Яка ж то книга?

         - Може ти розкажеш уже навіщо тобі це? - Порушила мовчання Карія.

         - Хочу охоронця до себе прив'язати...

         - Але навіщо?

         - Каріє... Я зустріла сьогоднішнього вечора Алекса...

         - Марі! Він тебе образив?

         - Ні... Просто боюся, що не зможу сховати книги від них.

         - Все буде добре, подруго!

         - Так... Але він...

         - Що він?

         - Надто підозрілим зробився...

         - В чому?

         - Його поведінка, як в божевільного...

         - Так він і є псих!

         - Каріє, я не хочу, щоб з тобою чи з книгами щось сталося!

         - Моя ж ти! Не хвилюйся так!

         - Я не можу! 

         - Спробуй зосередитися на чомусь!

         - В тебе коли буде вихідний? - Поцікавилася Марі.

         - Через два дні.

         - Тоді давай спробуємо пошукати в той день ключ, якщо в тебе немає ніяких планів.

         - Із задоволенням!

         - А зараз давай передивимося чи всі схожі книги дістали?

         - Наче всі...

         - Скальки їх вийшло...

         - Ти всі будеш передивлятися? - Здивувалася Карія.

         - Може по змістові лише...

         - Давай спробуємо.

         - Ти почнеш з тієї сторони, а я - з цієї.

         - Добре... А як зрозуміти, що це потрібне?

         - Головне, щоб там були інші заклинання.

         - Ну гаразд.

         Подруги почали перевіряти усі книги, що лежали на столі.

         - Може відпочинеш? - Запитала Карія.

         - Ні... Я хочу знайти.

         - Гаразд... Я піду води візьму нам! 

         - Добре!

         Дівчина попрямувала на кухню. А Марі залишилася сама у кімнаті.

         - Ти так довго уже тут! - Сказала Лія, появившись біля столу.

         - Рада тебе бачити! - Спокійно відповіла хранителька.

         - Ти хоча б якісь емоції показуєш чи з таким кам'яним обличчям завжди?

         - Ліє! Допоможи краще знайти заклинання!

         - Яке? - Неохоче відповіла наставниця.

         - Щоб охоронець був завжди поруч.

         - Щось сталося?

         - Відчуваю, що найближчим часом має щось статися...

         - І все? Так не цікаво...

         - А що ти хотіла?

         - Та нічого... Ладно... Пішла я від вас... Успіху в пошуку! - Сказала Лія та розтворилася в повітрі.

         - З ким ти тільки що говорила? - Запитала Карія, повернувшись з кухні.

         - Та Лія була. О! Знайшла! - Радісно викрикнула Марі.

         - Тоді повертаємося?

         - Так. Нам потрібно дослідити це заклинання. - Пояснила хранителька.

         - Тоді потрібно звати твого охоронця.

         - Так... Ксарагосе!

         - Так, володарко! - Сказав дух.

         - Повертай у мою квартиру!

         В ту ж хвилину дівчата стояли посеред кімнати.

         - Ходімо у наш куточок! - Промовила Марі.

         - Добре! - Погодилася Карія.

         - Ксарагосе! Ти повертайся назад в допомогу!

         - Добре!

         - Заходь! 

         Подруги зайшли у таємну кімнату і сіли за стіл. Почала листати сторінки і зупинилася на потрібній. 

         - Давай подивимося, що тут нам потрібно...

         - Але не будемо проводити, бо мені проконтролювати треба! - Сказала Карія.

         - Добре... Але не будемо відкладати з цим...

         - Чому?

         - Відчуваю, що має статися в найближчі дні...

         - А до чого тут ти?

         - Ну ти ж знаєш Алекса! Потрібно бути готовими до всього.

         - Тут ти повністю права.

         - А після ґрат взагалі...

         - Він так злий на тебе має бути!

         - А ще ці книги...

         - Дійсно страшно...