Віра в себе

Оленка та Місячний Світ, наближаючись до порталу, що веде до реального світу, зіткнулися з черговою перешкодою – бурхливою річкою, що неслася з гір з неймовірною швидкістю. Річка була глибокою й холодною, а її стрімкий потік загрожував знести будь-кого, хто наважиться переплисти її.

Оленка, дивлячись на цю природну перешкоду, відчула страх. Вона не вміла плавати, а Місячний Світ, хоча й був сильним і спритним, не міг ризикувати своїм другом.

Раптом Оленка згадала про чарівний камінь, який їй подарувала мудра сова під час мандрівки казковим лісом. Цей камінь володів силою керувати стихіями.

Оленка міцно затиснула камінь у руці й закрила очі, зосередившись на своїй бажанні. Вона прошепотіла заклинання, яке їй розповіла сова, і раптом вода річки почала заспокоюватися. Стрімкий потік уповільнився, а на поверхні з'явився сяючий міст, що сяяв срібним світлом.

Місячний Світ, відчуваючи магію, що виходить від каменю, зрадів. Він обережно повів Оленку по сяючому мосту, ступаючи по його гладкій поверхні.

Вони йшли повільно, але впевнено, відчуваючи, як вода річки тихо й спокійно пливе під ними. Місячний Світ, оберігаючи Оленку, йшов поруч, зігріваючи її своїм теплом.

Нарешті, вони досягли протилежного берега. Оленка, з радістю й полегшенням у серці, випустила камінь з руки. Міст зник, а річка знову почала бурлити й вирувати.

Ця пригода навчила Оленку й Місячного Світу вірити в силу дружби та магії. Вони зрозуміли, що завдяки щирості, доброті й вірі у власні можливості можна подолати будь-які перешкоди.