Кава із дощем

Це точно гора?

          Дівчата сиділи там з хвилин десять, аж поки Марі вирішила виглянути.

          - Ну, що там? - Запитала Карія.

          - Тихо! Зараз погляну! - Подруга встала і виглянула з-за куща. 

          - Надіюся, що вже пішли!

          - Так, але надіюся, що не стоять десь там з іншої сторони...

          - Давай провіримо?

          Вони спустилися до підніжжя і  поглянули одна на одну.

          - Це точно гора?

          - Напевно...

          - Взагалі не схоже... - Сказала Марі.

          - Чому?

          - По-іншому я собі уявляла гору.

          - Ну не завжди все те, що пишеться - правда.

          - Особливо, якщо це якісь художні твори!

          - І якщо це писав Алекс.

          - О, точно! Забула! 

          Подруги засміялися, оглядаючи навколо.

          - Ти впевнена, що тут є якась печера? - Запитала Карія.

          - Сумніваюся, але спочатку потрібно дізнатися, що вони тут робили!

          - Краще бути обережними!

          - І то правда!

          Дівчата пішли на другу сторону. Але увагу привернув папірець.

          - Каріє! Дивися! 

          - Що це?

          - Не знаю...

          - Давай подивимося?

          - Ні!

          - Та чому?

          - Може це пастка?

          - Марі, ти поводишся, як мале дитя!

          - Я хвилююся!

          - Все буде добре!

          - Каріє! Як ти можеш бути так спокійна?

          - Давай просто обережно подивимося і все!

          - Ох, сперечатися безкорисно!

          - Ти ж знаєш мене!

          - Хто б сумнівався!

          Дівчата підійшли та обережно заглянули у папірець.

          - Хм... Ти щось зрозуміла? - Поцікавилася Марі.

          - Зовсім ні...

          - Щось незрозуміле...

          - Так...

          - Схоже на карту...

          - Дійсно...

          - Поглянь!

          - Що саме? - Здивувалася Карія.

          - Місце схоже на це...

          - Ще й дуже!

          - Але є одна відміність!

          - Яка?

          - Поглянь добре на верх! 

          - А різниця в чому?

          - Дивися ще раз!

          - Та скажи вже!

          - Ладно! Тут є дерева і вона має бути з тієї сторони нижча! - Показала дівчина пальцем в ту сторону, де схил.

          - Справді...

          - Як думаєш... Вони знайшли потрібну гору?

          - Вони не знайдуть!

          - Ти так впевнено кажеш...

          - Бо я знаю, що ми з тобою швидше впораємося!

          - Вмієш ти заспокоїти!

          - Давай поглянемо добре на ту недокарту!

          - Зверни увагу, що тут багато каміння! 

          Дівчата стояли і розглядали той папірець, який викинула Ролеза.

          - Звідки в них він, цікаво?

          Раптом у голові Марі виникнула думка:

          " Це з книги! Вони в бібліотеці її знайшли!"

          - Точно! - Вигукнула дівчина.

          - Що сталося? - Здивувалася подруга різкій зміні.

          - Ходімо скоріше в одне місце!

          - Та скажи спочатку куди!

          - Все побачиш! Поспіши!

          Вони вибралися по схилові на верх. І хранителька потягнула Карію в бібліотеку.

          - Та куди ми так летимо?

          - Ти помітила, що це ніби сторінка із книги?

          - Що?

          - Так! Вони знайшли у бібліотеці!

          - Звідки в тебе така інформація?

          - Мені Елісея передала це.

          - Коли? - Не розуміла дівчина.

          - Коли ми стояли!

          - Ладно... Ходімо скоріше!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше