Як тільки Ксарагос із Карією зникли із квартири, хлопці вирішили, що це їх шанс показати свою вірність Марі та справжні почуття. Вони обережно покинули приміщення та відправилися у місце, де міг бути Алекс. Дорога їх була здебільшого через малолюдні шляхи, а в деякому випадку й через ліс.
— Хоч би спасти її! – Сказав Фелікс.
— Ми встигнемо! – Відповів Хьонджін.
— Добре, що Керміс відправився на охоту! – Додав Чанбін.
— І то правда... – Погодився блондин, оглядаючись по сторонам.
Коли вони доходили до закинутого будинку то побачили, як Ролеза виходить із приміщення.
- Цікаво що вона робить тут...
- Тихо! - Прошепотів блондин до друзів.
Тим часом Карія уже стояла у квартирі Марі та чекала, коли хтось почне пробиратися у приватність. Але пройшло годин із п'ять коли у двері постукали. Дівчина тихо тримала в руках телефон. Після трьох ударів, почулися кроки на верхній поверх.
Раптом прийшло повідомлення від Алекса.
" Марі у мене! Якщо не хочеш, щоб з нею щось сталося то віддай книги!"
"Головне, щоб він нічого поганого з нею не зробив... Так довго немає інформації... От щоб духа вона відправила... Було б мені спокійніше." - Подумала подруга.
Дівчина нічого не відповіла лише сиділа і чекала наказу від подруги через її охоронця. Пройшло годин з вісім як появився Ксарагос.
— Каріє! Прислуги втекли!
— Що?
— Я вирішив провірити, як справи у Керміса, а його і прислуг не було.
— Марі була права!
— Ти про що?
— Що вони втечуть до Алекса...
— І що ж робити?
— Подруга нічого не казала після того?
— Ні... Сам чекаю від неї інформації.
— Добре...
Тим часом хранителька почула, як будинок зачинився і повернувся ключ.
"Значить вони пішли... Потрібно негайно використати силу!"
Вона обережно провела пальцями по мотузку і він впав звільнивши її руки. Хранителька торкнулася стіни й утворився портал у таємну кімнату. Зайшла і зупинилася біля виходу, адже почула розмову про прислуг між Карією та Ксарагосом.