Компанія безсила

          - Що за звук? - Раптом запитала Карія.

          - Напевно, ті люди, за які казала Елісея.

          - І що нам робити? 

          - Давай випробуємо браслети? - Запропонувала Марі.

          - Думаєш, що вийде?

          - Хто не пробував, той і не знає.

          - Ну тоді давай ризикнемо.

          Дівчата одягнули браслети і враз відчули, як по тілу проходить клубочок вогню. Ось вона - справжня сила добра. Тепер треба об'єднати свої сили.

          - Це не просто прикраса, а сила, що захистить нас! - Пояснила подруга Карії.

          - Ти настільки віриш у це все?

          - А ти не відчуваєш прилив енергії?

          - Лише бажання зостатися живою.

          Марі поглянула на дівчину і попрямувала до готелю,але дорогу їм перекрили трійка високих хлопців. На вигляд їм було не менше 20 років. Від них віяло строгісню, впевненістю, могутністю, але подруга спіймала запах крові, що доносився від незнайомців.

          - Зараз нам треба триматися за руки. 

          Карія простягнула свою руку і схопилася. Її погляд був наляканий та тривожний.

          - Ти так тремтиш... Змерзла?

          - Зовсім ні...

          - Тоді тобі настільки страшно?

          Вона опустила голова і не сказала нічого, але руку Марі не відпускала.

          - Гаразд... Тоді ходімо всередині готелю і заберемо необхідну нам річ.

          - Ти чуєш цей запах? - Запитав один із хлопців. Він відрізнявся своєю зовнішністю. Мініатюрне обличчя, коричневі очі, біле волосся до пліч, пухленькі губи. Зріст був середній.

          - Зовсім ні. - Відповів товариш, який був схожий до першого, але було біло-рожевого кольору волосся, та ширше обличчя. Якби хто побачив то подумав, що близнюки.

          - Нам не можна зволікати! - Прошепотіла Марі й потягнула подругу за собою.

          - Вони нас точно не помітять? 

          - Впевнена у цьому!

          Дівчата попрямували до входу, де мали бути двері, але їх не було і вони вільно потрапили в середину.

          - Ти впевнений, що та стара карга знову допомогла?

          - Думаєш, що в неї вийде захистити їх і зробити невидимими?

          - Я в це не вірю, але все можливе.

          - Тоді давай відправимо Лі?

          - Думаєш, що він погодиться?

          - Феліксе! У нас немає вибору! Хтось має провірити цю теорію.

          - Джей... Гаразд... Нехай буде Лі, але якщо з ним щось станеться то ми заплатимо головами!

          - Друже! Сходи провір чи ніхто не пробрався всередину .

          - Чому саме я? - Поцікавився хлопець.

          - Бо ми тобі найбільше довіряємо!

          - Ну й ви хитрі!

          - Ну ми боїмося! А тут тебе прикриємо. - Промовив Фелікс.

          - Ох. Гаразд. Я пішов.

          Хлопець зник у будинку, а друзі зосталися і почали розмову далі.