Діалектика круглої шари

У глухому селі, за синіми морями та чорним лісом жили – були собі Дід та Баба. Розваг у селі ніяких не було, та й культурне життя в окрузі на різноманітність не страждало. Якось каже дiд своїй бабі: бажаю, мовляв, чогось новенького. А ти піди, пошкрябай по засіках - фільмотеках, дискетах і касетах - може, що й нашкрябаєш. Стара так і зробила, від пилу обтрусила та притягла йому все, що по засіках знайшлося. Старий це знайдене в цифровий формат перевів і на свій старовинний комп'ютер завантажив. Сіли вони з бабою разом - фотошопом балуватися, результат сподобався. Тоді старий програму візуалізації підключив і запустив рендерінг, а сам спати пішов (комп'ютер - то у нього теж старенький був, можна казати - одноліток). Вранці дід ще прокачав героя та зацінив свій твір. Герой вийшов на диво реалістичний, тільки дивний - круглий, без рук та без ніг, але з обличчям і посмішкою голлівудською до вух. Колобок, та й годі. А ще на спині (якщо тут взагалі про спину казати можна) знак «інь - янь» намальований. Дід програмі повелів, щоб герой ідеальним був... Щось програма візуалізації перемудрувала та до такого рівня достеменності модель довела, що Колобок з монітора вистрибнув і зажив власним життям! Ось дива - то! Хоча, йди його знай - дива або високий професіоналізм: дід в молодості таким геймером був, вищого рівня. І хакером теж, якщо потрібно. А що ще в селі глухому робити довгими, зимовими вечорами?

Дід частенько візуалізаціями балувався. Одного разу захотів бабку порадувати - справжня внучка вийшла. Щоправда, Снігуронька. Справа була жарким літом, і дід комп'ютер з візуалізацією в холодильник поставив, щоб він не перегрівався. Ось внучка й вийшла заморожена. Теж непогано, тепер в Ісландії живе, дідові з бабою листівки з викликами шле.

Колобок непосидючий такий виявився, цілими днями по селу катається, в ліси та в поля укочується, тільки ввечері в хату до творців повертається. Сільськїй громадськості він відразу до душі припав, все його шанують і в гості звуть. Слава про нього швидко по околицях розлетілася. І виявилася у Колобка особливість цікава - все він про всіх знає: хто - про що думає, про що мріє, і на що сподівається. Слухом, кажуть, земля повниться. А Колобок, як раз, по землі й катається безвідривно. Чує, як трава росте, як зерно пробивається. Відчуває, як лід на річці тріщить. Розуміє, про що народ мовчить... Цінна якість виявилася, рідкісний фахівець (а може, рідкоземельний?).

Почали його важливі організації на роботу зазивати та гонорари великі платити за вміння визначити, чого нині народ найбільше хоче. Ось Колобок і загордився та одного разу від діда з бабою покотився - в невідомі далi, кращого життя шукати. Котиться Колобок по великій дорозі, а назустріч йому Заєць, менеджер середньої ланки (це він так думає про себе). Заєць на великій дорозі не дарма тупцює, він народу чудодійні пигулки втюхує (що чудодійні - це теж він так думає). Торгувати можна було б і на базарі, тільки хитрий маркетинг не дозволяє: треба так повний кейс пигулок комусь продати, щоб ще покупця за аналогічні дії як би на роботу прийняти, щоб потім відсоток від його продажів отримувати... Заморська технологія, одним словом. А тут такий кадр безцінний сам в лапи котиться! Та з його розумінням, що народу потрібно (сказати, хоча б) ми ж продаж у сто крат збільшимо швиденько! Тільки шкідливий Колобок не погоджується на технологію. Купувати нічого не став категорично, покатався - покатався поруч з Зайцем, свій відсоток збив і покотився далі по дорозі. Кілометрів через п'ять зустрівся йому на дорозі начальник відділу страхової компанії Вовк. Солідний пан, при краватці та в костюмі, даром, що спека на вулиці - на всі ґудзики застебнутий. Повторилася та ж сама історія. Контракт Колобок підписувати не став, а за посередницькі послуги відсоток від продажу страховок збив. І далі покотився, від важливості своєї персони роздувшись неймовірно. А далі він побачив великого директора величезного рекламного агентства з іноземними інвестиціями сера Медведя. Не чекаючи запрошення, Колобок впевнено запропонував свої послуги на умовах фрілансу, і гонорар зажадав, щоб заплатили вперед. Сер Ведмідь, скільки не торгувався та не наполягав на контракті з додатком про конфіденційність і відмовою від авторських прав на рекламний продукт на користь компанії, дебати з Колобком програв. І то казати, фахівець душ людських такого рівня може диктувати умови кому завгодно! Загалом, гонораріще Колобок отримав солідний. А зобов'язань, за якими згодом залучити можна - ніяких. Попрацював Колобок ні добре, ні погано, на Медведя - і далі покотився, коли набридло. Покатався по дорогах собі на втіху, а потім закотило його до політтехнологів. Вибори як раз були на носі у пані Лисиці - головного політтехнолога всієї держави. Тому був потрібний їй висококваліфікований аналітик, фахівець по народним мріям. Краще Колобка і не знайти.

Колобок, звичайно, свої умови Лисиці викотив, але вона і не торгувалася. У загальному,у вдарили по руках (хоча рук у Колобка ніяких і не було). І пішли гарячі трудові будні: Колобок кілометрові звіти строчить, а в них народні сподівання  та мрії перераховує й аналізує. А Лисиця йому зустрічно документи з фінансовим обґрунтуванням цих самих сподівань підсовує - на підпис. А потім разом йдуть на зустріч з виборцями, мітинги та інші розваги. Звикає Колобок до Лисиці, поступово в руки йти став - щоб краще йому народ було видно. Потім Лиса запропонувала йому свій ніс в якості трибуни для спостереження за електоратом. Так і ходили - Лиса, а Колобок у неї на носі.

Щастя виявилося недовгим - акурат у розмірі виборчої кампанії. В один чудовий день, все закінчилося, Колобок навіть не зрозумів - виграв їх підшефний кандидат або програв. Що ж, Колобок зажадав у Лисиці остаточного розрахунку, бо справно та щодня отримував якісь добові (цілком пристойні, між іншим!). На це Лиса витягнула всі фінансові звіти, підписані Колобком і заявила, що саме ці цифри Колобок повинен обдуреним виборцям, бо їх мрії розбиті в прах (а відповідає за це, чомусь головний спеціаліст з цього питання). Таким чином, повинен тепер Колобок народу, як земля - колгоспу. А Лисиця, чомусь виявилася відповідально – уповноваженою особою за відшкодування народу  шкоди. Загалом, обібрала вона Колобка до нитки, практично зжерла з тельбухами. Ледве - ледве Колобок ноги забрав. Прибіг він у рекламне агентство сера Медведя, а там не беруть його на роботу! Кажуть, кому тепер потрібен фахівець, який зрадив мрії народу? А ще кажуть - пройшла мода на круглі та овальні форми. Нині в тренді Чорний Квадрат Малевича та Піраміда Хеопса. Ось так. Колобок бігом до Вовка понісся. А там – та ж сама історія! Кажуть, що кругле асоціюється у клієнтів з круговою порукою та не сприяє обсягам продажів. Побіг Колобок Зайця шукати - не знайшов. Заєць бідував – тинявся та поїхав за три моря, туди, де заморський мережевий маркетинг вигадали. Там, кажуть, купують.