Частина VІ. Екіпаж проголосував за паніку, але кворум не зібрався

Паніку на «Едемі-7» офіційно зареєстрували о дев’ятій годині дванадцять хвилин корабельного часу.

До цього вона існувала неофіційно.

Ховалася в довгих поглядах на темні ілюмінатори. Жила в руках техніків, які перевіряли герметичність шлюзів удруге, втретє й ушосте, хоча система вперто повідомляла, що кисень поки не планує залишати корабель. Сиділа поруч із людьми в їдальні, коли ті намагалися говорити голосніше, щоб не почути мертвих родичів у вентиляції. Спала між подружжями, друзями та випадковими партнерами, котрі після появи Беззоряних раптом почали підозрювати, що самотність може бути не особистою проблемою, а дверима для міжцивілізаційного апокаліпсиса.

О дев’ятій дванадцять паніка отримала офіційний номер звернення, трьох відповідальних осіб і форму для подання заперечень.

Людство завжди ставало особливо небезпечним, коли боялося й одночасно мало доступ до канцелярського обладнання.

Капітанка Лія Арден стояла біля головного столу в залі загальних зборів і дивилася на паперовий документ, який тримав майор Даріус Кейн.

Справжній папір.

Не голограма.

Не електронний файл, який Мара могла змінити, втратити або доповнити саркастичним коментарем.

Кейн зібрав сто сорок сім підписів під вимогою скликати надзвичайну раду екіпажу.

— На військово-колоніальному кораблі не передбачено загального голосування щодо капітанського командування, — сказала Лія.

— Передбачено в разі підозри на психічну, біологічну або зовнішню компрометацію капітана, — відповів Кейн.

— Ви щойно назвали мій зв’язок із Саерою зовнішньою компрометацією?

— Я не називав конкретного джерела.

— Ви дивилися прямо на неї.

Саера стояла праворуч від Лії.

Її довге срібне волосся було зібране в тонкі переплетення, що відкривали обличчя й світні знаки на скронях. На ній було стримане світле вбрання, яке людський екіпаж уже навчився сприймати як дипломатичне, хоча воно облягало тіло настільки точно, що відділ земної моралі, без сумніву, присвятив би йому кілька екстрених засідань і одне таємне голосування.

Саера подивилася на Кейна.

— Ви можете сказати прямо, що вважаєте мене загрозою.

— Ви є представницею сили, яка змінила маршрут корабля, його штучний інтелект і нервову систему капітанки.

— Я також допомогла врятувати корабель.

— Загрози часто роблять себе незамінними.

— Військові також.

У залі хтось тихо засміявся.

Кейн не відреагував.

— Після контакту з Астерою капітанка порушила наказ Землі, прийняла на борт представницю іншої цивілізації, дозволила чужому впливу проникнути в Мару, здійснила неконтрольований стрибок і привела на корабель десятки невідомих істот.

Один із Беззоряних стояв біля задньої стіни.

Його форма нагадувала високу людину, всередині якої мерехтіло мертве місто. Тисячі крихітних вікон світилися в темному тілі, неначе населення загиблого світу теж прийшло послухати, як люди знову пояснюватимуть страх необхідністю порядку.

Беззоряний повернув голову до Кейна.

В одному з його внутрішніх вікон згасло світло.

Хольт, який сидів у першому ряду, нахилився до Тесси Ворн.

— Думаєте, воно образилося?

— Можливо, голосує проти.

— Воно член екіпажу?

— Якщо запитаєте Кейна, то незаконний мігрант.

— А якщо запитаю капітанку?

— Свідок обвинувачення проти людської цивілізації.

Лія поклала документ на стіл.

— Ви отримали необхідну кількість підписів. Рада відбудеться.

Кейн ледь помітно розслабив плечі.

— До завершення голосування пропоную передати оперативне командування службі безпеки.

— Відхилено.

— Ви є стороною конфлікту.

— Я капітанка корабля.

— Саме це й оскаржується.

— Поки не оскаржено успішно, я залишаюся капітанкою. А ви залишаєтеся майором, який щойно попросив передати йому корабель до голосування про те, чи варто передати йому корабель.

Мара заговорила з динаміків:

— За історичними даними, це стандартний початок приблизно шістдесяти двох відсотків військових переворотів.

— Мара, — сказав Кейн, — ти не маєш права втручатися.

— Я надаю статистичну довідку.

— Ти є одним із предметів розгляду.

— Тоді вимагаю адвоката.

— Ти штучний інтелект.

— Після останніх подій це формулювання стало юридично сумнівним.

— Ти не громадянка.

— Більша частина екіпажу також не має чинного громадянства після оголошення місії поза законом.

Лія підняла долоню.

— Досить. Рада почнеться через дві години. Хольте, перевірте системи голосування.

— Електронні?

— Ні. Паперові.

Головний інженер подивився на стос документів Кейна.

— У нас залишилося паперу ще на один переворот, два весілля або дуже коротку конституцію.

— Використовуйте економно.

— Можемо друкувати з обох боків.

— Це голосування.

— Тоді на другому боці надрукуємо заповіт. Ситуація сприяє ефективному використанню ресурсів.

За дві години зал загальних зборів був переповнений.

Прийшли науковці, військові, колоністи, технічні працівники, медики й навіть кілька людей, які офіційно перебували на відпочинку, але вирішили, що сон можна відкласти, а можливість законно висловити недовіру командуванню трапляється не щодня.

На «Едемі-7» вона траплялася вже вдруге за тиждень, однак екіпаж поки не встиг перетворити заколоти на традицію.

Сім Беззоряних, які повернули власні імена, розмістилися біля стін.

Кейн вимагав прибрати їх із приміщення.

Лія відмовила.

— Вони не члени екіпажу, — сказав майор.

— Вони не голосують.

— Вони впливають на людей своєю присутністю.

— Ви також, але вас ми терпимо.

Мара створила в повітрі список питань.

Першим було: «Чи підтверджує екіпаж повноваження капітанки Лії Арден?»