Ксарагос

          Уже почало світати і дівчата вирішили виглянути обережно чи немає того звіря, щоб зібратися. Коли подивилися то його не було, тому вибралися на двір і почали роздивлятися. За їх палаткою стояв він... Великий і з густою шерстю, він підійшов до дівчат і його очі зробилися жовті, він внюхнув повітря і пройшов обережно мимо подруг.

          - Це що було? - Запитала Марі.

          - Я не знаю...

          - Таке відчуття, що ми йому не потрібні!

          - Цей Ксарагос дуже цікавий...

          - Ні, Каріє, він небезпечний!

          Дівчата оглянулися і побачили, як він прямує до найближчого дерева.

          - Нам треба негайно звідси забиратися!

          - Я теж так думаю...

          - Якщо звісно не хочемо стати його сніданком!

          Дівчата швидко зібрали речі і збиралися йти, але їм дорогу перегородив монстр. Він тримав у зубах якусь людину, але через те що тіло було обернене спиною до дівчат то не могли розгледіти обличчя.

          - О, ні! - Схвильовано прозвучав голос Марі.

          - Тихше! Забираємося звідси!

          - Якщо ми зараз побіжимо то станемо на місці цієї особи! - Зупинила подруга.

          - Я не хочу помирати!

          - Якби мали то він нас уже б зжер!

          - Та невже ? Може він просто хоче зоставити нас на останок?

          - Каріє! Перестань! Якщо ми зараз не перестанемо його дратувати то не постраждаємо!

          Звір відпустив людину на землю і подивився в очі їй. Дівчата тихо стояли і спостерігали з рюкзака поруч.          " Тільки щоб не з'їв цю особу і нас. Він такий великий..." - Подумала Марі.

          Тіло враз сіло на траві й блідим обличчям дивилося на звіра. Подруги враз впізнали його - Влада.

          - Ні! Тільки не вбивайте мене! - Прокричав хлопець.

          Ксарагос наблизився до переляканого юнака і подивився своїми червоними очима. Влад намагавза закрити їх, але якась невідома сила не дозволяла цього зробити і він був повністю підконтрольний звірові.

          - Що ти надумав? - Раптом обірвалася Марі, привертаючи увагу на себе.

          Звір поглянув на дівчат, але його осі були яскраво зелені.

          - Марі! Що ти робиш? - Втрутилася подруга.

          - В нього колір міняється, значить він не буде на нас нападати...

          - Звідки ти можеш бути впевнена настільки?

          - Просто відчуваю!

          Ксарагос продовжив дивитися в очі хлопця, той не витримав закричав:

          - Я знаю, що обманював не раз! 

          Дівчата переглянулися, але здивувалися ще сильніше, бо звір прогарчав:

          - Чому Алекс шкодить і ти йому допомагаєш?

          - Він захопився тими книгами!

          - А Дмитро?

          - Вони обоє ворогують серед ті книги!

          - Чому ти переслідував цих янголів? - Ще дужче проревів монстр.

          - Бо вони знають, де знаходяться ті книги!

          - Бажаєш жити?

          - Так...

          - Я не бачу щирості!

          - Тільки не вбивай, я все зроблю! - Заплакав Влад.

          Звір знову схопив хлопця за одяг і потяг у густий ліс. Подруги стояли і не могли поворохнутися від здивування.

          - Ти розумієш, що це було? - Запитала Марі.

          - Ні. А ти?

          - Лише те, що він нас спас...

          - Так, а то не відомо чим би це все завершилося.

          - Якщо є Влад то і є інші, які стежать за нами! - Відійшовши від шоку промовила подруга.

          - Тепер ми маємо бути обачними! - Сказала Карія і вони відправилися дальше у дорогу.