ви обидва змушені ділити ту ж  саму морську воду, адже власне вона підтримує твою волю. Від цього ніяк не втекти та не упливти.