Казки де живе надія
"Тимко і ґудзик часу"
У Тимка був дуже дорогий дідусь — веселий, з добрими очима, який розповідав цікаві історії про своє дитинство. Одного разу, перебираючи старі речі, Тимко знайшов стару дідусеву сорочку. Один ґудзик на ній блищав особливо яскраво — наче був новим.
— Це мій ґудзик часу, — усміхнувся дідусь. — Якщо ти колись дуже захочеш щось змінити, просто доторкнись до нього.
Тимко не повірив, але взяв сорочку й ґудзик із собою.
Наступного дня дідусь засумував:
— Колись я посварився з найкращим другом і більше його не бачив… Якби можна було повернути час…
Тимко подумав про дідусеві слова — і торкнувся ґудзика. І раптом опинився в далекому минулому, у дворі, де бігали діти. Серед них був молодий дідусь — і його друг Славко. Вони щось не поділили й ось-ось посваряться…
— Зупиніться! — вигукнув Тимко. — Друзі — найдорожче, не витрачайте роки на образи!
Хлопці здивовано подивились на нього, і… посміхнулись один одному. Сварка не сталася.
Ґудзик засвітився, і Тимко знову був удома. Дідусь сидів щасливий — і в руках тримав листа.
— Славко написав! — радісно сказав він. — Після стількох років… Як ти гадаєш, це диво?
Тимко усміхнувся:
— Це сила дружби й серця.
Ця казка навчає, що цінність дружби та родинної пам’яті — безцінна. Вона вчить не тримати образи, прощати та берегти тих, кого любимо.
#1788 в Різне
#377 в Дитяча література
Відредаговано: 15.05.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
