Журлики, хоч це і незвичайні створіння, проте також, як і ми, навчаються в школах та мають канікули, які розпочинаються в них весною і тривають до середини літа. В одній із таких шкіл мешкає журлик на ім’я Брундик. Він блакитного кольору, спокійний та дуже пухнастий. Він навчається в школі вже чотири роки. Брундик дуже зрадів, коли дізнався, що вихідні вже завтра! Він домовився зі своїми найкращими друзями,його однокласниками, почати відпочинок з першого ж дня канікул.
Його друзі, їх було троє: Молька – ніжно-фіолетового кольору, немов пушинка, Фрутик- зелененький з великими круглими окулярами і Файлик – яскраво-червоний з запальним характером, - завзято підтримали свого друга. Вони вирішили зробити невеличкий пікнік і пішли до Карнавальських гір. Це дуже красиві і відомі на всю їхню країну гори. Дорослі постійно розповідають журликам, що там мешкає велетень, котрий не дуже полюбляє гостей, але діти звичайно цього не сприймають всерйоз. З часом вони й взагалі забувають цю легенду.
Чотирьох друзів вже не лякала ця історія і тому наступного ж дня вони вирушили до гір. Дорога, як на диво була хорошою і вони всі швидко дійшли до самого підніжжя найвищої гори. Мольці- їхній подрузі- прийшла така ідея:
— А що, як ми піднімемося на вершину цієї гори?
Файлик з Брундиком разом їй відказали:
— Давайте!
— Там, Журлики (частинадо речі,дуже тепло – доповнив Фрутик.
З цими словами друзі вирішили піднятися на вершину Пір’їни- найвищої серед Карнавальських гір.