Кава із дощем

Читання думок

- Мені вже кортить дізнатися про що думають вони. - Сказала Карія.

- Потом не пожалкуй! - Відповіла Марі.

- Спочатку давай знайдемо, як отримати!

- Будемо пробувати на тобі!

- Гаразд... Я не буду протестувати.

- А в останні дні будеш плакати, що не хочеш читати!

- Такого не станеться!

- Добре. Тоді я знашла потрібне заклинання! - Промовила хранителька.

- Давай випробуємо на мені!

- Сиди не крутися!

- Звісно. Читай поки ніхто не зайшов.

Марі посадила подругу на стілець посеред кімнати і почала щось говорити незрозуміле.

- Місячне сяйво думки розбуди, Дар їй читати їх подари. За бажанням нехай читає. Ліклома осето віклоза!

- Усе? - Запитала Карія.

- Так.

- А як читати?

- Руку в кулак візьми, очі прикрий і повторюй за мною: "Місячне світло думки розкажи!". Але потрібно на того дивитися.

- Я собі краще занотую, а то можу забути!

- Не хочеш спробувати?

- На кому пропонуєш?

- Давай на Чанбінові! - Засміялася Марі.

- Ну добре.

- Тільки слова ті в умі говори!

- А ну це зрозуміло.

- Тоді ходімо до них!

Дівчата попрямували до спальні, де прибирали хлопці. Карія зайшла перша та подумала потрібні слова і подивилася на Чанбіна. Він враз відвів погляд від неї.

" Вона прекрасна, як літня ранкова роса. Які у неї прекрасні очі, так і нагадують шоколад. А губи, ніби перли. Жаль, що ми не можемо бути разом. Чому дивиться на мене, ніби розуміє про що я думаю. Ні, Чанбіне! Схаменися! То просто тобі здається."

Дівчина перевела погляд на Фелікса і почала читати його думки.

" Марі так прекрасна... Якби я міг її зустріти раніше... Можливо, тоді б я показав їй справжнє кохання. Цікаво, як вона пережила це все? Але їй пощастило мати таку подругу... Не те що у мене були. Лише ці двоє ні разу не підвели... Може їм теж подобається вона?"

Подруга поглянула на Хьонджіна.

" От чому вони закохалися у когось? Хіба осліпли? У нас така прекрасна хазяйка і її подруга симпатична. Якби обидва вони втратили голови через них, то я зрозумів. Але через інших. Ох... Та Марі прекрасна душею, а подруга - фігурою. Мати поруч із собою такихдівчат - справжній джекпот. Не кожному випадає шанс."

- Вам потрібна допомога? - Запитав Керміс.

- Ні, не відволікайтеся! - Відповіла Марі.

- Тоді не будемо вас відволікати!

- Прибирайте! На нас не звертайте уваги!

" Легко їй казати!" - Разом подумали друзі.

- Ми повернемося через декілька хвилин! - Промовила Карія та виштовала подругу в коридор.

- Що сталося?

- Я ледве з розуму не зійшла!

- Чому?

- Ходімо назад у вітальню і я все поясню.

- Ти так умієш інтригувати!

- Я це знаю...