Кава із дощем

Прибирання

          - Ніколи не думала, що так зміниться життя! - Сказала Марі.

          - Дійсно... Ніби сон... - Підтвердила подруга.

          - А може спробуємо пошукати у цих книгах щось?

          - Можна спробувати...

          - Думаєш, що знайдемо?

          - Звісно знайдемо! - Відповіла подруга.

          - Але мене дещо хвилює...

          - Що саме?

          - Ти бачила новини?

          - Ні...

          - Тоді зараз тобі покажу! - Промовила Марі, дістаючи телефон.

          - Чому не скинула мені зразу?

          - Ти тоді так була зайнята...

          - Чим?

          - Спостереженням за трьома тими!

          - Так ці Попелюшки досить спокійні! - Сказала Карія.

          - Тобі так здається! Це ж хлопці.

          - І що? Ще не таких виховували.

          - Ти така безстрашна!

          - Ой, ми з тобою будь-кого подолаємо! - Запевнила подруга. 

          - Тут ти права, але з емоціями я дуже обережна... - Відповіла Марі.

          - Може підемо подивимося чи не зробили вони з кота ганчірки?

          - Або він з них...

          Дівчата піднялися з дивану і направилися в кімнату, де прибирали хлопці. Коли подруги відчинили двері то побачили чисту вітальню. Книги обережно складені, килими, наче нові. Все блищало від свіжості.

          - Це правильно ми потрапили? - Запитала Карія.

          - Сама не знаю...

          - Володарко! Вони все прибрали самі! - Пояснив Керміс.

          - Гаразд...

          - Нехай перепочинуть та йдуть у спальні прибирати! - Сказала Марі.

          - До речі, де вони? - Поцікавилася подруга.

          - За шафою прибирають ще! - Відповів Ксарагос.

          - Стоп! Ви обоє слідкуєте? - Запитала хранителька.

          - Так, щоб ви були спокійні, що Керміс сам не впорається з ними!

          - Гаразд. Нехай завершують і йдуть далі. - Сказала дівчина шукаючи поглядом Фелікса.

          Подруги повернулися до спальні та продовжили розмову.

          - Я бачила як ти розхвилювалася, коли не побачила їх.

          - Не видумуй! Це лише тому, що вони можуть здати нас!

          - Якби ж так! - Відповіла Карія.

          - Я ж тобі не  показала тієї новини! Алекса, Дерка та Ролезу випустили!

          - Що?

          - Так! Тому я така обережна з тими трьома.

          - Думаєш, що якщо вийде втекти то розкажуть тим? 

          - Все може бути! Ми ж не можемо їх думки читати! Хоча... У мене є ідея! - Вигукнула Марі.

          - Яка?

          - Допоможи мені знайти у вітальні книгу і все зрозумієш!

          Подруги направилися знову до тієї кімнати і почала хранителька розглядати палітурки.

          - Знайшла? - Поцікавилася Карія.

          - Поки що ні.

          - Впевнена, що вона є тут?

          - Звісно є!

          - Вам допомогти знайти якусь книгу? - Запитав Керміс.

          - Самі впораємося. - Відповіла подруга.

          - Ти краще прослідкуй за Попелюшками! - Промовила Марі.

          - Добре. Тоді я з ними піду до спальні прибирати! - Повідомив дух.

          - Ми скоро підійдемо, щоб ті книги забрати, або відправиш когось принести. - Сказала хранителька.

          Дівчата продовжили шукати потрібну книгу, а друзі відправилися з охоронцем прибирати іншу кімнату. Лише при виході Фелікс поглянув на володарку і зник у коридорі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше