Давним давно, навіть ніхто вже й не пам’ятає коли, тай хто, посадив вербу. Але росла вона край чудового села, на мальовничій галявині, біля милозвучного струмочка.
Взимку, верба засинала і їй снилась весна, яка прийде та розбудить її, від довгого сну.
А коли приходила весна і дув тепленький вітерець, верба прокидалась. Раділа промінцям сонця, які весело стрибали по її гілочках. Вітерець виспівував їй пісень, забавляючи, а струмочок тихенько дзюрчав, займаючись своїми важливими справами. Але вербі дуже подобалось дивитись за серйозним струмочком, та за маленькими рибками. Які бавляться в ньому.
Так проходив день за днем. Верба веселилась зі своїми друзями вітерцем, струмочком та сонячними промінчиками. Іноді до неї прилітали пташечки, гойдались на гіллі та співали свої пісень.
Аж одного теплого дня, увагу верби привернув чудовий спів. Невідомий їй раніше. Він лунав десь зовсім поряд. Верба намагалась розгледіти тих хто так гарно співає. Аж раптом спів зник.
Верба до самого вечора чекала щоб почути цей чудовий спів знову. Але він не з’явився.
А на наступний день, вона знову почула чудовий спів. Проте і цього разу їй не вдалось побачити, хто ж так чудово співає.
Тепер верба щодня чекала, тих чиї голоси її чарували, вона заслуховувалась ними.
Одного дня, вона побачила під своїми гілочками дівчат, ті сховались від дощу. Вони веселились, сміялись, а потім заспівали.
Верба зраділа, почувши знайомі голоси, які чарували її своїм співом вже багато тижнів.
Дощ не стихав. Верба прикривала своїми гілочками дівчат, щоб вони не змокли.
А коли блиснуло сонечко, та дівчатка рушили йти. Верба, промовила до них.
- Дівчатка, приходьте до мене частіше. Я так полюбила ваш спів.
Дівчата, усміхнулись та пообіцяли приходити, співати. І дотримались слова.
Відтепер вони щодня сиділи під вербою та співали їй пісень.
І ось одного дня верба вирішила зробити подарунок дівчаткам. Коли ті доспівали свою пісню. Верба простягнула їм подарунок. Чудові сережки схожі на маленькі вербові котики. Дівчатка взяли подарунок, подякували вербі.
Відтоді маленькі дівчатка, стали найкращими подругами вербі. І ще багато років радували її своїм співом. Та дякували за такий чудовий подарунок.