Незвична книга

           - Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи чули Ви щось про книги типу " Книга-ключ"? Можливо щось схоже? - Почала зразу розпитувати Марі у дівчини, яка не дуже була старшою від подруг.

           - Ні, я вперше чую від Вас про таку книгу. 

           Дівчата уже збиралися йти, але чергова сказала:

           - Можете ще запитати у завідуючої, можливо вона щось чула.

           Подруги переглянулися і пішли за дівчиною, яка погодилася їм допомогти.

           - Пані Ксію! Вибачте, що турбую Вас, але ці дві дівчини шукають якісь книги. 

           - Нічого. Дякую, Рокзі, можеш йти. - Відповіла завідуюча і показала рукою на крісла.

           - Вибачте, що тратимо Ваш час... - Почала Карія, але її перебила пані.

           - Які Ви книги шукаєте?

           - Можливо чули щось про книгу-ключ? - Запитала Марі.

           - Ось і знайшла я Вас! - Радісно сказала Ксія.

           Дівчата переглянулися, але завідуюча пояснила.

           - Одна з цих книг знаходиться у мене.

           - А яка вона? - Поцікавилася Карія.

           - Давайте я краще покажу?

           - Так, нам би хотілося побачити її. - Відповіла Марі.

           - Тоді я зараз закрию занавіси.

           Пані встала і легенько потягнула за грубу тканину на вікні. У кабінеті стало темно. Ксія засвітила ліхтарик і підійшла до картини. Обережно торкнувшись її і вона відсунулася у сторону. За нею знаходився сейф, але пані не відкрила, а сказала:

           - Прошу, не включайте фонариків, зараз я вимкну свого і Ви все зрозумієте.

           Дівчата переглянулися, але не стали перечити завідуючій. Вона тим часом ввела код сейфу та вимкнула ліхтар. Дверцята рипнули і кімнату освітило світло.

           - Це те що Ви шукали? - Поцікавилася пані.

           - Т-т-так.... - Промовили разом подруги.

           - Я знала, що її шукають. - Сказала жінка ховаючи її у цупку тканину і замотавши увімкнула ліхтарик.

           - Але звідки? - Здивовано запитала Карія.

           - Я відкрила її, але через латинські літери нічого не змогла зрозуміти, проте в кінці було написано від руки " Мене шукають люди всі, але прийде дівчина назве іншу з видів всіх. Будь обачна! На світло мене не бери, бо згорю, як Фенікс".

           - Дійсно вражаюче. - Сказала Марі.

           - Ось сховайте в темноту, щоб не зникла вона. - Простягнула пані книгу.

           - Ми їх шукаємо кругом, але де ще можуть бути не знаємо.

           - Не хвилюйтеся. Це не Ви їх шукаєте, а вони Вас. - Промовила Ксія. 

           Дівчата подякували і вийшли з кабінету. 

           " Не Ви їх шукаєте, а вони Вас".

           - Тобі не здалося, що завідуюча права? - Запитала Марі, коли згадала слова пані.

           - Типу, що вони нас шукають?

           - Так.

           - Як на мене це дивно і одночасно цікаво чому саме ти. - Сказала Карія й пішли вони назад до будинку Марі.