3

Всі присутні не звернули уваги на сказані слова лише священник на хвилину замовк.

Ернесто пам*ятав той день. Тіла жінок й скарби, що вони витягли із Храму богині Баст. Він посміхнувся. Священник дістав єдине, що він лишив собі, нагороду.

• Да прокляне вас богиня Баст!-кричали покійниці.

“ Померти за якусь шалудиву кицьку”- подумав священник.

Єлена шукала очима поле для гольфу. Поруч знаходилися столики. В затінку сиділи благородні дами.

Перстень Баст завібрував. Дівчина зробила підніжку одному із офіціантів, на неї вилилися напої.

• Ти що сліпий? Не бачиш куди йдеш?- кричала вона.

Одна із дам зиркнула на неї, та потім продовжила розмову.

• Куди я маю, в такому вигляді подітися! Іменем...- Єлена заткнулася. ЄЛЕНА не знає про Гліаб- Господа. Нова сукня...

Офіціант втік. Єлена дістала із сумки носовичок в спробі відтерти плями. До вух долинули голоси.

• Це вона. Донька багатого вдівця?

  • Така неоковирна...

    • Тепер змушена буде вертатись, сукня то для бідноти...

    Єлена замотала перстень у хустинку.

    • Ей. Підійдіть сюди...

    -Ви ж донька багатого вдівця- запитала жінка, що була дружиною Генерала.

    • В мене немає батьків- Єлена намагалася побороти непрошені спогади.- В крайньому разі я їх не знала.

    Ніс розривав різкий запах парфумів.

    Вони розглядали її із-під опущених віял.

    • Я перепрошую, мені потрібно поїхати перевдягнутися.- Єлена розвернулася йти.

      • В мене в палатці є іще одна сукня.

      Єлена перевдягнулася у сіру сукню. Дами посміювалися.

      • Ви завжди любили благодійність.

      Єлена поглянула на свої очі вони звузилися. Нігті почали перетворюватися на кігті.

      Єлена вийшла із палатки.

      • Непогано,-критично оглянула її дама.- Ну що ж продовжимо нашу трапезу- вона мило посміхнулася.

      “ Терпи, Іменем Баст Терпи”- благала вона про себе.- “ Їм потрібен клоун”

      До їх столика підставили іще одне крісло. Єлена присіла, розглядаючи напій- вино.

      • Щось не так?- саркастично запитала дружина Генерала.

        • Знаєте, я краще б випила кави,- сказала Єлена.

          • Кави,- сказала одна із дам і голосно засміялася.

          • Ти зовсім не дбаєш, про своє здоров*я- звернулася дружина Генерала до чоловіка що підійшов до них і поцілував її у руку.

          Єлена поглянула йому в очі. Він розмовляв із однією із жінок Гліабу. Тою, що зрадила їх. Всередині неї закипіли емоції.

          • Єлена. Єлена Гавейн.- сказала дівчина.

          Єлена сиділа у кареті, вона мовчала.

          Слідуй шляхом Трьох- згадала вона слова останньої жриці.

        • ІІІ

          Єлена прокинулася на світанку. До її вуха долинув крик. Хтось сварився одне з одним.

          Молодий хлопець поклав їй під двері картонний конверт.

          Вона спустилася на перший поверх.

        • Запрошення на День Міста- сказав дворецький й простягнув Хазяйці. Єлена поглянула на вкрите візерунками запрошення на якому темно-синіми літерами були витіснені слова:

        • Єлена Гавейн, ми маємо честь запросити вас на зустріч із мером з нагоди дня заснування. Першу частину буде відкрита для простих жителів міста, а далі відбудеться прийом для обраних.

          Єлена підійшла до каміну. Якже вона бажала їх спалити.

          Єлена розглядала вуглинки на підлозі каміну. Присівши на підлогу,вона провела рукою над вогнем.

        • Через годину почнеться служба,- сказала Єлена.

        • Єлена цього разу вирішила пройтися через базар. Біля ятки із яблуками, вона побачила того самого немічного, що стояв у дверях церкви минулого разу.

          Він стояв обпершись на коштур й із байдужістю дивився в одну точку. Єлена стояла із іншого боку прилавку й кинула на стіл декілька монет.

          Вона наказала продавчині мовчати та махнула рукою та пішла геть. В її вухах знову чулися крики.

        • Каліка простояв на одному місці іще півгодини. І незнайомець рушив у невідомому напрямку.

          Кицька побігла за ним вздовж вулиці. Він вийшов на інший бік від базару.

          Кицька стрибала дахами. Каліка повернув ліворуч, пройшов повз одну із жебрачок. Зробив декілька поворотів й опинився поруч із каналізацією.

          Він відтягнув важіль й люк відчинився.

          Кицька зістрибнула вниз й розглядала як каліка чортихаючись опустився на дно.

          Каліка простояв на одному місці іще півгодини. І незнайомець рушив у невідомому напрямку.

          Кицька побігла за ним вздовж вулиці. Він вийшов на інший бік від базару.

          Кицька стрибала дахами. Каліка повернув ліворуч, пройшов повз одну із жебрачок. Зробив декілька поворотів й опинився поруч із каналізацією.

          Він відтягнув важіль й люк відчинився.

          Кицька зістрибнула вниз й розглядала як каліка чортихаючись опустився на дно.

          Каліка простояв на одному місці іще півгодини. І незнайомець рушив у невідомому напрямку.

          Кицька побігла за ним вздовж вулиці. Він вийшов на інший бік від базару.

          Кицька стрибала дахами. Каліка повернув ліворуч, пройшов повз одну із жебрачок. Зробив декілька поворотів й опинився поруч із каналізацією.

          Він відтягнув важіль й люк відчинився.

          Кицька зістрибнула вниз й розглядала як каліка чортихаючись опустився на дно.