Казки де живе надія

"Оленка і крила з надії"

Оленка була тихою дівчинкою, яка дуже мріяла літати. Вона часто дивилась у небо, спостерігала за птахами й шепотіла:

— Якби в мене були крила…

Але Оленка мала слабкі ніжки, і навіть ходити їй було важко. Деякі діти насміхалися, а інші — просто жаліли. Але дівчинка не злилась і не сумувала. Вона завжди допомагала іншим: піднімала книжки, підгодовувала цуценят, малювала листівки для стареньких.

Одного ранку вона прокинулася й побачила за спиною… маленькі срібні крила! Вони тремтіли, немов зроблені з ранкової роси.

— Це дар за твоє добре серце, — прошепотів вітер.

З кожною доброю справою крила ставали більшими й міцнішими. І ось одного дня Оленка справді злетіла — високо, легко, щасливо. А діти, які сміялися, тепер захоплено дивилися в небо.

Вона не стала супергероєм. Вона просто б

ула доброю.

Казка про Оленку навчає, що добро завжди має силу — воно дає "крила", навіть якщо інші їх не бачать. Щирість і турбота про інших — це справжнє диво.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше