- Ну а як щодо неї? Вона також тебе любить? – не витримав мовчанки принц.
- Не знаю. – сумно тис плечима дракон. – Напевне, ні. Вона – принцеса, красуня. А я… Та я й не сподіваюся на взаємність. Моя любов проста і вона нічого не чекає, не нав'язує, не вимагає… я любитиму її незалежно від того поруч вона чи далеко, щаслива чи засмучена, спокійна чи роздратована, любить мене чи ненавидить. – останнє слово стало каменем у горлі.
- Я теж так колись кохав. – вставив принц побачивши що дракон геть розкис. – І що це мені дало? Розбите серце. – спроба підтримати виявилася невдалою.
- Розбите серце по собі залишає пристрасть. Істинна любов не робить боляче. Вона приносить тільки радість. В таких почуттях немає місця зраді, злорадству, гордості чи бажанню помсти. Вона не напастує й не сердиться, не бажає зла. Вона завжди готова до самопожертви і радіє коли об'єкту твоєї любові добре. – в повітрі повисла мовчанка.
Кожен думав про своє. Принца шокували слова дракона, ну не чекав від дикого звіра такої високої душевної організації. Його ж серце давно закам'яніло, як стіни їхнього замку. Він звісно розумів почуття дракона, але йому не хотілося повертатися додому нізчим. Адже там чекають на героя, який вирвав прекрасну царівну з лап дикого звіра. А тут бач, як все заплуталося… та все ж він вирішив прийняти ще одну спробу.
- А якщо вона сама захоче піти? – зайшов він з іншого боку.
- Тоді я її . – важео зітхнув дракон.
Мабуть вони ще довго б так сиділи і розмовляли, якби не…
Дракон відчув, як його міцно обхопили тендітні жіночі руки і до горла торкнулося холодне лезо ножа.
- Принц я така рада, що ти мене знайшов! – закричала молода принцеса. – Не переживай, удвох ми швидко з ним справимося!
Принц підскочив і з переляку замахав руками.
- Ну що ти, навіщо ж його вбивати?! Зараз у світі все вирішує дипломатія. Я майже з ним домовився…
- Правда? – вона попустила захват і відвела ніж.
Хлопець мимоволі забувся дівчиною. А плітки то ж не підвели, - подумав він. Струнка тендітна шатенка з великими блакитними очима і білою наче фарфор шкірою. От пощастило…
Вона кинулась йому в обійми і солодко потягнула.
- Я знала, що ти по мене прийдеш! І тобі абсолютно все одно, що мої батьки збанкрутіли…
- Стоп, стоп, стоп! – він відчепив від себе довгі дівочі руки. – Як це банкрути?
- Ну це ж насправді не важливо. – протягнула вона невимушено. – Адже гроші не перепона справжнім почуттям і ти не такий, як інші. Тебе не лякає те, що я незаконно народжена від коханки свого батька. Мачуха відправила мене сюди аби про це ніхто не дізнався, в надії, що не знайдеться сильніший за дракона. Але ж ти прийшов по мене і…
- Так, так, так… почекай. Тобто, ти не справжня принцеса?
- Наполовину. – сумно сумно відповіла та.
- І придане за тебе не дадуть?
- Ні. – захитала вона головою.
- То що Ви тут мені голову морочите?! – заверещав принц. – Я думав, тут серйозні люди, які розуміють важливість такого бізнес проекту як злиття двох королівств! А вони мені тут цілий день мізки про кохання промивають! Та ну Вас. – він розвернувся, скочив на коня і погнав у лісову чащу.
#8378 в Любовні романи
#2022 в Короткий любовний роман
казки для дорослих, старі історії на сучасний лад, кохання всупереч обставинам
Відредаговано: 06.10.2022