Усі хранительки

          - Ми не заважаємо? - Поцікавилася Касандра.

          - Схоже, що сьогодні ти познайомишся з усіма наставницями! - Сказала Елісея.

          - Привіт. Я Елеонора. - Сказала дівчина, від якої пахнуло кавою.

          - Нірена. - Від неї запах ванілі.

          - Еліана. - У волоссі була троянда. 

          - Зірена. - Мала родимку над правою бровою у вигляді метелика.

          - Ерілес. - Відрізнялася своїми чисто блакитними очима.

          - Ось і познайомилися! - Сказала Лія.

          - А це Марі. Я вам про неї говорила.- Повідомила Елісея.

          - Доброго вечора! - Промовила Карія.

          - Схоже, що моя наставниця вам розказала про мене, як щось нереальне. - Відповіла хранителька.

          - Не зважайте на її холод!  Вона ризикнула відкрити в собі всю силу. - Пояснила пані.

          - Так. І потрібно контролювати емоції! - Доповнила подруга.

          - Оце дійсно сильно! - Здивувалася Елеонора.

          - Ніхто з нас не осмілився! - Запевнила Зірена.

          - Дивно... - Промовила Марі.

          - Чому? - Втрутилася Нірена.

          - Ви всі такі молоді... - Відповіла дівчина.

          - Ми не змогли врятувати книги... - Призналася Еліена.

          - У вас усіх такі незвичні імена... - Підмітила Карія.

          - В чому? - Не зрозуміла Ерілес.

          - У вас схожі вони, чи підібрані не випадково! - Пояснила хранителька.

          - Можливо... - Підтримала розмову Лія.

          - Може розкажете щось про книги? - Запропонувала дівчина.

          - Та ми всього не знаємо... - Зізналася Зірена.

          - Ти думаєш, чому ми такі молоді? - Засмутилася Елеонора.

          - Тобто? - Здивувалася Марі.

          - Нам не дозволили усіх знайти... - Промовила Лія.

          - Виходить, що ви не використали силу? - Запитала володарка.

          - Ти перша з усіх нас. - Сказала Еліана.

          - Тоді як мені знайти книги? -Поцікавилася хранителька.

          - Тобі потрібно шукати ключ! - Пояснила  Нірена.

          - Зірено та Нірено, а ви не сестри? - Нахмурилася Карія.

          - Так. - Призналися наставниці.

          - А я то думаю, чому ви так схожі. 

          - Так як мені зберегти усі книги? - Перебила Марі.

          - Шукай ключ. - Порадила Зірена.

          - А де? 

          - Біля гори! - Відповіла Елеонора.

          - Це далеко?

          - Зовсім ні! - Промовила Еліана.

          - Ну чому з вас потрібно витягувати інформацію? - Знервувала хранителька.

          - В місті є якось гора? - Заспокоїла Ерілес.

          - Наче так.

          - Тоді там в печері має бути ключ, якщо його не знайшли. - Пояснила Нірена.

          - А книга? - Допитувалася дівчина.

          - Ключ сам поведе. - Промовила Ерілес.

          - Гаразд... А як зрозуміти, що це той ключ?

          - У твоїх руках він буде світитися! - Заговорила Лія, яка увесь цей час слухала.

          - І  цим я маю знову сама займатися. - Нахмурилася Марі.

          - Це тільки початок! - Призналася Зірена.

          - Далі тебе чекає ще більше труднощів. - Доповнила Елеонора.

          - Куди далі? - Здивувалася дівчина.

          - Марі! Я сходжу подивлюся на наших прислуг! - Перебила розмову Карія.

          - Прислуг? - Запитали наставниці.

          - Так. Подруга відала мені своїх ворогів. 

          - Вони просто найманці... - Пояснила хранителька.

          - А ви не боїтеся, що вони вас здадуть? - Захвилювалися панянки.

          - За ними стежать Керміс та Ксарагос. - Заспокоїла Лія.

          - А хто то? - Задалися питаннями дальше дівчата.

          - Мій з Карією охоронці. - Відповіла Марі.

          - Гаразд... Уже пізно! - Звернулася до наставниць Елісея.