20 (2)

Подивитися на прибуття юних дівчат-перевертнів збіглася ледь не вся школа. А чому? А все тому, що хтось розпустив чутки, що вони неймовірні красуні.

Лост, якби дізнався, хто автор чуток, упіймав би його і підвісив за ноги на шпилі погодної вежі. А куди ще такого недоумка подіти?

І добре б подивитися на красунь прийшли хлопці. Хлопцям красуні мають бути цікавими у будь-якому випадку. Так ні, прийшли і дівчата, і частина викладачів, і навіть якісь городяни біля воріт зібралися в невеликий, але галасливий натовп.

Діви-перевертні, ніби знущаючись, демонструвати свою неймовірну красу не поспішали. Вони вирішили зображати степнячок, мешканок тих місць, де часто бувають пилові бурі. І одягнулися відповідно, в хламіди, що приховували все, що тільки можна, і квітчасті хустки, насунуті до очей і з вільним кінцем, яким було зручно прикривати нижню частину обличчя. Що ці дівчата й зробили.

Моди на подібні хустки серед перевертнів не спостерігалося. Тому Лост одразу запідозрив, що їм хтось підказав. Причому навіть не для того, щоб здивувати цим нарядом когось у школі. Швидше, щоб городяни їхні обличчя не запам'ятали. А то мало що? Різноманітних бовдурів, схильних шукати винних у своїх бідах серед тих, хто чимось на них не схожий, на жаль вистачає.

Але завдяки такому прибуттю, городяни остаточно переконалися, що діви страшенно прекрасні, настільки, що побоялися своїми обличчями засліпити мимовільних глядачів.

— Ну, хоч бардам натхнення, — сказав магістр Паній, який, певне, думав про те саме, що й Лост.

***

На щастя, новоприбулих перевертнів зібрали в одну групу, дали їм список обов'язкових лекцій, парочку кураторів і для цього не знадобилося участі Лоста. Він вирішив якомога менше з підопічними спілкуватися. Тільки якщо справді помітить нестабільність. Краще нехай їх навчають і направляють дорослі й досвідчені жінки-перевертні з кланових земель, різних кланових земель. Якийсь чоловік, у якого навіть побутівка виходить через раз, їм тільки заважатиме. Він був у цьому певний.

Якщо один недодракон сподівався, що таким нехитрим чином спровадить хоч частину цих дівчат на півострів Лоста, то він це дарма. Всупереч поширеній думці, нестачі жіночого населення на півострові не спостерігається. Так що такий подаруночок там ні до чого.

А якщо хтось думає, що Лост Вільке має дуже багато вільного часу, то він з радістю знайде, чим його заповнити. Прямо зараз знайде.

Та краще вчити бойову чаплю, ніж бігати від юних дів-перевертнів. Тим більше, така гарна жінка їх відлякуватиме краще драконячої іпостасі одного хитромудрого хлопця.

— Підступи долі, однозначно. Не дає мені забути про чаплю, — буркнув Лост. — І навіщо це їй? Сподівається, що я назавжди позбавлю той світ такої видатної особистості? Тим чи іншим способом. Хм… Гаразд, піду, зроблю чаплі сюрприз. Приємний. Можливо.

Може справді дівчат відлякає, доки не набігли. Ну, хоч частину.

Надія, звісно, ​​слабка, але раптом?

Лосту дуже хотілося вхопитися за соломинку. Тим більше, соломинка була гарною, та й хапатися там було за що.

— А іще вона моя боржниця…