Розділ 32: Зміни

Понеділок, 8:45. Київ.

Анна зупинилася перед входом до офісу, вдихнула на повні груди і впевнено ступила всередину. Вона знала, що сьогодні буде важкий день. Після повернення з Львова, всі її думки були зосереджені на розмові з Максимом. Вона зрозуміла, що їхні стосунки стали надто складними і заплутаними.

Зайшовши до свого кабінету, Анна зустрілася з поглядами колег, які явно намагалися щось випитати. Вона ігнорувала їхні натяки і сіла за свій стіл. На її комп'ютері вже чекав лист від Максима:

"Анно, я хочу, щоб ти знала, що ціную твоє рішення, яким би воно не було. Якщо тобі потрібно поговорити, я завжди тут."

Ці слова тільки зміцнили її намір. Вона знала, що більше не може продовжувати працювати в такій атмосфері. Відкривши новий документ, Анна почала писати заяву про звільнення.

---

11:30. Зустріч з Максимом.

Анна сиділа перед Максимом у його кабінеті. Він виглядав серйозним, але спокійним.

— Я думала над цим рішенням довго, — почала вона, тримаючи в руках свою заяву. — І вирішила, що для нас обох буде краще, якщо я піду.

Максим нахилився вперед, його погляд був зосередженим.

— Я розумію, Анно. Але хочу, щоб ти знала, що це рішення не вплине на моє ставлення до тебе. Ти завжди залишишся частиною нашої команди, навіть якщо ти підеш.

Анна кивнула, відчуваючи, як її серце трохи стискається від його слів.

— Дякую, Максиме. Це було непросте рішення, але я вірю, що так буде правильно.

Максим підписав заяву і підняв голову, дивлячись їй в очі.

— Якщо тобі щось знадобиться, не соромся звертатися до мене, — додав він з теплою посмішкою.

---

14:00. Прощальна зустріч.

Колеги зібралися в конференц-залі, щоб попрощатися з Анною. Багато хто висловлював свої слова вдячності та побажання на майбутнє. Анна стояла посеред кімнати, відчуваючи, як її оточують теплі погляди.

— Я ніколи не забуду цей досвід і людей, з якими мала честь працювати, — сказала вона, піднімаючи келих. — Дякую вам усім за підтримку та дружбу. Сподіваюся, наші шляхи ще перетнуться.

Коли вечір наближався до завершення, Анна відчула легкість і свободу. Вона знала, що зробила правильний вибір. Попереду були нові виклики і можливості, і вона була готова прийняти їх з відкритим серцем.

---

21:00. Вечірня прогулянка.

Анна гуляла вечірнім Києвом, вдихаючи свіже повітря і насолоджуючись тишею. Вона відчувала, що починає новий розділ свого життя. Тепер, коли всі перешкоди були позаду, вона була готова до нових пригод.

Її телефон завібрував. Повідомлення від Максима: "Якщо вирішиш повернутися — двері завжди відкриті."

Анна посміхнулася. Вона знала, що цей етап її життя ще не завершений, але зараз вона була готова йти далі. З новими мріями, планами і бажанням змінювати світ.