Оборона

          - Ти впевнена, що все добре у твоїй квартирі? - Запитала Карія.

          - Не сильно, але спокій присутній.

          - Тоді ходімо провіримо? - Запропонувала подруга.

          - Звісно.

          - Може дізнаємося дещо заразом.

          - Ти про що? - Подивилася на дівчину Марі.

          - Забула?

          - Вибач, я трішки не зрозуміла...

          - Сьогодні уже 5 травня! 

          - Карія! - Скрикнула злякано дівчина.

          - Що?

          - Я через ці пригоди взагалі забула про дату!

          - І ти не знаєш, як потрапити туди?

          - Ходімо швидше до мене! - Сказала Марі.

          Дівчата швидко добралися до квартири дівчини. Двері були замкнені, хоча власниця пам'ятала, що не закрила, адже не хотіла наробити шуму. Зі середини не чутно жодного голосу.

          - Ти маєш ключ? - Поцікавилася Карія.

          - Звісно!

          - Ходімо!

          Вони зайшли і побачили, що деякі меблі перекинуті, а майже усі книги лежали на землі.

          - Оце так безлад... - Сказала подруга.

          - Як я йшла то не було так... - Пояснила власниця.

          З ванної кімнати роздався шум. Дівчата рушили туди, але відкривши двері вони застигли на місці.

          - Це...

          - Саша? - Ледве чутно сказала Карія.

          - А таємна незнайомка...

          - Вперше бачу!

          Алекс та Ролеза сиділи на підлозі та були зв'язані скотчем спина до спини, а не могли нічого сказати, бо були заклеєні губи.

          - Оце так картина...

          - І як це розуміти? - Поцікавилася Марі.

          - Викликати поліцію? - Запитала Карія.

          - Хвилинку!

          - Гаразд, я піду на кухню.

          - Ні, мені потрібні свідки! - Сказала власниця і забрала скотч з губ Саші.

          - Її немає? - Перелякано промовив хлопець.

          - Кого?

          - Тієї старої...

          - Якої? В тебе все добре?

          - Ми прекрасно бачили її!

          - Ви? - Запитала Карія.

          - Я і Ролеза!

          - Вона твоя дівчина? - Продовжила розпитувати подруга.

          - Що ви робили у моїй квартирі! - Строго перебила розмову власниця.

          - Шукали...

          - Що шукали?

          - Книгу...

          - А в мене запитати?

          - Ти не віддала б всеодно...

          - Кажи назву!

           - Книга-вогонь...

          - Про що книга?

          - Не видумуй! Ти знаєш про що вона! - Закричав Саша.

          - Голос понизь! - Сказала Карія.

          - Ви приховуєте книги!

          - А чому ви тут зв'язані? - Поцікавилася Марі.

          - Запитай в Ролези! - Невдоволено промовив хлопець.

          Подруги переглянулися і забрали скотч з губ дівчини.

          - Ми уважно слухаємо! - Сказала Карія і стала поруч із подругою.

          - Ти відьма! 

          - Оце так...

          - Ти поясни чого ми тут і зв'язані!

          - Бо Марі використала магію!

          - Подруго! Я щось про тебе не знаю?- Промовила дівчина, звертаючись до власниці.