Казки де живе надія

"Зоряна — дівчинка з неба"

Одного вечора, коли небо вкрилося зорями, маленька дівчинка на ім’я Марічка побачила, як одна зірка впала просто за пагорбом. Вона тихенько вислизнула з дому і побігла туди. Але замість зорі знайшла дівчинку в блискучому срібному плащі. Її очі сяяли, наче нічне небо, а волосся мерехтіло, як зорі.

— Ти хто? — здивовано запитала Марічка.

— Я Зоряна. Я впала з неба випадково. Але тепер не знаю, як повернутися.

Марічка запропонувала їй залишитись у себе. Зоряна навчила дівчинку бачити красу у дрібницях — слухати вітер, помічати посмішку, дякувати за сонце. Вона допомагала іншим дітям мріяти, не боятись бути собою й ділитись добром.

Одного ранку, коли небо знову засяяло особливо яскраво, Зоряна сказала:

— Я мушу повернутися. Але я залишу світло в кожному серці, яке навчилося мріяти.

Вона піднялась у небо, і на тому місці залишилася маленька зірка — така, як і кожна добра справа, що залишає слід у світі.

Казка про Зоряну — дівчинку з неба навчає мріяти, бути добрими, щирими та уважними до світу навколо. Вона показує, що навіть найменші добрі вчинки можуть засвітити світло в серцях інших, а справжня краса — у душі та доброті.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше