Кава з перцем

Розділ 9: «Переломний момент» (Від імені Максима)


10:00 ранку. Переговорна кімната.
Карпатська виступала впевнено. Забагато впевнено, як для її рівня досвіду. Але я повинен визнати: цього разу вона була підготовлена краще, ніж я очікував. Її презентація була жива, чітка, із цифрами й прикладами, які однозначно вражали.
Клієнти слухали, захоплено киваючи, навіть сміялися в потрібних моментах. Вона керувала залом, ніби народилася для цього.
Коли дійшла черга до запитань, один із клієнтів, пан Савченко, звернувся до мене:
«Максиме Артемовичу, здається, ви виховали дуже талановиту підлеглу. Її підхід справді заслуговує на увагу».
Я кивнув і відповів стримано:
«Анна добре попрацювала над цією концепцією. Але дозвольте мені пояснити кілька ризиків, які варто врахувати».
Я провів короткий аналіз, додаючи свої зауваження. Карпатська уважно слухала, не перебиваючи, але я помітив, як її рука нервово перебирала ручку.
Закінчивши, я кинув погляд на неї. Вона трохи змінилася в обличчі, але не відступила.
«Дякую, Максиме Артемовичу, за цінні коментарі», — сказала вона рівно. — «Однак, дозволю собі не погодитися щодо деяких пунктів».
І ось тут усе змінилося. Вона відкрила новий слайд, який не показувала раніше, і почала говорити про те, як її ідеї можна адаптувати для уникнення ризиків. Клієнти буквально нахилилися вперед, щоб слухати.
Я вперше за довгий час відчув себе… не зовсім у своїй тарілці. Вона не просто відстояла свою позицію. Вона перевершила мої очікування.
---
14:00. Мій кабінет.
Я сидів за столом, обдумуючи, що сталося. Карпатська довела свою ідею до кінця. Вона виграла цей раунд. І не просто виграла — вона отримала схвалення клієнтів.
Я вже збирався написати їй листа із коротким «Молодець», але тут мене відволік стукіт у двері.
«Увійдіть».
Двері відчинилися, і на порозі з’явилася… Віра. Моя колишня.
«Максе, давно не бачились», — її голос був таким же холодним, як і наші останні зустрічі.
«Віра? Що ти тут робиш?»
«Я — новий представник Савченка в цьому проекті. Здається, тепер ми будемо працювати разом».
Я не знав, як на це реагувати. Віра в цьому офісі — це останнє, чого я хотів.
 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше