27 (2)

Мисливець на перевертнів мабуть був параноїком, упевненим, що як тільки полонянка втекла, в будинку робити більше нічого бо ось-ось з’являться сторонні. Або десь поставив сигналку, яка повідомила йому про непроханих гостей. Але повертатись він не поспішав.

Рись, що стала суворою жінкою, встигла напоїти руденьку дівчину корисним для перевертнів зіллям і задати кілька питань. Переконалася, що вона при тямі й не потребує негайної допомоги. А білочка тим часом спіймала думку, згадала, чому так прагнула зберегти пам’ять і схопила опікуна за рукав:

— Він на вас полює, — прошепотіла.

— О, я здогадався, — відповів Лост.

— Зачекайте-зачекайте, — замахала рукою Бінка. — Я зараз точніше пригадаю. Він дивний, сам до себе говорить. І з найманцями балакав, а потім їм пам’ять стер. Чи змінив? Бо вони мали вас нести до човна, якого не буде, а сам він чекав тут… Ой, я заплуталась. Може, в нього були варіанти? Або спільники? Або він хотів зловити ще когось? Ні, не розумію. Тобто розумію, що все це дуже дивно й заплутано.

— Спробуй згадати, — тихо й спокійно сказала рись. — Подихай, заспокойся і згадай.

Бінка заплющила очі, глибоко вдихнула. Потім розплющила очі й усміхнулась:

— Точно! Варіанти. Якщо їх схоплять — скажуть про човен. А якби спрацювало — принесли б здобич сюди. Щось таке.

— Накладене спогад, — задумливо мовила рись. — Цікаво. Що ж це за майстер тут завівся?

— І навіщо йому перевертень? — нагадав про головне котик.

— Він сказав, що знайшов супротивника. Досить сильного, щоб було цікаво перемогти, і достатньо слабкого…

— Щоб точно перемогти, — здогадалась Нелла.

Всі подивились на неї.

— Це з балади. Про ворона, що проковтнув рудих яструбів. Ворон прийшов у світ, де не лишилось вільної землі, але йому передбачили велику долю й власний Дім. І він так повірив — що здобув його. Знайшов супротивника, переміг, і забрав собі Дім як трофей. Після цього Дома стали належати всій старшій гілці роду, а не одному голові. Щоб перемога над однією людиною не давала таких наслідків. А потім прийшли боги й розширили землі.

— Ага, — задумливо сказав котик.

— Хтось хоче забрати твій півострів? — здивувалась рись.

— А сенс? — ще більше здивувався Лост. — Головою клану так не станеш. Треба бути не найсильнішим, а тим, хто вміє приймати рішення.

— А ти впевнений, що цей мисливець це розуміє? — запитала Нелла.

— Хороше питання, — погодилась рись.

— Він погано знається на перевертнях. Знає тільки те, що знають усі, — додала білочка.

— А всі знають, що голова клану — найсильніший, — схвально пробурчала рись. — Молодець, Бінка.

Дівчина аж знітилась.

— І він знає нашу баладу, — додала Нелла.

— Тут є варіанти, — зітхнув Лост. — Може, це хтось з тих залицяльників Томії, які переслідували її. Може, спільник того безумця, від якого мені дісталась цікава каблучка. А може, хтось, хто потрапив сюди ще раніше — портал же існує. Бджолови праві: без природного зв’язку інший світ не знайти, навіть якщо знаєш про нього. Інакше вони не ходили б у світ перевертнів через цей. А може — просто збіг.

— Хоча в останнє я не дуже вірю, — буркнула рись. — Кличемо дізнавачів?

— Так. І розповідаємо про менталіста — нехай своїх перевіряють. Мало що.

— Не подобається мені все це, — зітхнула рись, але не заперечувала. Ще й допомогла Лосту натягнути довкола будинку павутинку — про всяк випадок.

І дуже сподівалась, що той тип не повторюватиметься. Бо якщо він почне по черзі викрадати підопічних Лоста, все закінчиться тим, що розлючений перевертень рознесе пів міста — і радіти цьому ніхто не буде. Навіть він сам.

— Вручу їм по Ваніному їжаку й накажу без них з дому не виходити. Ото й подивимось, хто наважиться чіпати дівчат, — сказав Лост.

Нелла чомусь усміхнулась.

А дізнавачі, побачивши перевертнів із дівчиною з іншого світу, «зраділи» неабияк. Особливо їхній високий темноволосий начальник. Обклав Школу магії добірною — хоч і літературною — лайкою. Обізвав перевертнів. Потім персонально Лоста. Потім знову Школу — і викладачів, які тягнуть до міста всяке. Потім студентів — бо без них, певно, не обійшлося. Потім махнув рукою, наказав кликати мозголомів — і пішов із виглядом людини, яка збирається напитися.

— Він із Лєскою поговорив, — авторитетно заявив котик. — Завтра в нього настрій буде кращим. Ну, мабуть. Може, й інформацією поділиться — і не доведеться викрадати… хоча це веселіше.

Нелла фиркнула. Бінка подивилась із цікавістю. А рись дала абсолютно материнського потиличника.

— Ага, знайшли спільну мову, — сказав Лост і безтурботно усміхнувся.

Настрій, попри все, у нього був чудовий. Хотілося зробити комусь капость. А їжаки, які будуть захищати дівчат — це капость із капостей. Дівчат вони й без прохань захищають, і методи в них дуже винахідливі. Головне — щоб Ваня погодився. А дівчата опиратись такому щастю точно не стануть. Колючому, веселому, і з піснею.