Казка про Світло і Різдвяну Зірку
Розділ 18: Відлуння Надії
Ліна раптом озирнулася на свою порожню, темну кімнату. Вона відчула гостру потребу змінити атмосферу. Промінь Зірки, невидимий, але потужний, розтопив частину її смутку, залишивши порожнечу, яку не можна було більше заповнювати відчаєм. Її погляд ковзнув по закритих шторах, які приховували нічне місто, і по вимкненому верхньому світлу. Ця темрява, яку вона свідомо обирала, тепер здавалася чужою і ворожою.
"Як тут... похмуро," — прошепотіла вона, і це було перше її щире зізнання за весь вечір. Ліна, яку щойно сколихнуло тепло, що принесли друзі та брошка, не могла більше терпіти цю сірість. Вона швидко підійшла до вікна, різким рухом відкинула важкі штори, і кімнату залило тьмяне, але чисте світло вуличних ліхтарів та мерехтіння зірок.
"Зараз! Світло!" — сказала вона, і її голос став набагато рішучішим. Вона потягнулася до найближчого вимикача, а потім згадала про свою маленьку коробку з гірляндами, яку заховала в шафу. "Почекайте, я... я мушу щось зробити." Аня та Артем, спостерігаючи за цим раптовим, енергійним перетворенням, обмінялися радісними поглядами. Магія спрацювала, розбудивши в Ліні відлуння надії та бажання жити.
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
