Казка про Мовану (версія для малечі)

Казка про Мовану

Жили собі чоловік і жінка, і було в них двоє діток — Назар і Яринка.

Увечері діти любили слухати казки, а потім вигадували свої.

Назар придумував історії, а Яринка їх малювала.

Щовечора Назар дивився у вікно на зорі.

— Я вчу мову зірок, — казав він.

— А хто тебе вчить? — питали батьки.

— Мована Крилата, — відповідали діти й показували малюнок жінки з крилами.

Однієї ночі Яринка прокинулася — кімната сяяла. Перед нею стояла Мована Крилата.

— Ходімо зі мною, — сказала вона.

Вони опинилися на лузі, де літали літери.

— Це слова, — пояснила Мована. — Коли ними говорять з любов’ю, вони світяться.

— А я можу їм допомогти? — запитала Яринка.

— Можеш. Учись читати й писати та говори добрі слова.

Мована подарувала дівчинці слово «гостинець».

Вранці Яринка написала це слово в зошиті брата.

— Це коли приносять щось добре, — усміхнулася вона, і слово тихенько засяяло.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше