Наречена Влада

          - Може ми трішки порушимо закон? - Запитала Марі.

          - Ти з розуму зійшла? 

          - В нас іншого варіанту немає!

          - А як ми доберемося до того готелю? - Поцікавилася Карія.

          - Давай спочатку перепишемо усе необхідне?

          - А хто цим займеться? - Запитала подруга.

          - Ти не проти, якщо тобі довірю переписати?

          - Гаразд.

          Дівчина сіла за стілу таємній кімнаті й почала писати. Марі тим часом вирішила зібрати необхідні речі, щоб потрапити у закриту зону.

          - Ти думаєш, що нам вони не будуть більше перешкоджати? - Задумалася власниця.

          - Якщо це всі хто полював на книги, то ми в безпеці.

          - Гаразд! Переписуй уже до кінця.

          Дівчина взяла в руки телефон, але раптом почувся дзвінок.

          - Алло?

          - " Марі? Це Ліна!"

          Дівчата переглянулися.

          - Згадала! Щось сталося?

          - " Я можу зараз до тебе приїхати?" - Запитала дівчина.

          - А що сталося? 

          - " Це не телефонна розмова!"

          - Гаразд... А через скільки хвилин ти будеш?

          - " Через 5 - 10 хвилин!"

          - Гаразд... Я зараз поставлю чайник.

          Розмова обірвалася і Марі подивилася на Карію.

          - Нам треба переписати! 

          - Ти розумію...

          - Марі! Вона не повинна дізнатися про наш план!

          - Я зараз принесу сюди речі, які я зібрала. А ти тихенько тут переписуй.

          - Ти геній! Тільки поквапся!

          Дівчина вибігла з таємної кімнати і почала заносити усі речі, які поклала на столі, щоб взяти з собою. Раптом у двері хтось подзвонив. Марі глянула у вічко і побачила гостю.

          - Зараз відкриваю! - Сказала вона.

          Власниця відчинила і в квартиру зайшла Ліна. Її волосся було біле, а на обличчі заграли веснянки.

         - Так що за розмова? - Запитала зразу Марі.

         - Ти ж пам'ятаєш Влада?

         - Таккк...

         - Я ж сказала, що вагітна від нього...

         - Пам'ятаю...

         - Я одружуюся з ним!

         - Мої вітання! - Сказала власниця.

         - Але мені потрібна твоя допомога!

         - Яка? - Здивувалася дівчина.

         - Ти ж знаєш за Сашу?

         - Що саме?

         - Що він шукає книги!

         - Знаю це...

         - А ще він одружується на Вікторії!

         - А це хто? - Ледве стрималася Марі.

         - Вона колишня Діми і Влада.

         - Зачекай!

         - Щось не зрозуміла?

         - Віка? Влада дівчина?

         - Уже з місяців 6 точно як колишня!

         Від здивування у Марі випала кружечка з рук.

         - А ти цього не знала?

         - Цього - ні!

         - Мене ж Влад відправив!

         - Навіщо? 

         - Щоб запитати чи ти справді погодилася віддати квартиру Саші. - Сказала Ліна.

          - Що?

          - Значить він обманув...

         - Я навіть не знала, що він уже стільки місяців має іншу.

         - А ви давно ж уже не разом?

         - Ні... Лише місяць назад розійшлися.

         - А Вікторія його напарницею стала...

         - Тепер зрозуміло, що то за Ролеза...

         - Ролеза? Ти звідки знаєш?

         - А Саша не розказав? - Запитала Марі.

         - Про що? - Стурбовано поцікавилася Ліна.

         - Вони  шукали у мене книгу якусь.

         - Я надіюся, що у тебе її немає? Якщо є то давай мені, я сховаю.

         - Немає у мене, я навіть не знаю про що вона.

         - Це на краще!

         - Чому? - Поцікавилася власниця.

         - Бо вона містить магію! Влад теж шукає її.

         - А ти?

         - Я роблю вигляд, що допомагаю, але мені головне гроші.

         - Зрозуміла...

         - Ой, я так заседілася у тебе. Потрібно бігти! - Сказала Ліна і пробіглася поглядом по книгах.