Розділ 10

- Так це тут ти працюєш? - майже забігла в приміщення Соня роздивляючись все навкруги, - а тут затишно. І майже нікого немає. Зізнайся, майже весь день сидиш читаєш свої нудні книжечки?
- Не нудні вони зовсім, - потріпала сестру по голові, - Історія не може бути нудною. Майже завжди відбувається щось цікаве, а розбиратися в переплетінні дій і наслідків не може бути нудно.
- Може то з віком приходить? - задумливо протягнула Соня, - Оця твоя занудність.
- І нічого я не стара! І точно не зануда - обурилася Даша.
В жартівливій перепалці пройшов весь шлях до кав'ярні й в кав'ярні вона не поспішала зупинятися.
Дівчаткам рідко видавалася змога вибратися кудись разом. Без батьків та не у справах, а просто погуляти. Даша завела дівчину в кав'ярню зі словами про те що їй потрібно забрати речі які вона забула вчора. Але нічого вона не забувала.
Дівчина озирнулася й зустрілася поглядом з Анікою.
Сьогодні та виглядала як звичайнісінька людина тільки одяг виділявся серед натовпу. Вся кав’ярня ніби завмерла приховуючи від погляду Соні всі незвичаїнки навколо. Людей у залі майже не було.
Аніка посміхнулася дівчині і кивнула - все в силі.
- Посидь поки тут, - посадила сестру на крісло біля бару й поклала на тарілку шматочок тортика, - цей кисленький - тобі повинен сподобатися. Посидь тут тихенько пару хвилин доки я не повернусь.
Даша піднялася на другий поверх, стала так щоб бачити бар, а саму її не було видно, і завмерла з хвилюванням дивлячись вниз.
- Все буде добре, вона навіть нічого не помітить, - поклав руку їй на плече Діоніс.
- Знаю, але все одно хвилююсь.
В цей час Аніка підійшла до Соні й завела розмову з дівчинкою. З такої відстані почути щось нереально як не прислухайся, але чітко було видно як дівчата посміхалися одна одній. Соня щось відповідала Аніці й активно жестикулювала.
Аніка провела рукою по голові Соні й посміхнулася протягуючи щось на долоні. З місця Даші чітко виднівся білий туман що огорнув сестру і зник наче тут його й не було.
- Ось і все. Зовсім скоро її мрія здійсниться, - сказав Діоніс й важко переставляючи ноги відправився до своєї кімнати.
- Тепер я розумію чому тобі тут так подобається. Тортик ну дууууже смачний. Заради нього ті я б працювала тут п'ять днів на тиждень.
- Ти мене розсекретила. Здаюсь, - підняла руки вгору Даша, - а тепер ходімо гуляти далі - день ще не закінчився.
Соня посміхалася тримаючи сестру за руку - для неї ще нічого не змінилося і це був просто ще один звичайнісінький день що вона може провести зі старшою сестрою. Даша була щаслива - скоро все буде ще краще ніж зазвичай.