Тим часом Карія повернулася додому. Дістала ключ із сумки і встромила у замкову щілину - відкрила. Зайшовши у квартиру зразу увімкнула світло. Скинула курточку і почепила у шафу, а взуття - на поличку. Вигляд був змучений і стривожений.
" Що то були за люди в капюшонах? Надіюся, що у неї все добре... Треба її написати!" - Подумала дівчина і зайшла до спальні.
Раптом хтось у двері подзвонив. Потім почувся звук ключів і відкриття дверей. Карія мовчки застигла біля шафи з книгами, тримаючи телефон у руці. Кроки наближалися до кімнати, але дівчина ще не встигла увімкнути світло, лише бачила як пролилося з привідкритих дверей і чорний міцний силует зайшов всередину.
- Оце так ти зустрічаєш гостей?- Запитав незнайомець.
Дівчина боялася навіть зробити подих.
- Не потрібно робити вигляд, що тебе немає. Я бачив, як ти зайшла у квартиру!
- Х-х-хто ти? - Тримтячим і тихим голосом сказала Карія.
- Невже ти мене боїшся?
- Хто ти? - Більш впевнено запитала дівчина.
- Ну серйозно?
- Так...
- Невже ти могла забути того, кого ви презирали, бо я колишній її.
- Дмитро? - Здивовано вимовила власниця квартири.
- Я давно уже не Дмитро, а Дерк.
- Що за ім'я таке? - З насмішкою запитала Карія.
- Давай не будемо дратувати один одного! Лише відповісиш на декілька питань і я піду! - Злісно сказав хлопець.
- Задавай питання і йди звідси!
- Поді перше питання. Де книги?
- Які? - Повністю спокійно відповіла дівчина.
- Не жартуй зі мною! Я знаю, що ви теж шукаєте їх!
-Дмитро!
- Попрошу! Я Дерк!
- Гаразд! Дерку! Ми не шукаємо нічого!
- А про які книги ви говорили?
- Я в бібліотеці взяла цікаву книгу, але загубила її. - Намагалася видумати Карія.
- Брешеш! - Крикнув хлопець.
- Ні! - Тим самим спокійним голосом відповіла вона.
- Тоді скажи, що за книга і про що сюжет?
- Невже ти збираєшся читати книги?
- Краще скажи, де книги-скарби!
- Вперше чую!
- А може вони в тебе? - Сказав Дерк і підійшов до дівчини близько.
- Тримай дистанцію! - Сказала Карія і штовхнула від себе.
- Та як ти посміла? - Закричав Дмитро.
- Я тобі казала й раніше, щоб ти не приближався до мене.
- Не роби із себе святу!
- Якщо вирішив зробити скандал, то на мені це не працює.
- Я тобі зараз покажу! - Хлопець хотів накинутися на дівчину, але вона встигла ухилитися і він влетів у полицю з книгами, що висіла над столом, і розбив собі ніс.
- Не так швидко! - Сказала Карія і вибігла в коридор.
Дерк піднявся з підлоги, на яку звалився, і тримаючись рукою за ніс попрямував за власницею. Але дівчина вбігла у кухню і схопила перше, що потрапило їй під руку. Це була сковорода.
- Думаєш, що тобі це щось допоможе? - Запитав Дмитро.
- Так!
- Здивуй!
- Тобі буде боляче!
- То пожалій мене!
- Ні за що! - Злісно сказала Карія.
- Ти вирішила мене вбити?
- Залюбки це зроблю!
- Але через що? - Поцікавився хлопець. Він досі тримався за ніс.
- Я тебе просила більше сотні разів, щоб ти не з'являвся перед нашими очима!