4

Фріга розглядала цих трьох вони були гарні нічого не скажеш, золоте волосся, зелені очі. Чарівна посмішка. Одін тримав її за руку. Озирався, на дружину з того часу, як їхній шлюб був розірваний а потім скріплений минуло два дні.

Фріга ніколи не сприймала зради чоловіка серйозно чим дивувала усіх інших богів. Вона обережно встала з-за столу й підійшла до краль. Відвела у коридор й абсолютно рівним голосом сказала:

-Одна ніч із королем богів піщинка у пісках пустелі,- дівчата опустили очі.

Фріга витягнула із рукава одну із найкрасивіших корон розшитими смарагдами

• Це пасуватиме любій із вас.

  • Мамо,- почула вона голос сина.- Отець, кличе тебе...

  Фріга кинула у сейф зв*язку проржавілих чорних ключів зі слідами краплин крові.

  • Комбінацію знаю лише я,- Квасір хотів щось заперечити та Фріга додала:- Грейс немає нічого знати, хоч ти й забов*язаний їй життям.

  Грейс вийшла до входу у дитячий торговий центр, де мала працювати аніматором до Дня Літер.

• Грейс витирала із обличчя сльози. Її дім розгромили, а всіх хто був із нею вбили. Єдине, що вона залишила на згадку був перстень.

  Грейс водила хоровод із дітками. Праворуч та ліворуч від неї були дівчатка й співали пісню про пригоди Літери Бі.

  Вона ховала сльози в очах й трималася за спину лицаря що її віз.

  Грейс розправила плечі й вийшла із будівлі, повз неї проходили люди. Дівчина допивала кружку лате.

  Дівчина відчула, що за нею спостерігають. Грейс не вміла оборонятися, тому сховалася за рогом й чекала. Хвилин через сім вийшов на світло чоловік одягнений у сірий одяг.

• Все буде добре-шепотів нападник, та Грейс йому не довіряла. Раптом вона згадала, що в каблучці мама тримала залишки порошку.

• Грейс кинула пекучу піщину йому в очі та зістрибнула із коня дороги.

  Він це чи ні- подумала дівчина. Чоловік дивився прямо на неї, та складалося враження що не бачить.

  Грейс бігла, що мала сили позаду чулися крики та можливо їй так здалося.

  Грейс поцілувала перстень матері.

  Вона заплющила очі. Нужбо підкажіть мені що робити,- у відповідь тиша. Раптом, біля її правої ноги, у цементі, Грейс помітила клаптик зеленої трави.

  Дівчина присіла біля неї, за спиною шелестів вітер. Незнайомець залишив її саму.

  Грейс витирала із обличчя сльози. Її дім розгромили, а всіх хто був із нею вбили. Єдине, що вона залишила на згадку був перстень.

  Грейс водила хоровод із дітками. Праворуч та ліворуч від неї були дівчатка й співали пісню про пригоди Літери Бі.

  Вона ховала сльози в очах й трималася за спину лицаря що її віз.

  Грейс розправила плечі й вийшла із будівлі, повз неї проходили люди. Дівчина допивала кружку лате.

  Дівчина відчула, що за нею спостерігають. Грейс не вміла оборонятися, тому сховалася за рогом й чекала. Хвилин через сім вийшов на світло чоловік одягнений у сірий одяг.

• Все буде добре-шепотів нападник, та Грейс йому не довіряла. Раптом вона згадала, що в каблучці мама тримала залишки порошку.

• Грейс кинула пекучу піщину йому в очі та зістрибнула із коня дороги.

  Він це чи ні- подумала дівчина. Чоловік дивився прямо на неї, та складалося враження що не бачить.

  Грейс бігла, що мала сили позаду чулися крики та можливо їй так здалося.

  Грейс поцілувала перстень матері.

  Вона заплющила очі. Нужбо підкажіть мені що робити,- у відповідь тиша. Раптом, біля її правої ноги, у цементі, Грейс помітила клаптик зеленої трави.

  Дівчина присіла біля неї, за спиною шелестів вітер. Незнайомець залишив її саму.

  Грейс витирала із обличчя сльози. Її дім розгромили, а всіх хто був із нею вбили. Єдине, що вона залишила на згадку був перстень.

  Грейс водила хоровод із дітками. Праворуч та ліворуч від неї були дівчатка й співали пісню про пригоди Літери Бі.

  Вона ховала сльози в очах й трималася за спину лицаря що її віз.

  Грейс розправила плечі й вийшла із будівлі, повз неї проходили люди. Дівчина допивала кружку лате.

  Дівчина відчула, що за нею спостерігають. Грейс не вміла оборонятися, тому сховалася за рогом й чекала. Хвилин через сім вийшов на світло чоловік одягнений у сірий одяг.

• Все буде добре-шепотів нападник, та Грейс йому не довіряла. Раптом вона згадала, що в каблучці мама тримала залишки порошку.

• Грейс кинула пекучу піщину йому в очі та зістрибнула із коня дороги.

  Він це чи ні- подумала дівчина. Чоловік дивився прямо на неї, та складалося враження що не бачить.

  Грейс бігла, що мала сили позаду чулися крики та можливо їй так здалося.

  Грейс поцілувала перстень матері.

  Вона заплющила очі. Нужбо підкажіть мені що робити,- у відповідь тиша. Раптом, біля її правої ноги, у цементі, Грейс помітила клаптик зеленої трави.

  Дівчина присіла біля неї, за спиною шелестів вітер. Незнайомець залишив її саму.

  Грейс витирала із обличчя сльози. Її дім розгромили, а всіх хто був із нею вбили. Єдине, що вона залишила на згадку був перстень.

  Грейс водила хоровод із дітками. Праворуч та ліворуч від неї були дівчатка й співали пісню про пригоди Літери Бі.

  Вона ховала сльози в очах й трималася за спину лицаря що її віз.

  Грейс розправила плечі й вийшла із будівлі, повз неї проходили люди. Дівчина допивала кружку лате.

  Дівчина відчула, що за нею спостерігають. Грейс не вміла оборонятися, тому сховалася за рогом й чекала. Хвилин через сім вийшов на світло чоловік одягнений у сірий одяг.

• Все буде добре-шепотів нападник, та Грейс йому не довіряла. Раптом вона згадала, що в каблучці мама тримала залишки порошку.

• Грейс кинула пекучу піщину йому в очі та зістрибнула із коня дороги.