Розділ 2: Червоний Оксамит

Аня одягла своє улюблене різдвяне вбрання – червону сукню з білим пухнастим оздобленням та чорним поясом, як у Снігуроньки. Це була не просто сукня, а втілення її новорічного настрою, рішучий крок від буденності до феєрії. Тканина, схожа на м’який оксамит, приємно прилягала до шкіри, а глибокий, насичений червоний колір, здавалося, увібрав у себе світло всіх ялинкових вогників.

​Вона повільно обернулася перед великим дзеркалом, милуючись своїм відображенням. Біле, наче сніг, хутряне оздоблення по подолу та на рукавах підкреслювало її жіночність, додаючи грайливої чарівності. Чорний пояс на талії слугував контрастною лінією, яка робила образ завершеним і драматичним.

​Аня відчула, як її постава змінилася. Щойно вона була просто дівчиною, яка прикрашає ялинку, а тепер — перетворилася на героїню цієї зимової казки. Вона зав'язала великий, ідеальний червоний бант у волоссі, відчуваючи, як ці деталі підсилюють внутрішню радість і передчуття. У цей момент вона була готова до будь-якого дива, яке приготувала для неї ніч. Навіть маленьке дзеркало, здавалося, посміхалося їй у відповідь, відображаючи сяйво, що йшло зсередини.

Останній штрих: Аня простягнула руку до шухляди і вийняла крихітні сережки у формі червоних дзвіночків, які вона берегла саме для цього вечора. Вони тихо дзенькнули, коли вона їх одягала, створюючи ніжний, ледь чутний дзвін. Тепер вона відчувала себе повністю готовою: святковою, яскравою і наповненою чарівністю. Її відображення в дзеркалі більше не належало Ані щоденній; це була Аня новорічна. З легким, майже танцювальним кроком, вона повернулася до вітальні, де її чекало головне джерело світла – пишна ялинка.