Геній у ліжку, чий розум підкорив епоху.

      Він підніс оргазм жінки до рангу високого мистецтва, щиро вважаючи, що чоловічий егоїзм у ліжку є найвищим гріхом. На сторінках його мемуарів енциклопедична точність описів тогочасних суконь, цін і політичних шпигунських інтриг легко уживалася з палкими ночами, запахом устриць, які він злизував з жіночих губ, та інтимними оральними ласками, які руйнували всі тогочасні релігійні табу.

   Для переважної більшості це стане великим сюрпризом, що Казанова був не лише палким коханцем, як ми звикли його уявляти. Насправді, якщо поцікавитись, розкривається неймовірна правда про нього, на яку точно ніхто не очікував.

     Джакомо Джіроламо Казанова був дуже різнобічно розвинутою особистістю, а не  просто тінню у венеціанських карнавальних лабіринтах чи талановитим звабником із палким поглядом. 

    Він народився в епоху, коли світ ще належав універсальним титанам. У його жилах вирувала не просто пристрасть, а колосальний, майже лякаючий інтелект. Цей дивовижний венеціанець однаково віртуозно тримав у руках скрипковий смичок, дуельну шпагу, карти Таро та перо письменника. Він здобув науковий ступінь з права, занурювався в таємниці хімії та медицини, прораховував складні математичні формули й консультував європейських монархів, заснувавши першу в історії Франції державну лотерею. Він випромінював дикий, майже тваринний магнетизм: високий, широкоплечий, із хижим орлиним носом і темною, як у цигана, шкірою, Джакомо брав жінок не солодким глянцевим обличчям, а своїм колосальним розумом, іронією та рідкісним у ті часи вмінням бачити в жінці рівну собі особистість.

      Казанова писав витонченою французькою мовою в бездоганному стилі галантного класицизму та французького Просвітництва, але майстерно розбавив його домішками абсолютно безжального гострого реалізму. Це не були абстрактні філософські роздуми чи релігійні сповіді з фальшивим каяттям. Джакомо став одним із перших в історії світової літератури, хто наважився писати про секс, еротику та тілесні насолоди відверто, чесно і без жодних лицемірних натяків чи бруду.  Він залишив по собі не просто книгу, а живий пульсуючий пам'ятник людській свободі та насолоді, заздалегідь знаючи, що через сотні років його тінь знову оживе на бруківці старого Львова, щоб почати свою останню  найзагадковішу гру.

    Для більшості українців і навіть самих львів'ян Казанова–  персонаж голлівудських фільмів, далекий міф, чиє життя вирувало виключно між венеціанськими гондолами та паризькими палацами. Новина про те, що справжній  Джакомо Казанова провів у Львові кілька тижнів  насиченого життя,  викликає реальний культурний шок.

    У його праці «Історія мого життя» Джакомо Козанови є окремий великий розділ, який  називається — «Voyage à Léopol».  У ті часи європейці називали Львів на французький манер — Леополь.