Викрадачі книг

          - Каріє! Я здається догадуюся де може бути наступна книга! - Вигукнула Марі підхопившись із постелі.

          - Ти мене налякала! Зробилася уся бліда.

          - Я бачила її!

          - Та кого? - Не зрозуміла дівчина.

          - Власницю цих книг! 

          - В-в-вона тобі снилася? - Здивовано запитала Карія.

          - Схоже, що так. Але це було так реалістично.

          - Може то просто тобі сон? 

          - Ні! Каріє! Ти розумієш, що вона все розказала! 

          - Гаразд, давай тоді сходимо і поснідаємо? - Запропонувала подруга.

          - Ти права. Ходімо.

          Дівчата пішли на кухню і сіли пити чай з бутербродами. Але через 30 хвилин на телефон прийшли повідомлення. Це були новини.

          " Цієї ночі у музеї, що на Великій Бердичівській, було скоєно пограбування. Ймовірно, що злочинці шукали книгу, адже усі вони, які знаходилися у кабінеті завідуючої, були перекинуті разом із полицями. На щастя, ніхто не постраждав. Правоохороні органи уже взялися шукати зловмисників."

          - Як таке можливо? - Запитала Марі.

          - Можливо у книгах якийсь чіп встановлений, адже вони знають геолокацію книг.

          - Нам треба поспішити знайти їх всіх!

          - Але ж ти казала, що не хочеш цим займатися? - Усміхнувшись запитала Карія.

          - Я передумала! Від нас залежить скільки ще людей постраждає через ці книги.

          - Тобто, ти хочеш усі ці старовинні зібрати у себе, щоб вони тебе знищили? - Схвильовано сказала подруга.

          - Доїдай і я тобі все покажу!

          - Ти мене лякаєш! Невже все це настільки сумно?

          - Зараз усе зрозумієш. - Сказала Марі.

          Карія не могла більше чекати і підійшла до шафи разом з подругою. Знову перед ними відкрилася таємна кімната.

          - Що є таким важливим у цих книгах? 

          - Дістань ту саму книгу! - Наказала власниця.

          Дівчина послушно дістала з полиці книгу й понесла її до столу.

          - Може уже поясниш?

          Марі відкрила книгу, як їй наказала Елісея, на сторінці 286 та бистрим поглядом знайшла 28 стрічку і почала читати вголос.

          " Так як я й обіцяла пояснити то зараз це зроблю. Я знаю, що ти маєш людину, з якою вириваєш книги із лап зла. Вони давно намагаються перехотити їх, але не можуть перемогти вашу швидкість та логіку. Зразу попереджаю, що будете змушені порушувати закони та правила. Але лише з метою вижити, якщо здастеся то постаждає більше людей.

          Отже наступна книга знаходиться в іншій області, але туди потрапити майже не реально. Лише один вихід таємно пробратися у закриту зону. Ви маєте встигнути її знайти до 11.05. цього року. Ти знаєш той будинок? Запам'ятала? Якщо ні то на останній сторінці появиться фото, але відповідь впиши тут. Якщо пам'ятаєш то "так", а ящо раптом забула - "ні". 

          Ти не знаєш як потрапити у ту гігантську бібліотеку.Тому пояснюю, головне не бійся. Тобі потрідна там лише сіль. Біля того вікна зробіть коло і станьте всередину, а потім скажіть: " Сіль із землею ростворися в бібліотеку нас проведи" . Коли ви будете всередині то йдіть за полум'ям. Якщо почнете ховатися, то там і залишитеся навіки, бо книга подумає, що викрадачі, а саме те саме зло, яке поцупило їх назавжди.

          Бажаю вам успіху у пошуку книг. Але довго не баріться, бо віднайти треба всі. Чекаю на повернення!"