Казки де живе надія

"Арсен і ліхтарик надії"

У маленькому містечку, де дощ ішов майже щодня, жив хлопчик на ім’я Арсен. Він був добрий і розумний, але часто сумував. Йому здавалося, що нічого навколо не зміниться, що люди байдужі, а мрії — це просто казки.

Одного вечора Арсен гуляв біля старого горища і знайшов там старенький ліхтарик. Він був запилений і виглядав зовсім звичайно. Та коли хлопчик взяв його в руки й подумав: «А що, як я зможу зробити світ трохи кращим?» — ліхтарик засвітився теплим золотим світлом.

З того часу Арсен носив ліхтарик із собою. Він світився щоразу, коли хлопчик допомагав іншим: коли підтримав друга, коли підбадьорив бабусю, коли подарував посмішку сумному перехожому.

Та одного разу ліхтарик згас. Арсен злякався: «Невже я більше не вмію надіятись?» Але тоді він побачив, як інші діти, натхненні його прикладом, почали творити добро. Хоч ліхтарик і не світив, його тепло залишилося в серцях інших.

І тоді Арсен зрозумів: справжнє світло живе не в речах — а в серці кожного, хто не втрачає віри в добро.

Казка про Арсена і ліхтарик надії навчає вірити в себе, не втрачати надії та творити добро. Вона показує, що навіть один добрий вчинок може запалити світло в серцях інших і змінити світ на краще.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше