Казка про різдвяну фею

Казка про різдвяну фею

– Мамо, мамо? А Дід Мороз існує?

– Не існує, доню...

– А до нас прийде різдвяна фея?

– Навряд...

– Мамо! Дивись, це ж тато!!! А чому він з тітонькою Оленою?

– То вона його різдвяна фея! Підростеш – зрозумієш...

– Мені уже 12...

  ***

На лавці у сквері сиділи кароокий хлопець і невисока русява дівчина. Вони з легким сумом провели поглядами згорблену жінку в старому пальто (ще ж і молода зовсім) і кучеряву малечу, що перестала весело сміятись і похнюплено пленталась за мамою.

– Комусь потрібне різдвяне диво, – Олексій повернувся до Іванки і загадково посміхнувся.

– Я б того ловеласа таким дивом нагородила, що на все життя наліво перестав би дивитися... Я ж не завжди була світлою феєю!

– От тільки не треба! Минулого разу Гренландія обледеніла, навіть зараз розморозити не можемо! 

***

– Див не існує! – дванадцятирічна дівчинка посеред коридору сердито дивилася на вчительку. 

– Настусю, чому?

"Бо тато буде святкувати Новий рік з тітонькою Оленою, а не з нами" – вголос цього Туся, звичайно, не сказала.

– Гей, мала! – високий старшокласник підбіг до Настусі й тицьнув їй в руки якийсь конвертик. – Дива трапляються тільки з тими, хто в них вірить. Розгорнеш на Новий рік.

***

У цей же час Ві (Іванкою її міг називати тільки Олексій, і ніхто більше!) спокійно постукала у двері квартири тітки Олени. Жінка здивовано розглядала мініатюрну дівчину, що оминула її, як стілець, і пішла по квартирі, навіть не привітавшись.

 – Ви нахаба! Що ви собі дозволяєте?! Я викличу поліцію!

– Викликайте, – Ві підійшла до шафи й дістала з нижньої полиці скляну пляшечку. – Тьху! 30 років, а привороти робити нормально так і не навчилася! Тренуйтесь, шановна!

Фея із задоволеним виглядом вийшла з квартири через вікно сьомого поверху, попередньо викинувши туди ж пляшечку з зіллям. Пані Олена залишилася стояти у дверях, хапаючи ротом повітря й обдумуючи, як це все пояснити поліцейським.

*

Президент вітає країну з Новим роком. Мама робить останній салат. Настуся сидить у тата на колінах і відкриває конверт. Яскраве фото, де той старшокласник із якоюсь дівчиною обіймають величезного білого ведмедя і підпис: «Настусі від Діда Мороза і різдвяної феї з Лапландії з любов'ю».

– Це ж ми їх бачили тоді в парку! – ахнула дівчинка.

*

– Яка краса!

– Тебе на романтику пробило? У нас ще пів світу без подарунків! Давай, скоріше! – Ві злетіла з даху й зникла в сніжному вихорі.

– Послав же Бог жіночку! І так уже тисячу років! – і Олексій пірнув у сніжний буран слідом за дівчиною.

 




Поскаржитись