Кавер

Пролог

Дощ у Парижі завжди мав запах мокрого асфальту та міцної заварки, яку так любив мій дід. Того дня, у 1998-му, я Марсель Шерше стояв під пошляпаним тентом маленької крамниці на Сен-Жермен, ховаючи під курткою пакетик із фруктовим чаєм, єдиною розкішшю, яку ми могли собі дозволити того тижня. Раптом із хрипких динаміків старого радіоприймача всередині магазину полилася вона. Мелодія була м’якою, наче оксамит, із солодким присмаком гітарного драйву 70-х, що нагадував щось між Smokie та ранніми Beatles. Я не знав слів, не розумів мови, але цей мотив ніби прошив мене наскрізь, обіцяючи, що колись я стану кимось більшим, ніж просто хлопчиком із бідного кварталу. За хвилину пісня обірвалася перешкодами, лишивши по собі лише відлуння в моїй голові. Тоді я ще не знав, що наступні двадцять років проведу в спробах наздогнати цей привид, поки нарешті не наважуся воскресити його власноруч, довіривши свою пам'ять бездушному алгоритму компьютера.

Oleg Mind

Подобається

#428 в Молодіжна проза
#710 в Сучасна проза

У тексті є: кавер, франція

Відредаговано: 09.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись