Вирвана сторінка

          Подруги добралися до бібліотеки та вирішили шукати ту книгу.

          - З чого розпочнемо? - Запитала Карія.

          - Давай з історії?

          - Давай по декілька книг візьмемо і будемо разом дивитися?

          - Гаразд... Тоді розділимося? 

          - Так, щоб було швидше!

          Дівчата розійшлися між стелажами вибираючи лише потрібні книги. Вдавалося їм це не просто. Через хвилин двадцять вийшла Марі, тримаючи перед собою книг з десять і поклала на стіл. 

          " Де це Карія? Заблукала між стелажами? Ох... Може знайшла багато? Ладно... Посиджу, почекаю"

          Подумала вона і сіла на стілець. Пройшло хвилин з п'ять, як появилася подруга з книгами.

          - Я уже подумала, що ти заблукала між тими полицями! 

          - Майже...

          - Ти про що?

          - Тихо! Пішли за мною! - Сказала Карія та потягнула за собою між стелажі.

          - Куди ти мене тягнеш? - Прошепотіла дівчина.

          - Просто помовчи! - Так же тихо відповіла.

          З другої сторони ряду хтось перелистував книги.

          - Знайшов? - Почувся жіночий голос.

          - Ні! - Тон схожий був на Алекса.

          - Ти ніколи нічого не можеш зробити!

          - Ролезо! Не перебільшуй!

          - Ти навіть своїх найманців втратив!

          - Та годі! - Розізлився хлопець.

          - Що? Чому я завжди маю думати за тебе?

          - Коли це було?

          - Тобі нагадати хто загубив той листок?

          - Ну люба! 

          - Скажи, де можуть бути тих три недошпигуна? - Запитала Роллеза.

          - Може їм вдалося втертися у довіру?

          - Ти зараз у мене стрешся, якщо не знайдеш тієї книги!

          - Та я зараз серйозно...

          - Тоді поставлю питання по-іншому. Чому Фелікс не повернувся?

          - Злякався! - Знизив плечима Алекс.

          - Цікаво кого?

          - Ті казали, що їх якийсь монстр зловив.

          - Мені здається, що ти досі дитина!

          - Чого?

          - Бо як останній дурак, повірив у таку нісенітницю.

          - В тебе є краща думка?

          - Вони спеціально сказали, бо їх підкупил Марі!

          - Тоді де твої?

          - Ти за кого із них?

          - Чанбін, Хьонджін і ще тих два, що мали пробратися у її квартиру?

          - Мені здається, що ті двоє теж біля Фелікса... А наступні зникли...

          - Може їх уже немає в живих?

          - Алексе! В тебе мозок може бути більшим за курячий?

          - Та що не так я знову сказав?

          - Просто закрий свій писок і шукай книгу, з якої була та сторінка!

          - Ладно... - Ображено сказав хлопець.

          Дівчата повернулися тихо до столу.

          - Оце так зустріч! - Тихо промовила Марі.

          - Так...

          - Як думаєш, вони знайдуть ту книгу?

          - Зараз побачимо!

          - Дійсно... В нас більше тут, ніж в них.

          - Так... Як думаєш, який шанс що вона у нас? - Запитала Карія.

          - Можливо шістдесят на сорок...

          - Давай розпочнемо?

          - Так... Але будь уважна!

          Подруги почали пролистувати сторінки книг, шукаючи ту саму. Більша половина була уже перевірена за пів години. Раптом Марі штовхає Карію киваючи на збірку у руках.

          - Поглянь! Ось вирвана сторінка...

          - А далі є щось?

          - Є невеличка інформація...

          - Яка?

          - Ось прочитай! - Простягнула дівчина відкриту сторінку.

          - Дивно... Давай заберемо на цей період її?

          - Добре! Ти простеж, щоб не йшла та парочка, а я піду запишу!

          - Давай, тільки швидше!

          Хранителька побігла до чергової, щоб записати книгу. Через хвилин десять кивнула подрузі на вихід.